98. Якобінська диктатура 1793р. У Франції

На якобінському етапі революції участь різних прошарків населення в політичній боротьбі досягає своєї кульмінації. Іст особливість цього періоду в історії франц революції і держави полягала в тому, що Якобінці не виявляли великої делікатності у виборі засобів боротьби зі своїми політичними супротивниками. 10 червня 1793 р. був прийнятий декрет, який повертав селянським общинам захоплені дворянством земельні угіддя. Важливе значення мав Декрет від 17 липня 1793р. «Про остаточне скасування феодальних прав», де беззастережно визнавалося, що всі колишні сеньйоральні платежі, чиншові і феодальні права, як постійні так і тимчасові, скасовуються без усякої винагороди. Аграрне законодавство мало значні соціально-політичні наслідки, воно стало правовою основою для перетворення селянства на масу дрібних власників, вільних від пут феодалізму. У липні 1793 р. Конвент увів смертну кару за спекуляцію предметами першої необхідності. Прийняті наприкінці лютого-на початку березня1794 р. так звані вантозькі декрети Конвенту передбачали безплатний розподіл серед неімущих патріотів власності, конфіскованої у ворогів революції. У травні 1794 р. конвент декретував запровадження системи державної допомоги для жебраків, інвалідів, сиріт, старих. Було скасоване рабство в колоніях. 102. Якобінська Конст 1793 р. у Франції. Політ рішучість і радикалізм якобінців виявилися в новій Конституції, прийнятій Конвентом 24 червня 1793 р. і схваленій переважною більшістю населення. Основним законом уряду (держави) було надання людині можливості користуватися «її природними і невідчужуваними правами. » До цих прав належать: рівність, свобода, безпека, власність. Підкреслювалося, що всі люди «рівні за природою і перед законом». У тлумаченні права власності якобінці відмовилися від ідеї прогресивного оподаткування і необхідності обмежув тлумачення правомочності власника, яка висувалася ним раніше в полеміці з жирондистами. Відповідно до статті 122. Конституції кожному французу гарантувалися загальна освіта, державне забезпечення, необмежена свобода друку, право подання петицій, право об»єднання в народні товариства й інші права людини. Якобінці у своїй Конституції проводили ідею народного суверенітету. Конституція якобінців відкинула принцип поділу влади. Вона передбачала простий і демократ на той час устрій держави. Скасувавши поділ громадян на активних і пасивних Конст практично узаконила загальне виборче право для чоловіків. Виконавча влада була вищим урядовим органом республіки. Вона мала складатися з 24 членів, які обираються Нац зборами.

99. Якобінська Конституція 1793 р. У Франції

Політична рішучість і радикалізм якобінців виявилися в новій Конституції, прийнятій Конвентом 24 червня 1793 р. і схваленій переважною більшістю населення. Основним законом уряду (держави) було надання людині можливості користуватися «її природними і невідчужуваними правами. » До цих прав належать: рівність, свобода, безпека, власність. Підкреслювалося, що всі люди «рівні за природою і перед законом». У тлумаченні права власності якобінці відмовилися від ідеї прогресивного оподаткування і необхідності обмежувального тлумачення правомочності власника, яка висувалася ним раніше в полеміці з жирондистами. Відповідно до статті 122. Конституції кожному французу гарантувалися загальна освіта, державне забезпечення, необмежена свобода друку, право подання петицій, право об'єднання в народні товариства й інші права людини. Якобінці у своїй Конституції проводили ідею народного суверенітету. Конституція якобінців відкинула принцип поділу влади. Вона передбачала простий і демократичний на той час устрій держави. Скасувавши поділ громадян на активних і пасивних Конституція практично узаконила загальне виборче право для чоловіків. Виконавча влада була вищим урядовим органом республіки. Вона мала складатися з 24 членів, які обираються Національними зборами. ле передбачена якобінською Конституцією система державних органів на практиці не була створена. У зв'язку зі складними внутрішніми і міжнародними умовами Конвент був змушений відстрочити набуття Конституцією чинності.