Рівненський державний гуманітарний університет

Індивідуальні науково-дослідні завдання

з педагогіки вищої школи

Підготувала:

Студентка 5 курсу

Педагогічного факультету

Групи ПОм-51

Мельник Марія

Перевірила:

Левчук Ірина Богданівна

Рівне -2015

1. Розробіть систему індивідуальних завдань для самостійного опрацювання студентами за однією з тем Вашої фахової дисципліни.

II. Виконання практичної роботи.

1. Навчально-дослідні завдання.

1. З якою метою в школі вивчається фонетична транскрипція? Розробіть по 4 завдання з використанням фонетичної транскрипції у 1, 2класах. Чи відрізняється навчальний матеріал для транскрипцій у зазначених класах? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. Розробіть мультимедійну презентацію, або публікацію (інформаційний бюлетень чи буклет), або вебсайт. Опишіть методику застосування таких мультимедійних засобів під час вивчення: а) фонетики; б) орфоепії; в) графіки; г) лексики; д) фразеології; е) морфології; є) синтаксису.

3. Ознайомтесь з методичною статтею В. М. Андрєєва “Інновації на уроках. Методична пам’ятка для вчителя“ (Вивчаємо українську мову та літературу. – 2004. – №29 (33). – С. 1-8), зверніть увагу на технологію ігрового навчання. На основі класифікації ігор за різними ознаками, розробленої В. М. Андрєєвою, запропонуйте систему ігор для 3, 4класу. Під час розробки ігрових завдань ураховуйте структуру гри, яка включає: ігровий задум, правила гри, ігрові дії, дидактичне завдання, обладнання, результати гри.

4. Підготуйте наочність (3 схеми, 3 таблиці) для закріплення знань про будову слова, словотвір. Напишіть методичні рекомендації щодо використання цієї наочності на уроках мови.

2. Обговорення проблемних питань.

1. Як сформувати духовну особистості засобами рідного слова?

2. Як провести нестандартний урок з української мови?

2.Охарактеризуйте систему оцінювання знань студентів за національною шкалою та шкалою ects.

Порівняйте цю систему оцінювання з оцінками в Київській духовній академії в першій половині XVIII ст.:

• охоче-ретельне (5),

• надійно-бадьоре (5-),

• всенадійне (4+),

• добре навчання (4),

• прекепське (3+),

• малонадійне (3),

• навчання підле (2).

Чому, окрім характеристики знань, педагог мав оцінювати також ставлення до дисципліни і моральні якості виховання? Відповідь аргументуйте письмово.

Шкала оцінювання за системою ECTS

Оцінка за шкалою ECTS Відсоток студентів, які зазвичай успішно досягають відповідної оцінки Визначення Оцінка за національною шкалою Оцінка за шкалою Академії A 10 ВІДМІННО - відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок 5 (відмінно) 91-100 B 25 ДУЖЕ ДОБРЕ - вище середнього рівня з кількома помилками 4 (добре) 81-90 C 30 ДОБРЕ - в загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок 71-80 D 25 ЗАДОВІЛЬНО - непогано, але зі значною кількістю недоліків 3 (задовільно) 61-70 E 10 ДОСТАТНЬО - виконання задовольняє мінімальні критерії 51-60 FX - НЕЗАДОВІЛЬНО - потрібно попрацювати перед тим, як перескласти 2 (незадовільно) 31-50 F - НЕЗАДОВІЛЬНО - необхідна серйозна подальша робота, обов'язковий повторний курс 0-30

Для реалізації ECTS на рівні універси­тету створюється багаторівнева система управління, що включає вертикаль­ну мережу ECTS-координаторів. Координатор на рівні університету здійснює контакти між університетами і з Європейською Комісією, організовує робо­ту кафедр, інформує учасників освітнього процесу, готує інформаційні паке­ти. Координатор кафедр організовує роботу студентів і викладачів у прак­тичних аспектах ECTS,' забезпечує методичну й організаційну підтримку, відповідає за розробку навчальних планів. Викладач (тьютор) — розробляє і реалізує кредитне-модульну систему.

Щодо студента система ECTS:

— гарантує академічне визнання навчання за кордоном і розширює вибір місць навчання за кордоном;

— забезпечує доступ до повноцінних навчальних курсів і академічного життя в іншому ВНЗ і дає можливість самостійно формувати програму навчання;

— дає можливість подальшого навчання за кордоном (студент може не повертатися до рідного ВНЗ після навчання за кордоном, а залишитися у ВНЗ, що приймає, чи перейти до третього ВНЗ). Університети самі прий­мають рішення про прийнятність такого акта, а також визначають умови, які необхідно виконати студенту для одержання диплома;

— забезпечує сертифікацію процесу навчання в іноземному ВНЗ. Щодо ВНЗ система ECTS:

— забезпечує прозорість навчальних планів, у яких .міститься детальна інформація про зміст навчального процесу на шляху до здобуття ступеня;

— допомагає вирішенню питань академічного визнання кваліфікацій зав­дяки попередньому узгодженню змісту програми навчання між студентом, його рідним університетом і університетом, що приймає;

— більш чітко відображає структуру курсів навчального плану, навчаль­не навантаження студента і результати навчання;

— зберігає за ВНЗ їхню автономію і відповідальність за всі рішення, що стосуються результатів навчання студентів;

— відкриває нові можливості для співробітництва;

— сприяє розвитку зв'язків між ВНЗ;

— поліпшує якість навчального процесу й організаційно-адміністративної роботи.

З другої половини XVII ст. почався період піднесення літературної творчості, її ідейної та естетичної переорієнтації. Характерні риси літератури нового часу такі: 1) зберігся зв'язок літератури з релігійним світоглядом; 2) мистецтво слова, зокрема література, поступово ставало самостійною галуззю творчості; 3) все виразніше виявлялися світські й естетичні функції літератури, вироблялися нові форми і способи художньо-словесного зображення; 4) головна увага письменників зосереджувалася на людині, а також її зв'язку з Богом, утверджувалися нові жанри художньої літератури, що розвивались під впливом соціально-економічних і культурно-освітніх умов.

Друга половина XVII ст. — це період розквіту в українській літературі стилю бароко, який був одним з головних стильових напрямів у мистецтві Європи наприкінці XVI —середині XVIII ст. Замість простої гармонійності ренесансу в літературній традиції бароко панувала ускладненість. Антропоцентричність відійшла на задній план, і культура частково повернулася до теоцентризму. Динаміка і рухливість літературного бароко виявилася у прагненні авторів до напруги, авантюри, антитез, мистецької гри, намаганні схвилювати, занепокоїти читача. Звідси — пристрасть до гіпербол, парадоксів, гротеску. Твори переобмежені мистецькими прикрасами, оригінальними чудернацтвами.

А тому закінчуючи навчання, вихованці Ака­демії вливатися в суспільне життя - працювати вчителями, священиками, пи­сарями, державними службовцями, співаками й музикантами, декотрі вели мандрівне життя (мандрівні, або мандровані, дяки). Вони засновували школи, складали підручники, навчали дітей, правили служби, ставили вистави, ходи­ли з вертепами і т. ін.3 Майже в кожному селі існували при церквах школи, то закономірно, що більшу користь в цій справі приносили священики, які здобували освіту в Київській академії, що також давало їм право працювати учителями. Тому питанням професійно-педагогічної підготовки вчителя в Академії приділялася досить велика увага з боку викладачів як духовних, так і світських предметів. І хоча ми не знаходимо даних про спеціатьні курси пе дагогіки, психології, методики, проте вся навчальна і виховна система була спрямована на те, аби випускник був підготовлений до процес у передачі знань, мав спеціальні вміння і навички, необхідні для освітньої діяльності, майстерно володів технікою і технологіями освітньої роботи, акумулював у собі кращі морально-етичні і соціально-психологічні риси особистості.