полтавський національний педагогічний університет імені в.г. короленка

ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра теорії та

методики технологічної освіти

Методичні вказівки до виконання

лабораторної роботи №1

з курсу «технологічний практикум»

для студентів ІІ курсу

ОСНОВИ В’ЯЗАННЯ СПИЦЯМИ. МАТЕРІАЛИ ТА ІНСТРУМЕНТИ. ПОНЯТТЯ ПРО ВИДИ ПЕТЕЛЬ

Полтава 2011

Мета роботи: ознайомити з основними видами пряжі та інструментом для в’язання, навчити правильно користуватися інструментом з дотриманням правил безпеки праці, вірно підбирати інструменти і матеріали, здійснювати розрахунок довжини та ширини в’язаного полотна; навчити в’язати лицеві, виворітні і пружкові петлі; виробити точність, ретельність на підготовчих етапах роботи.

Після виконання лабораторної роботи студент повинен:

знати: правила користування інструментом для в’язання, способи розрахунку довжини та ширини в’язаного полотна;

уміти: готувати інструменти і пряжу до роботи, вив’язувати лицеві, виворітні і пружкові петлі.

Інструменти, обладнання і матеріали: шерстяна, бавовняна, синтетична пряжа, спиці різних номерів, спиці на лісці, спиці з закритим кінцем, велика булавка, гачки металеві та дерев’яні різних номерів, сантиметрова стрічка, ножиці.

Самостійна робота: вивчити теоретичний матеріал з методичної розробки та конспекту лекцій; підготуватися до виконання практичної частини лабораторної роботи.

Теоретичні відомості

Пряжа. Для плетіння спицями найчастіше використовують вовняну пряжу, рідше – бавовняну. Існує багато ґатунків вовни, з якої прядуть нитки для ручного плетіння. Найкращі ті, що мають шовковисте, тонке, довге і пружне волокно. До них належать ангорська, мериносова, верблюжа вовна та мохер.

Ангорська вовна – то м’який, легкий пух ангорського кролика, з’єднаний із вовняною, бавовняною або шовковою ниткою.

Мериносова вовна – тонка, пухнаста вовна вівці мериноса.

Верблюжа вовна буває м’якша або грубіша. Природний колір вовни від світлого до темно-коричневого дозволяє використовувати її без фарбування.

Мохер – це вовна ангорських кіз, вона довга, тонка, міцна, має шовковистий блиск. Натуральний колір – білий. У пряжі мохер звичайно поєднують із синтетичною або вовняною ниткою. Рівність нитки можна визначити, уважно поглянувши, чи не має вона потовщень або потоншень.

Номер пряжі зазначається на ярлику (мітка фабричного виробництва), виражений добовим числом, наприклад, 32/2 або 10/2. Цифри до риски означають товщину нитки, чим більше це число, тим тонша нитка, Цифра після риски показує, із скількох ниток зсукана пряжа.

Інструменти. Для роботи слід придбати легкі, гарно відполіровані спиці. Їхні кінці мають бути не гострими, але і не тупими.

Перевагу можна віддати металевим нікельованим спицям, хоча вони і трохи заважкі. Алюмінієві спиці бруднять світлу пряжу. Також бувають спиці пластмасові, дерев’яні, бамбукові і кістяні: Коли вони товсті, ними зручно плести, тонкі ж гнуться і досить швидко ламаються. Практикують металеві спиці, з’єднані капроновим тросиком (спиці з поліхлорвініловою трубкою менш практичні, оскільки петлі по ній пересуваються важко і трубка швидко ламається. Кільцевими спицями можна сплести широкі деталі, з ними зручно прикладати плетіння до викройки, до того ж вони легкі. Зберігати спиці слід у спеціальній коробочці.

Кожна спиця має свій номер. Він відповідає її діаметру в міліметрах (спиця №3 має в діаметрі 3 мм, №6 - 6 мм). Рекомендується мати набір спиць від №1 до №10 з проміжком у півномера.

Номер спиці вибирають відповідно до товщини нитки: спиця має бути майже вдвічі товща за нитку. Визначити це можна таким чином: складіть нитку вдвоє і трохи перекрутіть – товщина такої нитки повинна дорівнювати діаметру потрібної спиці.

Наведена таблиця допоможе зорієнтуватися у виборі спиць для пряжі різної товщини.

Число ниток пряжі №32/2	№ спиць	Число ниток пряжі №32/2	№ спиць
2	1	10	5
2	1,5	11	5,5
3	2	12	6
4	2,5	13	6,5
5	3	14	7
6-7	3,5	15	7,5
8	4	16-20	8
9	4,5

Витрати пряжі. Чим пухнастіша і слабкіше зсукана пряжа, тим менше її витрачається. Після прання не дуже брудна пряжа втрачає до 10 % маси. Досвідчені майстрині вважають, що краще купити пряжі на 50-100 г більше, ніж в кінці роботи не вистачатиме її.

Набір петель початкового ряду з двох ниток.

№ п/п	Технічні умови виконання	Графічне зображення
1	2	3
1	Нитку від клубка взяти у ліву долоню. Кінець нитки, що звисає, має бути вдвічі довший за полотно, для якого будете набирати петлі.
2	Обвести нитку навколо великого пальця лівої руки проти годинникової стрілки.
3	Покласти нитку на зігнутий вказівний палець і затиснути її у лівій долоні разом з кінцем нитки.
4	Дві спиці, складені разом, ввести під нитку з внутрішнього боку великого пальця.
5	Повернувши спицю праворуч, захопити нитку з вказівного пальця.
6	Протягнути її крізь петлю на великому пальці.
7	Зняти петлю з великого пальця, відразу ж підвести його під нитку і, розводячи великий і вказівний пальці в різні боки, туго затягнути петлю на спицях - утвориться 1-а петля
8	Не знімаючи нитки з пальця, відвести вліво великий палець, завдяки чому на пальці утвориться петля. З боку долоні ввести спиці в цю петлю знизу вгору (під ближчу нитку), захопити нитку із вказівного пальця і протягнути її крізь петлю.

Щоб нижній ланцюжок (основа петель) не перекручувався навколо спиць, вказівним пальцем правої руки треба притримувати нову петлю.

Лицеві петлі. Є два способи пров’язування лицевої петлі: за верхню, за нижню дольки.

Вив’язування лицевих петель способом 1 (за верхню дольку). Спицю з петлями початкового ряду тримати у лівій руці. Робоча нитка при цьому знаходиться на вказівному пальці лівої руки за спицею; її притримувати двома пальцями: безіменним та мізинцем. Крайову петлю початкового ряду зняти з лівої спиці на праву непров’язаною. До речі, наступна петля на лівій спиці має назву першої, а наступна за нею – другої. Кінець правої спиці направити під ліву спицю між 1 та 2-у петлями, пронизати її від себе зліва направо крізь першу петлю, підхопити нитку, розташовану на вказівному пальці (зверху на себе) та продіти її крізь петлю. Після цього зняти з лівої спиці зв’язану 1-у петлю – лицеву (мал. 1).

Мал.1. Лицеві петлі за верхню дольку

Вив’язування лицевих петель способом 2 (за нижню дольку). Це плетіння дещо щільніше за попереднє. Положення пальців і нитки таке, як і при вив’язуванні лицьової способом 1: пружкову петлю зняти, в наступну петлю ввести спицю справа наліво (мал.2) і, захопивши нитку на вказівному пальці, протягнути її крізь петлю, перевести нову петлю з лівої спиці на праву. “Бабусиними” лицьовими сплетіть полотно потрібної висоти і лишіть роботу на спиці.

Мал. 2. Лицеві петлі за нижню дольку

Виворітні петлі. Виворітні петлі, як і лицеві, можуть виконуватись кількома способами. Познайомимося з двома із них.

Вив’язування виворітних петель способом 1 (мал. 3). Зняти пружкову петлю (робоча нитка перед лівою спицею), ввести праву спицю в петлю справа за робочою ниткою і обвити нею нитку проти годинникової стрілки. Виток, що утворився, протягнути крізь петлю і перевести нову петлю з лівої спиці на праву. Така виворітна петля відповідає лицьовій петлі, вив’язаній способом 1.

Мал. 3. Вив’язування виворітних петель

Вив’язування виворітних петель способом 2 (“бабусина” виворітна – мал. 4). Зняти пружкову (робоча нитка перед лівою спицею), ввести праву спицю в петлю справа наліво за робочою ниткою, потім підвести нитку під кінець правої спиці, протягнути її крізь петлю і перевести нову петлю з лівої спиці на праву. Виворітна петля, вив’язана таким способом, відповідає “бабусиній” лицевій.

Мал. 4. “Бабусина” виворітна петля

Пружкові петлі. Пружок плетеного полотна може бути рівний або зубчастий, залежно від того, як вив’язані пружкові петлі.

Щоб одержати рівний пружок (мал. 5), на початку кожного ряду пружкову петлю слід знімати, не пров’язуючи, залишаючи нитку за роботою, а останню петлю вив’язувати виворітною (краще “бабусиною”). Це найпоширеніший спосіб вив’язування пружкових петель.

Мал. 5. Пружкові петлі

Зубчастий пружок (мал. 6) плетуть так само, як і рівний, але останню петлю кожного ряду слід в’язати не виворітною, а лицьовою за верхню дольку. Зубчастий пружок використовують для вив’язування поздовжніх петельок для ґудзиків, у плетених поясах тощо. На планках для застібки інколи вив’язують подвійну пружкову. Особливо ефектно вона виглядає на хустковому плетінні. Пружкова, що складається з двох петель і вив’язується таким чином: на початку кожного ряду пружкову зняти, а сусідню петлю пров’язати лицевою за верхню дольку. В кінці кожного наступного ряду (з того ж боку) передостанню петлю зняти, не пров’язуючи, нитка залишається перед роботою, а пружкову пров’язати “бабусиною” виворітною.

Мал. 6. Зубчастий пружок

Закривання петель. Петлі закривають по-різному. Спочатку познайомтесь із найзручнішим і найпоширенішим способом.

Для закривання петель останнього ряду зняти пружкову, наступну петлю в’язати за малюнком (якщо вона лицева, тоді лицевою, якщо виворітна – виворітною); отже, на правій спиці 2 петлі. Кінець лівої спиці ввести зліва направо в пружкову, відтягнути її на себе і правою спицею протягнути крізь неї вив’язану петлю. Таким чином, на правій спиці замість двох петель залишилась одна. Наступну петлю вив’язати за малюнком, на правій спиці знову 2 петлі. Кінцем лівої спиці відтягнути 1-у петлю на себе і протягнути крізь неї 2-у (мал. 7). Продовжувати закривання петель поки на правій спиці не залишиться одна петля, тоді витягнути її вгору на 6-8 см, розрізати дугу і, потягнувши за кінець нитки, міцно затягнути.

Існує і другий спосіб закривання петель: на початку ряду вив’язати перші 2 петлі разом лицевою за нижні дольки і повернути нову петлю на ліву спицю. Так само вив’язати кожну наступну пару петель, доки закінчиться ряд. Але таким чином, незручно закривати петлі за малюнком, тому цей спосіб використовують рідше, ніж попередній.

Мал. 7. Закривання петель