Вступ
Шкільний географічний кабінет – це матеріальна база організації і проведення всієї навчально-виховної роботи на уроках географії і позакласного виховання. Ефективному використанню засобів навчання географії сприяє кабінетна система навчання, яка передбачає проведення занять з усіх предметів у навчальних кабінетах, обладнаних сучасними засобами навчання практично всіх груп цих засобів. Така система сприяє швидкому "зануренню" учнів у тему, що вивчається на уроці, разом з тим створюючи умови й для цікавої організації позаурочної роботи і загалом проведення позакласного навчання географії.
Отже, кабінет географії як важливий різновид організаційно-забезпечувальних засобів навчання географії є інтегрованою системою взаємопоєднаного навчального обладнання, засобів і технологій, відповідних за своїм рівнем вимогам часу й сконцентрованих в одному класному приміщенні з метою забезпечення високої ефективності навчання.
Для покращення та удосконалення продуктивності та цікавої організації уроку, стану географічних кабінетів який впливає на засвоєння учнями знань актуально є досліджувати конкретну складову шкільної географії.
Об’єктом дослідження можна назвати: шкільний кабінет з географії.
Предметом дослідження є: характеристика шкільних кабінетів з географії.
Мета роботи: дослідити інформацію та дати характеристику навчального кабінету з географії у школі.
Основними задачами даної роботи є:
1. Розглянути, що собою представляє шкільний кабінет з географії.
2. Проаналізувати зміни в структурі географічного кабінету за певний проміжок часу.
3. Дослідити роль кабінету географії в навчально-виховному процесі.
4. Ознайомитися із роллю навчального обладнання.
5. Вивчити які сприятливі умови необхідні в сучасному шкільному кабінеті географії.
В написанні роботи було використано метод аналізу, метод дедукції.
Дана творча робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 18 сторінок.
Розділ 1. Зміни кабінетів протягом часу
Кабінети географії впродовж значного часу змінювалися, удосконалювалися й реформувалися, що загалом, зрозуміло, є перманентним процесом. Географічний кабінет займає провідну роль у вивчення курсу географії в школі. Ще в кінці ХІХ століття кабінети географії створювали в привілейованих школах царської Росії. На початку ХХ століття поширюється тенденція до викладання різних предметів в окремих кабінетах, що сприяло покращенню якості навчання цих предметів. М.М. Баранський (1888 – 1961) дуже високо оцінював наявність географічного кабінету в школі і вважав його «справжнім штабом» усієї роботи, резервом подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу, підвищення якості знань, умінь і навичок учнів з географії. Добре обладнаний кабінет географії стимулює мотивацію та зацікавленість учнів до вивчення курсу географії в школі.
Так, у 1950-х − 1960-х роках ці кабінети відзначалися наявністю, переважно, географічних глобусів (рис.1.1) та карт глобального змісту й портретів видатних мандрівників і дослідників, які вивчались у курсі шкільної географії.
У 1970-х роках діяла постанова щодо обов’язкового впровадження кабінетної системи у загальноосвітніх навчальних закладах і у цей час оформлення таких кабінетів було змінено з довільного на обов’язкове: політичні портрети й лозунги, карта новобудов чергової п’ятирічки тощо.
Починаючи з 1990-х років кабінети географії значною мірою віддзеркалюють не лише державні концептуальні підходи до географічної освіти, а й місце географії як предмета у тих школах, де безпосередньо знаходяться кабінети, зважаючи й на матеріально-технічні та фінансові можливості таких шкіл.
Сучасний географічний кабінет загальноосвітньої школи обов’язково має охоплювати, за змістом оформлення, всі шкільні курси географії. Він має правити за один із вагомих центрів географічної інформації у школі, в якому систематичне використання різноманітних унаочнювальних засобів формує й підтримує стійку зацікавленість учнів географією під час урочного, позаурочного й позакласного проведення навчання. Комплектація та систематизоване навчально-методичне, інструктивне й матеріально-технічне забезпечення кабінету географії здійснюється згідно з чинними відповідними нормативними документами для загальноосвітніх навчальних закладів (рис.1.2).
Розділ 2. Роль кабінету в навчально-виховному процесі
Ефективному використанню засобів навчання географії сприяє кабінетна система навчання, створюючи умови й для цікавої організації уроку, позаурочної роботи і загалом проведення позакласного навчання географії.
Кабінет географії як важливий різновид організаційно-забезпечувальних засобів навчання географії є інтегрованою системою взаємопоєднаного навчального обладнання, засобів і технологій, відповідних за своїм рівнем вимогам часу й сконцентрованих в одному класному приміщенні з метою забезпечення високої ефективності навчання.
Зокрема, для впровадження активних форм навчання у кабінеті географії необхідно мати передусім:
– друковані або електронні підручники й навчальні посібники для кожного учня;
– комплекти атласів для кожного шкільного курсу географії;
– фахові періодичні видання;
– інформаційні збірники Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України;
– бібліотечку суспільно-політичної, науково-популярної, довідково-інформаційної та методичної літератури;
– матеріали прогресивного педагогічного досвіду й орієнтовні плани-конспекти відкритих уроків тощо;
– інструкції щодо виконання практичних робіт, дослідів і спостережень, роботи з різноманітними тематичними картами тощо;
– краєзнавчі матеріали;
– інструменти й матеріали для відновлення та виготовлення саморобних засобів навчання;
– обраний згідно з можливостями певної школи набір фрагментарно-географічних, об'єктно-замінювальних, приладно-природничих, програмно-забезпечувальних, апаратно-забезпечувальних і інформаційно-мережних засобів навчання географії.
У цілому головним завданням функціонування кабінету географії є створення передумов для:
1) організації індивідуального й диференційованого навчання;
2) реалізації практично-дійового й творчого складника змісту навчання;
3) забезпечення профільного навчання географії;
4) реалізації різновидів позакласної форми проведення навчання географії (географічних факультативів, гуртків, олімпіад, турнірів тощо);
5) проведення засідань шкільних методичних об’єднань;
6) індивідуальної підготовки вчителя до занять і підвищення його науково-методичного рівня.
У сучасних школах, з одного боку, кабінети географії необхідно обладнати сучасними об'єктно-замінювальними, приладно-природничими, програмно-забезпечувальними, апаратно-забезпечувальними, інформаційно-мережними, системно-позиційно-навігаційними та мультимедійними засобами навчання географії, що відповідало б вимогам інформатизації суспільства XXІ століття та надавало б змогу сучасному вчителеві запроваджувати новітні освітні технології (рис.2.1.).
Рис.2.1: Кабінет оформлений за необхідними вимогами
З іншого боку, крім кабінетів географії, загальноосвітню школу сучасності, у якій навчають географії, неможливо уявити й без запровадження та розвитку інших поступальних організаційно-забезпечувальних засобів навчання географії, таких як шкільні індивідуальні або колективні спеціалізовані навчальні місця, тематичні комп'ютеризовані класи (кабінети), навчально-дослідні полігони й майданчики, туристські чи екологічні стежки або маршрути, комп'ютеризовані локальні системи підтримки навчання тощо.