3. Договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції

3.1 Біржові договори в системі договорів на реалізацію сільськогосподарської продукції

Перш ніж розглядати договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції, слід підкреслити, що реалізація сільськогосподарської продукції аграрними товарови­робниками здійснюється за допомогою різноманітних договорів. Вони посідають особливе місце у відносинах за участю сільськогосподар­ських товаровиробників. Законодавство України надало право всім підприємствам, у тому числі сільськогосподарським, вільно обирати види та способи реалізації виробленої продукції.

Так, у пункті 2 статті 22 ГК України передбачено, що підприємство здійснює реалізацію своєї продукції, інших матеріальних цінностей на основі прямих угод (контрактів), державного замовлення через товар­ні біржі, мережу власних торговельних підприємств, а також на осно­ві бартерних угод [7].

Товарна біржа має забезпечити прозору і стабільну взаємодію операторів ринку, ефективне просування товарів, формування ринкових цін та страхування учасників ринку від цінових коливань. Саме тому учасники ринку сільськогосподарської продукції зацікавлені в тому, щоб був створений належний механізм функціонування біржового ринку.

Слід зазначити, що розвиток біржового ринку в Україні відбувається повільними темпами. Недостатня розвиненість біржової торгівлі в нашій країні є однією з основних причин нестабільності функціонування вітчизняного сільського господарства [8, с. 402]. У зв’язку з цим, потребують глибокого дослідження та розробки пропозицій питання, що сприятимуть розбудові в нашій країні належного біржового ринку аграрної продукції та підвищенню ефективності його функціонування.

Аналіз сучасного стану біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні доводить, що існує ціла низка суб’єктивних та об’єктивних факторів, які зумовлюють неефективне функціонування біржового аграрного ринку в Україні. Відсутність законодавчо встановлених правил поведінки на біржовому ринку та прийняття численних нормативно-правових актів, які в більшості випадків входили у протиріччя один з одним, не лише не сприяли розвитку біржової торгівлі, а, навпаки, запроваджували обмеження, які загрожували існуванню біржової діяльності, свідчить про відсутність в Україні послідовного і ефективного державного регулювання біржової діяльності [9, с. 162]. Так, дійсно про недостатню розвинутість біржового ринку згадується й в інших джерелах [10-11].

Слід відзначити, що особливе місце в системі реалізації сільськогосподарської про­дукції український законодавець відводить біржовим договорам, роз­виток яких покладається на спеціалізовані аграрні біржі. Створення системи спеціалізованих аграрних бірж започатковано Указом Пре­зидента України від 18 січня 1995 р. «Про заходи щодо реформування аграрних відносин». У ньому було передбачено організацію й про­ведення на Українській міжбанківській валютній біржі торгів ф’ючерсними та форвардними контрактами під закупівлю сільськогосподар­ської продукції та продуктів її перероблення із залученням до цього комерційних банків як агентів-брокерів з подальшим проведенням таких торгів на спеціалізованих товарних біржах [12; 13, с. 23].

Біржова торгівля складається з декількох взаємопов’язаних компо­нентів. До них належать: біржові угоди (види угод, порядок їх укла­дення, відповідальність сторін за такими договорами тощо); порядок утворення та діяльності біржі; вимоги, що ставляться до біржі; право­вий статус та вимоги до учасників біржових торгів тощо.

До речі, біржова торгівля зосереджується на різниці в цінах. Вона є знаряддям перерозподілу виробленої доданої вартості і завдяки цьому залучає вільні капітали, що можуть швидко примножуватися, а також грошові кошти як резервний капітал у разі несприятливої зміни цін. Таким чином, біржа стає як сферою вкладення капіталу, так і джерелом додаткового кредитування за несприятливих умов виробництва. Ціни біржових товарів надзвичайно чітко реагують на зміни кон’юнктури ринку.

Відповідно до Закону України від 24 червня 2004 р. «Про держав­ну підтримку сільського господарства», аграрна біржа — це юридич­на особа, створена згідно із Законом України «Про товарну біржу», яка підпадає під регулювання норм такого Закону і статей 279–282 ГК України та надає послуги суб’єктам господарювання з укладення бір­жових договорів щодо сільськогосподарської продукції, товарних де­ривативів, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція, іпотечних сертифікатів та іпотечних закладних, а також з проведення розрахунково-клірингової діяльності за ними.

Отже, враховуючи сучасні реалії, варто підкреслити, що біржові контракти на реалізацію сільськогосподарської продукції мають стати інструментом кредитування сільського господарства і чинником забезпечення його стабільності та невпинного розвитку.