- •8.Рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом послідовного виключення невідомих. Метод Гауса.
- •9.Рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом повного виключення невідомих. Метод Жордано Гауса.
- •10.Однорідні системи лінійних алгебраїчних рівнянь, фундаментальна система рішень
- •11.Вектори. Лінійні дії над векторами. Властивості. Довжина вектора. Кут між векторами. Відстань між 2-ма точками. Проекція вектора на вісь. Координати вектора.
- •12.Скалярний добуток 2-х векторів і його властивості. Довжина вектора. Кут між векторами.
- •13. Векторний добуток векторів та його властивості.
- •14. Змішаний добуток векторів та його властивості
- •15.Поділ відрізка в даному відношенні
- •16.Лінійний векторний простір.Лінійно-залежні і лінійно-незалежні системи векторів. Базис простору. Розкладання вектора за базисом.N-вимірний вектор
- •17.Векторне і канонічне рівняння прямої на площині
- •18.19. Рівняння прямої r2 на площині
- •20. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом
- •21.Найпростіші задачі на пряму в просторі. (Кут між двома прямими, умови паралельності і перпендикулярності прямих , відстань від точки до прямої.
- •22.23.Площина в просторі.Векторне і загальне рівняння площини, його дослідження.
- •24.Рівняння площини, що проходить через 3 дані точки й у відрізках.
- •25.Найпростіші задачі на площині.Перетин 3-х площин.Кут між 2-ма площинами. Умови паралельності і перпендикулярності 2-х площин. Відстань від точки до площини.
- •26.Векторне канонічне параметричне рівняння прямої в просторі.
- •27.Найпростіші задачі на пряму і площину в просторі (кут між прямою і площиною, умова паралельності і перпендикулярності прямої і площини, точки перетину прямої і площини)
- •28. Поняття про криві 2-го порядку. Еліпс.
- •29.Поняття про криві 2-го порядку. Гіпербола.
- •30. Поняття про криві другого порядку. Парабола.
- •31. Постійні та змінні величини. Властивості функцій.
- •34. Нескінчено малі і нескінчено великі функції і їх властивості.
- •36. Визначні границі.
- •37.Непервність ф-ції в точці.Властивості неперервних ф-цій.
- •38.Точки розриву, класифікація точок розриву.
- •39. Похідна ф-ції.Необхідна умова існування ф-ції.Геометричний та економічний зміст похідної.
- •41.Похідна складної функції
- •42.Параметричнезадання функції.Похідна від функції заданої параметрично
- •43.Похідні вищих порядків.
- •44.Диференціал функції. Застосування диференціала в наближених обчисленнях. Геометричний зміст диференціала і його властивості. Інваріантність.
- •45.Основні теореми диференціального числення. Теореми Ролля, Лагранжа, Коші.
- •46. Правило Лопіталя.
- •47.Зростання й спадання ф-ї. Необхідна і достатня умови зростання(спадання) ф-ї.
- •48.Екстремум ф-ї. Необхідна умова існування екстремуму. (Теорема Ферма).
- •49..Опуклість і угнутість графіка ф-ї. Необхідна і достатня ознаки опуклості графіка ф-ї.
- •50. Асимптоти кривої.
- •52.Найбільше і найменше значення ф-ції на відрізку.
- •53.Первісна і невизначений інтеграл.Основні означення та найпростіші властивості невизначеного інтеграла.Таблиця інтегралів.
- •54.Інтегрування ф-цій, що містять квадратний тричлена
- •55.Раціональні дроби(означення).Прості раціональні дроби та їх інтегрування.
- •57.Інтеграли від ірраціональних ф-цій
- •58. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій.
- •59.Визначений інтеграл, як границя інтегральної суми. Теорема існування. Геометричний зміст визначеного інтеграла.
- •61. Основні методи обчислення визначеного інтеграла( безпосереднє, частинами).
14. Змішаний добуток векторів та його властивості
Називається число рівне ( a [ b × c]). Спочатку знаходиться векторний добуток b × c = α , потім скалярний добуток a *α
Геометричні властивості змішаного добутку:
Якщо змішаний добуток =0, то вектори abc компланарні.
Об'єм паралелограма побудованого на цих векторах визначається формулою V= | a b c | , при чому змішаний добуток :
( a [ b × c ])= { -V якщо утв. Ліва трійка векторів
{ V якщо утв. Права трійка векторів
Основна алгебраїчна властивість змішаного добутку полягає втому, що циклічна перестановка векторів не змінює його величини
( a[ b × c ] )= b [ c × a ] = c [ a × b ]
Якщо вектори задані в ортонормованому базисі, то змішаний добуток визначається:
abc= |axayaz |
| bxbybz|
| cxcycz |
15.Поділ відрізка в даному відношенні
А(х1,х1,х1) В(х2,у2,z2), які є кінцями відрізка АВ. Необхідно знайти координати т.М(х,у,z) яка ділить відрізок АВ у відношенні λ.
|АМ|/|МВ|=λ
а) λ>0, т.М є АВ
б) λ<0, т.М знаходиться на продовженні АВ
в) λ=-1, т.А і В співпадають, цей випадок не розглядається
Знайдемо координати вектора АМ і МВ
АМ (х-х1; у-у1; z-z1)
МВ (х2-х, у2-у, z2-z)
АМ/МВ=λ, тоді АМ= λМВ або
(х-х1; у-у1; z-z1) = λ ( х2-х1; у2-у1; z2-z1)
(х-х1; у-у1; z-z1)= (λ(х2-х), λ(у2-у), λ(z2-z)
х-х1= λ(х2-х)
у-у1= λ(у2-у)
z-z1 = λ(z2-z)
х-х1= λх2-λх
х+λх= х1+λх2
х(1+λ)= х1+λх2
х=х1+λх2/1+λ
х=х1+λх2/1+λ, у=у1+λу2/1+λ
Зокрема, якщо λ=1, то т.М є серединою відрізка АВ: х=х1+х2/2; у=у1+у2/2; z=z1+z2/2 це є координати точки, що є серединами відрізка.
16.Лінійний векторний простір.Лінійно-залежні і лінійно-незалежні системи векторів. Базис простору. Розкладання вектора за базисом.N-вимірний вектор
Сукупність векторів
у просторі, після введення в неї операцій
додавання і множення на число називається
трьохвимірним векторним простором і
позначається
.
Аналізуя сукупність векторів на площині
, назвемо лінійним векторним простором
.
На прямій – одновимірним лінійним
простором
.
Простір
,
завжди містить нульовий вектор. Простір
,
завжди замкнутий відносно операцій
додавання і множення вектора на число.
Лінійною комбінацією векторів
називається вираз виду
,
де
-
деякі числа. Тобто під лінійною комбінацією
векторів розуміюь новий вектор, який
одержуємо в результаті лінійних операцій
над векторами. Система векторів
називається лінійно
незалежною,
якщо рівність
виконується лише за умови
.
Якщо рівність
(2.1) можлива хоча б при одному із чисел
,
то система векторів називається лінійно
залежною.
Можна сформулювати еквівалентне означення:
система векторів називається лінійно залежною, якщо хоча б один із векторів системи є лінійною комбінацією решти векторів системи. Наприклад:
.
Якщо якась підсистема системи векторів лінійно залежна, то і вся система лінійно залежна. Якщо система векторів лінійно незалежна, то і довільна її підсистема теж лінійно незалежна.
Розглянемо лінійно
залежну систему векторів
Візьмемо таку лінійно незалежну
підсистему
,
до якої не можна додати жодного вектора,
щоб не порушити лінійну незалежність.
Таку систему називають максимальною
лінійно незалежною підсистемою
даної системи векторів.
Кількість векторів, які входять в довільну максимально лінійно незалежну підсистему векторів, називають рангом системи векторів.
Розглянемо систему векторів
Ранг системи векторів дорівнює рангу матриці, яка утворена координатами векторів цієї системи, тобто рангу матриці
.
Таким чином, якщо
система векторів лінійно-залежна, то
один з цих векторів можна представити
у вигляді лінійної комбінації решти
векторів. Нехай лінійна комбінація
векторів=0. Припустимо, що
Числа
називаються коефіцієнтами розкладу,
найчастіше використовується розклад
за базисом. Базисом n-вимірного
простору називається сукупність
n-лінійно-незалежних
векторів цього простору. Базисом на
прямій є любий ненульовий вектор, що
лежить на цій прямій. Базисом на площині
наз. два любих неколініарних вектори.
Базисом у просторі називаються три
компланарні вектори. Нульовий простір
базису не має, так як не містить
лінійно-незалежних векторів. Нескінченно
- вимірний простір, в якому число базисних
векторів невизначено, також не має
базису. Мають місце наступні твердження:
1) Любі два неколініарні вектори утворюють базис
2) Трикомпланарні вектори завжди лінійно-залежні. Упорядкована система дійсних чисел
називається -вимірним вектором.
Числа
називаються координатами
вектора.
