- •8.Рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом послідовного виключення невідомих. Метод Гауса.
- •9.Рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом повного виключення невідомих. Метод Жордано Гауса.
- •10.Однорідні системи лінійних алгебраїчних рівнянь, фундаментальна система рішень
- •11.Вектори. Лінійні дії над векторами. Властивості. Довжина вектора. Кут між векторами. Відстань між 2-ма точками. Проекція вектора на вісь. Координати вектора.
- •12.Скалярний добуток 2-х векторів і його властивості. Довжина вектора. Кут між векторами.
- •13. Векторний добуток векторів та його властивості.
- •14. Змішаний добуток векторів та його властивості
- •15.Поділ відрізка в даному відношенні
- •16.Лінійний векторний простір.Лінійно-залежні і лінійно-незалежні системи векторів. Базис простору. Розкладання вектора за базисом.N-вимірний вектор
- •17.Векторне і канонічне рівняння прямої на площині
- •18.19. Рівняння прямої r2 на площині
- •20. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом
- •21.Найпростіші задачі на пряму в просторі. (Кут між двома прямими, умови паралельності і перпендикулярності прямих , відстань від точки до прямої.
- •22.23.Площина в просторі.Векторне і загальне рівняння площини, його дослідження.
- •24.Рівняння площини, що проходить через 3 дані точки й у відрізках.
- •25.Найпростіші задачі на площині.Перетин 3-х площин.Кут між 2-ма площинами. Умови паралельності і перпендикулярності 2-х площин. Відстань від точки до площини.
- •26.Векторне канонічне параметричне рівняння прямої в просторі.
- •27.Найпростіші задачі на пряму і площину в просторі (кут між прямою і площиною, умова паралельності і перпендикулярності прямої і площини, точки перетину прямої і площини)
- •28. Поняття про криві 2-го порядку. Еліпс.
- •29.Поняття про криві 2-го порядку. Гіпербола.
- •30. Поняття про криві другого порядку. Парабола.
- •31. Постійні та змінні величини. Властивості функцій.
- •34. Нескінчено малі і нескінчено великі функції і їх властивості.
- •36. Визначні границі.
- •37.Непервність ф-ції в точці.Властивості неперервних ф-цій.
- •38.Точки розриву, класифікація точок розриву.
- •39. Похідна ф-ції.Необхідна умова існування ф-ції.Геометричний та економічний зміст похідної.
- •41.Похідна складної функції
- •42.Параметричнезадання функції.Похідна від функції заданої параметрично
- •43.Похідні вищих порядків.
- •44.Диференціал функції. Застосування диференціала в наближених обчисленнях. Геометричний зміст диференціала і його властивості. Інваріантність.
- •45.Основні теореми диференціального числення. Теореми Ролля, Лагранжа, Коші.
- •46. Правило Лопіталя.
- •47.Зростання й спадання ф-ї. Необхідна і достатня умови зростання(спадання) ф-ї.
- •48.Екстремум ф-ї. Необхідна умова існування екстремуму. (Теорема Ферма).
- •49..Опуклість і угнутість графіка ф-ї. Необхідна і достатня ознаки опуклості графіка ф-ї.
- •50. Асимптоти кривої.
- •52.Найбільше і найменше значення ф-ції на відрізку.
- •53.Первісна і невизначений інтеграл.Основні означення та найпростіші властивості невизначеного інтеграла.Таблиця інтегралів.
- •54.Інтегрування ф-цій, що містять квадратний тричлена
- •55.Раціональні дроби(означення).Прості раціональні дроби та їх інтегрування.
- •57.Інтеграли від ірраціональних ф-цій
- •58. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій.
- •59.Визначений інтеграл, як границя інтегральної суми. Теорема існування. Геометричний зміст визначеного інтеграла.
- •61. Основні методи обчислення визначеного інтеграла( безпосереднє, частинами).
54.Інтегрування ф-цій, що містять квадратний тричлена
а)ax2+bx+c=a(x2+b/a x+c/a)=a(x2+2*b/2a*x+b2/4a2- b2/4a2+c/a)=a(x2+b/2a)2+(c/a-b2/4a2)=a[(x+d/2a)2+-k2]
b) ∫Mx+n/a2+bx+c dx=∫(M/2a(2ax+b)+N-Mb/2a)/ax2+bx+c dx=M/2a∫2ax+b/ax2+bx+c dx+(N-Mb/2a) ∫dx/ ax2+bx+c=M/2a lnI ax2+bx+c I+( N- Mb/2a).
c)∫dx/
За допомогою тотожних перетворень інтеграл в залежності від знака а зводиться до табличних інтегралів:
1
2)
d)
) ∫Mx+n/
dx=∫(M/2a(2ax+b)+N-Mb/2a)/
dx=M/∫2ax+b/2
dx+(
N-
Mb/2a)
∫ dx/
=M/a
+(
N*
Mb/2a)
55.Раціональні дроби(означення).Прості раціональні дроби та їх інтегрування.
Раціональним дробом наз. ф-ція R(x) представлена у вигляді Pm(x)/Qn(x), деPm(x) і Qn(x) - многочлени з дійсними коефіцієнтами.
Раціональний дріб наз.правильним, якщо m<n,тобто степінь чисельника менша степені знаменника неправильний, якщоm=>n.
Найпростішими дробами є дроби виду: І.М/x-a; II.M/(x-a)r,де к>1; III/ Mx+N/(x2+px+q), p2/4-q<(D<0); IV. Mx+N/(x2+px+q)k, (k=>2) (D<0).
Інтегруючи найпростіші дроби одержимо:
І: ∫ M/(x-a)dx = M∫dx/(x-a)={x-a; dx=dt}=M∫dt/t =M ln(t) +C = M ln (x-a) +C;
II: ∫M/(x-a)kdx=M∫dx/(x-a)k={x-a=t;dx=dt}=M∫dt/tk=M∫t-kdt=Mt-k+1/-k+1+c=M/-(k-1)(k-a)k-1+c
III: ∫Mx+n/a2+bx+c dx=∫(M/2a(2ax+b)+N-Mb/2a)/ax2+bx+c dx=M/2a∫2ax+b/ax2+bx+c dx+(N-Mb/2a) ∫dx/ ax2+bx+c=M/2a lnI ax2+bx+c I+( N- Mb/2a).
57.Інтеграли від ірраціональних ф-цій
Не від всякої іррац. Ф-ції інтеграл можна виразити через елементарні ф-ції.Розглянемо ті іррац. ф-ції інтеграли від яких за доп. підстановок зводяться до інтегралів від рац. ф-цій, а значить до кінця інтегруються
∫R(x,xm/n…….xr/s)dx
Над величинами x, xm/n, xr/s виконується тільки рац. операції (піднесення до степеня, множення на число,додавання, віднімання і ділення).Нехай К – спільний знаменник дробів.Зробимо підстановку
x=tkdx=ktk-1dt
Тоді, кожна дробова степінь х виразиться через цілий степінь t і отже підінтегральна ф-ція перетвориться на раціональну ф-цію від t, а значить до кінця буде інтегруватися.
Розглянемо інтеграл виду
∫R(x(ax+b/cx+a)m/n,…..(ax+b/cx+a)r/s)dx
Цей інтеграл зводиться до інтегралу рац. ф-ції за доп. перестановки ax+b,cx+d=tk,де л спільний знаменник дробів m/nі т.д.
58. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій.
а)
Розглянемо функцію виду:R(sinx, Cosx)dx,покажемо цей інтеграл за допомогою підстановки t = tgx/2/, яка наз. Універсальною, завжди зводиться до інтеграла від ірраціональних функцій.
1)Якщо функціяR(sinx,cosx)-непарна відносно sinx, тобто R(-sinx; cosx)=-R(sinx;cosx)/тоді застосовують підстановку /t=cos/ ( по модулю).
2) Якщо функція R(sinx;cosx)- непарна відносно cos, тобто R(sinx;-cosx)=-R(sinx; Cosx), тоді /t=sinx/.
3) Якщо функція R(sinx;cosx)-непарна відносно sinxIcosx, тобто R(-sinx; -cosx)=R(sinx;cosx),тоді /t=tgx/.
б)
1)m або n є непарне додатне ціле число;
m = 2k+1>0, /t = cos/
n = 2k+1>0, /t = sinx/.
2) Якщо m+n є парне від’ємне число, m+n = 2k<0, тодіt = tg x.
3)Якщо mі nє парні додатні числа, то m = 2k>=0;
m=2k>=0, тоді користуються формулою:
Ці формули дозволяють звести дані інтегралу до інтегралів від const і непарних степенів cosx і sinx.
в) добуток синусів і косинусів.
CosL*cosB= ½(cos(L-B)+cos(L+B)).
cosL*sinB=1/2(sin(L-B)+sin(L+B))
sinL*sinB= ½(cos(L-B)-cos(L+B))
Дані формули дозволяють представити добутки sinі cos у вигляді лінійної комбінації тих же функцій, але з другими аргументами.
