- •8.Рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом послідовного виключення невідомих. Метод Гауса.
- •9.Рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом повного виключення невідомих. Метод Жордано Гауса.
- •10.Однорідні системи лінійних алгебраїчних рівнянь, фундаментальна система рішень
- •11.Вектори. Лінійні дії над векторами. Властивості. Довжина вектора. Кут між векторами. Відстань між 2-ма точками. Проекція вектора на вісь. Координати вектора.
- •12.Скалярний добуток 2-х векторів і його властивості. Довжина вектора. Кут між векторами.
- •13. Векторний добуток векторів та його властивості.
- •14. Змішаний добуток векторів та його властивості
- •15.Поділ відрізка в даному відношенні
- •16.Лінійний векторний простір.Лінійно-залежні і лінійно-незалежні системи векторів. Базис простору. Розкладання вектора за базисом.N-вимірний вектор
- •17.Векторне і канонічне рівняння прямої на площині
- •18.19. Рівняння прямої r2 на площині
- •20. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом
- •21.Найпростіші задачі на пряму в просторі. (Кут між двома прямими, умови паралельності і перпендикулярності прямих , відстань від точки до прямої.
- •22.23.Площина в просторі.Векторне і загальне рівняння площини, його дослідження.
- •24.Рівняння площини, що проходить через 3 дані точки й у відрізках.
- •25.Найпростіші задачі на площині.Перетин 3-х площин.Кут між 2-ма площинами. Умови паралельності і перпендикулярності 2-х площин. Відстань від точки до площини.
- •26.Векторне канонічне параметричне рівняння прямої в просторі.
- •27.Найпростіші задачі на пряму і площину в просторі (кут між прямою і площиною, умова паралельності і перпендикулярності прямої і площини, точки перетину прямої і площини)
- •28. Поняття про криві 2-го порядку. Еліпс.
- •29.Поняття про криві 2-го порядку. Гіпербола.
- •30. Поняття про криві другого порядку. Парабола.
- •31. Постійні та змінні величини. Властивості функцій.
- •34. Нескінчено малі і нескінчено великі функції і їх властивості.
- •36. Визначні границі.
- •37.Непервність ф-ції в точці.Властивості неперервних ф-цій.
- •38.Точки розриву, класифікація точок розриву.
- •39. Похідна ф-ції.Необхідна умова існування ф-ції.Геометричний та економічний зміст похідної.
- •41.Похідна складної функції
- •42.Параметричнезадання функції.Похідна від функції заданої параметрично
- •43.Похідні вищих порядків.
- •44.Диференціал функції. Застосування диференціала в наближених обчисленнях. Геометричний зміст диференціала і його властивості. Інваріантність.
- •45.Основні теореми диференціального числення. Теореми Ролля, Лагранжа, Коші.
- •46. Правило Лопіталя.
- •47.Зростання й спадання ф-ї. Необхідна і достатня умови зростання(спадання) ф-ї.
- •48.Екстремум ф-ї. Необхідна умова існування екстремуму. (Теорема Ферма).
- •49..Опуклість і угнутість графіка ф-ї. Необхідна і достатня ознаки опуклості графіка ф-ї.
- •50. Асимптоти кривої.
- •52.Найбільше і найменше значення ф-ції на відрізку.
- •53.Первісна і невизначений інтеграл.Основні означення та найпростіші властивості невизначеного інтеграла.Таблиця інтегралів.
- •54.Інтегрування ф-цій, що містять квадратний тричлена
- •55.Раціональні дроби(означення).Прості раціональні дроби та їх інтегрування.
- •57.Інтеграли від ірраціональних ф-цій
- •58. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій.
- •59.Визначений інтеграл, як границя інтегральної суми. Теорема існування. Геометричний зміст визначеного інтеграла.
- •61. Основні методи обчислення визначеного інтеграла( безпосереднє, частинами).
42.Параметричнезадання функції.Похідна від функції заданої параметрично
Поряд з явним і неявним заданням функції використ параметричне. При параметр заданні функції х і у є функції деякої змінної t, яка називається параметром. Кожному значенню параметру t відповідають значення х і у. Якщо х і у розглядати як координати точки на площині, то кожному параметру t відповідає певна точка площини. Якщоt змінюється від T1 доT2, то ця точка буде описувати деяку криву.
y/x= f/t / γ/t – похідна від функції, заданої параметрично.
.Логарифмічне диференціювання.
Логарифмічне диф:
Нехай задано функцію у=α(х) β(х). Щоб знайти похідну цієї функції потрібно спочатку про логарифмувати обидві частини функції.
lny = ln α(х) β(х) = β(x) * ln α(х) . А потім про диференціювати в припущенні що
1/у * у/= β/(x) * ln α(х) +( β(x)* α/(х)/ α(х))
y/=[ β/(x) * ln α(х) + β(x)*( α/(х)/ α(х))] y = [ β/(x) * ln α(х) + β(x)*( α/(х)/ α(х))] α(х) β(х)
Логарифм диф застос тоді, коли функція представлена як добуток декількох функцій і при диф степенево-показникових функцій.
43.Похідні вищих порядків.
Нехай ф-я у=f(x) диференційована на всій числовій осі. Похідна від похідної першого порядку називається похідною другого порядку. у/=f/(x),(y/)=f//(x). Часто трапляється що похідна другого порядку також є диференційованою ф-єю. Тоді похідну 3-го порядку знаходять як похідну від похідної 2-го порядку.(у//)=f///(х).Похідною к-го порядку називається похідна від похідної к-1го порядку:
(у(к-1) )/=f(k)(x).
Похідні вищих порядків від ф-ї, заданої неявно. Нехай ф-я задана неявно F(x,y)=0 або у/=f(x,y) (1).
Враховуючи, що у є ф-я від х, продиференцюємо ліву і праву частину рівності (1) по аргументу х, а потім у правій частині замінимо у/ рівністю (1).Аналогічно поступаємо при визначенні похідної більш високих порядків.
Похідні вищих порядків від ф-й ,заданих параметрично. Якщо ф-я задана параметрично {x=v(t)
y=f(t),то
у/=f|(t)/x/(t),у/=f/(t)/x/(t)=F(t) (*).Другу похідну від у по іксу знайдемо диференціюючи рівність по іксу. Маємо : y//хх=F/х(t)=dF(t)/dx=dF(t)/dt*dt/dx.
44.Диференціал функції. Застосування диференціала в наближених обчисленнях. Геометричний зміст диференціала і його властивості. Інваріантність.
Диференціалом функції у = f(x) назив головна частина приросту функції, лінійна відносно ∆х і позначається dy = y/x * ∆х. Знайдемо диф функції у=х, dx= (x)/ *∆х=∆х. Таким чином, дифер незалежної змінної х дорівнює її приросту. А тому диференціал іноді записують dy = y/dx.
Властивості диференціала:
1.d(c)=0
2.d(cu)=cu/dx
3.d(u±v/)=du±dv/
4.d(uv)/=vdu+udv
5.d(u/v)=(vdu -udv)/v2
Геометричний зміст диференціала:
Розглянемо функцію у = f(x) і її графік. Незай точка М(хо;уо) належить графіку. Через М0 проведемо дотичну М0Т до графіка під кутом α до додатного напрямку осі ОХ. Нехай х0 одержав приріст ∆х. Тоді і у0 одержав приріст ∆х. В ∆М0NP: NP= ∆х* tg α = y/(x0)* ∆х= dy. Таким чином , диференціал функції- це приріст ординати дотичної, проведеної до графіка функції у = f(x) в даній точці, коли аргумент х одержує приріст ∆х.Але не завжди dy<∆y.
