- •1. Сутність та структура банківської системи України
- •2. Призначення банківської системи та її функції
- •3. Специфічні риси банківської системи
- •Банківська система Сполучених Штатів Америки
- •Банківська система Німеччини
- •Центральний банк кнр
- •Банківська система Росії
- •Банківська система Білорусі
- •Банківська система Республіки Казахстан
- •1. Особливості Центральних банків.
- •2. Виникнення та розвиток Центральних банків.
- •3. Функції Центральних банків.
- •4. Мета та завдання діяльності
- •Загальна характеристика функцій центральних банків
- •Основна функція Національного банку України
- •Інші функції Національного банку України
- •1. Засоби і методи грошо-кредитної політики політики нбу
- •2.Грошово-кредитні операції нбу, їх сутність
- •4.1. Порядок створення, реорганізації та ліквідації банків
- •4.2. Види банків та банківських об’єднань
- •4.3. Сутність та класифікація операцій сучасних банків
- •1. Структура основного капіталу банку
- •2. Порядок формування статутного капіталу банку
- •3. Резервний та інші фонди банку
- •1. Порядок формування власних ресурсів комерційного банку
- •2. Депозитні ресурси комерційних банків
- •1. Сутність та класифікація ресурсної бази банків
- •2. Джерела формування та роль ресурсної бази банків
- •3. Пасивні та активні операції банків
- •1. Структура капіталу банку
- •2. Порядок формування статутного капіталу банку
- •3. Резервний та інші фонди банку
- •Теоретичні основи банківського менеджменту.
- •2. Функції банківського менеджменту.
- •3. Інструменти і методи банківського менеджменту.
- •1.Сутність фінансового менеджменту в банку
- •2. Функції фінансового менеджменту
- •2. Формування інфраструктури системи ризик-менеджменту банку
- •3 Організація системи ризик-менеджменту в банках України
- •Тема 17. Методи регулювання банківської діяльності
- •1. Економічні основи банківського регулювання
- •2. Регулювання кредитних відносин центрального банку з комерційними
- •3. Проведення операцій на відкритому ринку - традиційний метод емісійно-кредитного регулювання
- •4. Встановлення економічних показників регулювання діяльності комерційних банків
- •5. Правові основи регулювання банківського кредитування
- •3. Здійснення операцій, які ліцензуються, не повинно негативно вплинути на діяльність банку.
- •Сутність та характеристика економічних нормативів діяльності банків
- •Методика розрахунку економічних нормативів діяльності банків
- •Нормативи капіталу
- •2. Нормативи ліквідності
- •3. Нормативи кредитного ризику
- •4. Нормативи інвестування
- •1. Організація системи банківського нагляду
- •2. Державна реєстрація та ліцензування банків
- •3. Інспектування банків
- •4. Банківський нагляд на основі оцінки ризиків
- •5. Заходи впливу при порушенні банківського законодавства
- •6. Реорганізація та реструктуризація банків.
- •1. Предмет, об’єкти, суб’єкти аналізу та його завдання.
- •Види аналізу та їх класифікація
- •Сутність банківського аналізу.
- •Структура та функції банків в системі банківського аналізу.
- •Ознаки банківської системи, мета та завдання діяльності банків.
- •1) Поняття і рівні банківської конкуренцїі .
- •2) Внутрігалузева і міжгалузева банківська конкуренція.
- •3) Методи досягнення конкурентних переваг на ринку банківських послуг
- •4)Тенденцїі і закономірності сучасної банківської конкуренції
- •1. Сутність, місце і роль фінансової складової в системі забезпечення економічної безпеки банківської діяльності
- •2. Індикатори фінансової безпеки банківської системи.
- •3 Фактори забезпечення фінансової складової безпеки банківської діяльності.
Банківська система Республіки Казахстан
Банківська система – найбільш динамічно розвивається як сектор економіки Казахстану. Банківська система пройшла три етапи становлення, в результаті яких були реорганізовані державні галузеві банки, створені інституційні основи банківської справи, з'явилися перші комерційні банки, всі діючі банки Казахстану перейшли на міжнародні стандарти в частині достатності капіталу ліквідності, якості активів, рівень менеджменту, бухгалтерського обліку , введення і передачі інформації.
Республіка Казахстан має дворівневу банківську систему. Національний Банк Республіки Казахстан являє собою перший рівень банківської системи. Національний Банк Казахстану підзвітний Президентові Республіки Казахстан. Національний Банк на підставі та на виконання законів Республіки Казахстан з питань, віднесених до його компетенції, видає нормативні правові акти, обов'язкові для виконання усіма банками, організаціями, що здійснюють окремі види банківських операцій та їх клієнтами, іншими юридичними та фізичними особами на території Республіки Казахстан .
Національний банк Казахстану є юридичною особою в організаційно - правовій формі державної установи, має самостійний баланс і разом зі своїми філіями, представництвами та організаціями становить єдину структуру. Центральний апарат розташовується в м. Алмати. Державне регулювання банківської діяльності в ринковій економіці здійснюється, насамперед, в рамках самої банківської системи і знаходить своє вираження у впливі на комерційні банки Національного банку. Воно необхідне для здійснення законодавчо визначених задач суспільного відтворення. Одна з ключових завдань Національного банку Республіки Казахстан з управління грошово-кредитними відносинами - забезпечення надійності і підтримка стабільності банківської системи.
Лекція 6. ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК, ЙОГО РОЛЬ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
1. Особливості Центральних банків.
2. Виникнення та розвиток Центральних банків.
3. Функції ЦБ.
4. Мета та завдання діяльності.
1. Особливості Центральних банків.
Головною ланкою банківської та кредитної системи будь-якої держави є центральний банк.
Центральний банк — це емісійно-касовий центр країни (державна установа), що здійснює нагляд за банківською системою і несе відповідальність за проведення монетарної політики в державі з метою забезпечення стабільного неінфляційного розвитку економіки.
Головне призначення центрального банку - це управління грошовим оборотом з метою забезпечення стабільного неінфляційного розвитку економіки. Центральний банк впливає на грошовий оборот через зміну пропозиції грошей і зміну ціни грошей. Своє призначення він реалізує завдяки тому, що відіграє в економічній системі особливу роль, а саме роль:
емісійного банку;
банку банків, тобто специфічної банківської інституції, яка формує банківські резерви і регулює діяльність банківської системи;
органу державного управління, який відповідає за монетарну політику.
Центральний банк бере безпосередню участь у формуванні пропозиції грошей, причому як у формуванні її готівкового компоненту, так і безготівкового (депозитного). Він здійснює емісію готівки для того, щоб забезпечити нею комерційні банки в обмін на їх резерви, розміщені в центральному банку. Комерційні банки постачають готівку своїм клієнтам (вкладникам) в обмін на їх депозити в банках, залишаючи у своїх касах незначну суму готівки як резерв. Готівка, що емітована центральним банком, випущена в обіг комерційними банками і циркулює в позабанківській сфері, є важливим компонентом пропозиції грошей.
Другим, ще важливішим компонентом пропозиції грошей, враховуючи його розміри, є гроші суб'єктів економіки, розміщені в комерційних банках на депозитних рахунках, тобто безготівковий компонент. У формуванні цих грошей центральний банк також відіграє визначальну роль. Він забезпечує банківську систему додатковими резервами, надаючи комерційним банкам позички та купуючи у них цінні папери на відкритому ринку.
Центральні банки самостійно розробляють і впроваджують конкретні заходи щодо реалізації пріоритетів грошово-кредитної політики, визначених урядом, беруть безпосередньо участь у формуванні пропозиції грошей, щоб ефективно здійснювати урядові програми і стимулювати економічну кон’юнктуру в країні.
Центральні банки мають особливий правовий статус, обумовлений тим, що вони поєднують у собі окремі риси банківської установи і державного органу управління. Центральні банки здійснюють банківські операції, що приносять дохід (кредитування комерційних банків, операції з іноземною валютою, операції з цінними паперами), але метою проведення цих операцій не є проведення прибутку.
Організаційною формою центральних банків найчастіше є акціонерне товариство. Основна частина капіталу такого товариства, як правило, належить державі. Так, у таких країнах, як Німеччина, Франція, Великобританія, Нідерланди 100% капіталу центральних банків перебуває у власності держави. У деяких країнах основу капіталу центрального банку становить капітал комерційних банків (наприклад, у США) або комерційних банків та інших фінансових установ (наприклад, в Італії). Але в таких випадках держава через формування органів управління цими банками відіграє провідну роль в організації їхньої діяльності.