4. Банківський нагляд на основі оцінки ризиків

Одним із пріоритетних напрямів роботи системи банківського нагляду на сучасному етапі є запровадження нагляду на основі оцінки ризиків. Такий підхід є кроком уперед з позиції оптимізації роботи щодо виконання важливої функції банківського нагляду — захисту інтересів вкладників і кредиторів банку.

Будь-який банк зацікавлений у збереженні активів та капіталу, а також в отриманні максимально можливого за визначених обставин прибутку і завжди прагнутиме, щоб віддача від усіх операцій була максимальною, та обиратиме шляхи (стратегію і тактику) реалізації цього свого завдання. Відтак з погляду ризик-менеджменту банку результатом прийнятого ризику можуть бути:

— повна або часткова втрата того, що вже є (капіталу, надходжень, клієнтів тощо);

— недоотримання того, що банк міг би мати за іншого управлінського рішення.

Здійснюючи контроль за діяльністю банків, служба банківського нагляду пріоритетним завданням визначає орієнтацію на оцінку ризиків, притаманних кожному банку зокрема та банківській системі в цілому, а також ужиття коригуючих заходів на підставі проведеної оцінки.

Ефективне управління ризиками банківської діяльності передбачає наявність у банку відповідних положень, процесів, кваліфікованого персоналу і систем контролю.

Положення відображають намір банку досягти бажаних результатів. Положення мають бути письмовими та враховувати складність операцій, розгалуженість організаційної структури тощо. Положення мають бути чітко сформульовані та виконуватися у практичній діяльності.

Процеси — це процедури, програми і практика, що визначають, як банк виконуватиме завдання, як здійснюється поточна діяльність банку. Належним чином розроблені процеси ґрунтуються на положеннях банку, є ефективними, а їх функціонування спирається на відповідні повноваження виконавців.

Персонал — це працівники і керівники, які, власне, виконують процеси або контролюють їх функціонування. Вони мають бути кваліфікованими, компетентними і належним чином виконувати свої обов'язки; розуміти місію, цінності, положення і процеси, що є в банку. Програми оплати праці в банку мають розроблятися таким чином, щоб можна було залучати та утримувати кваліфікований персонал, а також забезпечувати його постійне професійне зростання.

Системи контролю — це засоби та інформаційні системи, які використовують керівники банку для оцінки результатів діяльності працівників, підрозділів та банку в цілому, прийняття рішень і визначення ефективності наявних у банку процесів. Вони ґрунтуються на принципі зворотного зв'язку і мають бути своєчасними, точними та інформативними. Системи контролю дають змогу оцінити результати діяльності банку і допомагають приймати рішення.

Системи управління ризиками банківської діяльності складаються із регламентних документів — політик, положень, процедур, методик тощо, які затверджуються відповідно до обраної банком форми корпоративного управління, з урахуванням розміру та складності операцій банку.

5. Заходи впливу при порушенні банківського законодавства

Протягом останніх десятиріч у світі суттєво змінилися умови банківської діяльності: посилилася конкуренція між кредитними установами, знизилася рентабельність традиційних банківських операцій, погіршилася якість активів і різко зросли ризики. Це негативно вплинуло на спроможність кредитних інститутів протистояти фінансовим труднощам і призвело до підриву стабільності й консолідації світової банківської системи. Все зазначене вище викликало потребу в уніфікації вимог до діяльності банків різних країн, стандартизації підходів до оцінки капіталу, активів, ліквідності і ризиків.

Заходи впливу застосовуються Національним банком на підставі:

— результатів інспекційних (планових та позапланових) перевірок діяльності банків чи їх філій;

— результатів аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням фінансової та статистичної звітності банків;

— результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до чинного законодавства на їх здійснення;

— пропозицій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі порушення банком норм Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб";

— результатів перевірок дотримання банками валютного законодавства, здійснених уповноваженими працівниками Національного банку, що містять виявлені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

У разі розгляду Національним банком питань щодо застосування до конкретного банку заходів впливу для надання пояснень може бути запрошено голову правління (ради директорів) або голову спостережної ради банку. Якщо розглядається питання про призначення тимчасового адміністратора або відкликання ліцензії банку, то ці особи для надання пояснень не запрошуються.

Заходи впливу, що застосовуються Національним банком, мають бути адекватними конкретним порушенням, які були допущені банками. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників.

Рішення про застосування заходів впливу можуть бути оскаржені в судовому порядку. До прийняття відповідного рішення судом дія застосованих заходів впливу не припиняється.