2. Функції банківського менеджменту.

Згідно з класичною теорією управління виокремлюють такі основні функції менеджменту: планування, аналіз, організація, регулювання (керівництво, координація), мотивація, контроль.

Планування діяльності розглядається як центральна ланка всього процесу управління банком і головна функція менеджменту. Планування ґрунтується на результатах аналізу всієї сукупності чинників, котрі визначають умови функціонування банку в поточному періоді та в майбутньому. Аналіз впливу чинників здійснюють, згрупувавши їх за середовищем виникнення на зовнішні щодо банку та внутрішньобанківські. Результатом процесу планування має стати якісний план, на підставі якого здійснюватимуться інші функції менеджменту.

Організація — це процес установлення та підтримання зв’язків між окремими елементами системи. Під регулюванням розуміють оперативне управління, тобто прийняття поточних управлінських рішень, спрямованих на реалізацію планових завдань. Мотивація — це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають до реалізації управлінських рішень, надають діяльності цілеспрямованого характеру, задають її форми та межі.

Функція контролю полягає в перевірці виконання прийнятих управлінських рішень і забезпечує безперервне здійснення процесу управління банком. Необхідною умовою ефективності контролюючої функції є доцільне та виправдане поєднання різних видів контролю.

Функціонування фінансового механізму управління в комерційному банку передбачає постійну взаємодію функцій планування, аналізу, регулювання і контролю в процесі прийняття оптимальних управлінських рішень керівництвом та структурними підрозділами банку для досягнення мети і виконання поставлених завдань.

Фінансовий аналіз у банку містить:

— визначення значень показників і нормативів діяльності банку, встановлених зовнішніми регулятивними органами;

— визначення й аналіз показників, що характеризують процес управління активами та зобов'язаннями банку загалом та управління окремими видами його активних операцій з урахуванням забезпечення ліквідності вкладених у них коштів;

— визначення й аналіз показників, що характеризують процес управління комісійними і торговельними операціями банку;

— визначення значень внутрішніх показників і нормативів, що регулюють рівень ризику (в тому числі ризику ліквідності) банківських операцій;

— визначення й аналіз показників прибутковості діяльності банку та ефективності процесу управління капіталом (власними коштами) банку;

— визначення й аналіз показників ефективності окремих підрозділів банку та окремих видів операцій, аналіз чинників, що впливають на показники ефективності.

Особливістю фінансового аналізу діяльності банку є те, що його дані використовуються як база для всіх інших функцій.

Результати попереднього аналізу — оцінні показники — використовуються в процесі фінансового планування, результати оперативного аналізу — в процесі прийняття рішень при виконанні регулятивних функцій, результати подальшого і перспективного аналізу використовуються при виконанні контрольних функцій, а також у процесі прийняття рішень щодо майбутнього розвитку банку.

Регулювання як функція управління містить:

— оперативне управління прибутковістю банку;

— оперативне управління фінансовими ризиками банку;

— оперативне управління коштами з метою підтримання необхідної ліквідності банку.

Управління прибутковістю банку є кінцевою метою управління фінансами банку. Під управлінням прибутковістю розуміється як ефективність роботи банку загалом, так і ефективність окремих видів операцій. При цьому потрібно враховувати, що фінансові операції банку практично завжди пов'язані з ризиком. Отже, заходи, вжиті для зменшення або повного виключення ризику при проведенні тієї чи іншої операції, будуть сприяти збільшенню можливого прибутку.

Фінансовий контроль зводиться до перевірки відповідності результатів діяльності банку заданим параметрам і містить:

— контроль за дотриманням нормативів ліквідності банку;

— контроль за дотриманням лімітів і показників, установлених з урахуванням різних фінансових ризиків;

— контроль за виконанням планових завдань, що відображають необхідні обсяги та ефективність операцій банку.

Інформаційною базою фінансового менеджменту є внутрішня і зовнішня інформація, необхідна для прийняття фінансових рішень у банку. До інформаційної бази належать:

1) внутрішня інформація бухгалтерського обліку (фінансового, управлінського, статистичного характеру); внутрішньобанківські правова та нормативна бази;

2) зовнішня економічна інформація (фінансового, макроекономічного, статистичного характеру); правова та нормативна бази законодавчих і регулятивних органів.