61. Які відомості вказуються про кожен із видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України?

У Червоній книзі України про кожний із видів тварин і рослин, занесених до неї, вказуються такі відомості: категорія, розповсюдження, основні місця знаходження, чисельність у природі, в тому числі за межами України, її зміни, відомості про розмноження або розведення в неволі (культурі), заходи, що вжиті та які необхідно здійснити для їх охорони, джерела інформації. У Книзі також містяться картосхеми розповсюдження та фотографії (малюнки) занесених до неї видів тварин і рослин.

Форма подання відомостей у Червоній книзі України про занесені до неї види тварин і рослин визначається Національною комісією з питань Червоної книги України.

62. Що є підставою для занесення до Червоної книги України певного виду тварин чи рослин?

Підставою для занесення до Червоної книги України певного виду тварин або рослин є дані про чисельність та її динаміку, ареал і зміни умов існування, що підтверджують необхідність вжиття термінових заходів для їх охорони.

63.Яка найефективніша форма охорони цінних природних територій і об'єктів?

Однією з найефективніших форм збереження цінних природних об’єктів і територій є їх заповідання - взяття під охорону держави, розвиток природно-заповідної мережі забезпечує належну охорону цінних видів рослинного і тваринного світу, унікальних ландшафтів, геологічних, гідрологічних об’єктів тощо. Поряд з цим раціональне, невиснажливе використання природних ресурсів неможливе без наявності і вивчення її постійних еталонів — заповідних об'єктів та територій. Вони дають змогу виявити зміни, що вносить людина в довкілля, порівнювати недоторкану «дику» природу з окультуреним ландшафтом і, в кінцевому результаті, виробити стратегію екологічно збалансованого природокористування. Тобто охорона територій таоб'єктів природи шляхом їх заповідання має на меті не тільки збереження їх у недоторканому стані. При цьому ставляться завдання значно ширші і відповідальніші — розв'язуються наукові, рекреаційні, еколого-освітні та виховні проблеми.

64.  Екомережа – це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні (визначення із Закону України «Про екологічну мережу України»).

    До структурних елементів екомережі відносяться ключові, сполучні, буферні та відновлювані території. До складових структурних елементів екомережі включаються:

    - території та об'єкти природно-заповідного фонду;

    - землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;

    - землі лісового фонду;

    - полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду;

    - землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами;

    - землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів;

    - інші природні території та об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу природну цінність);

    - земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;

    - території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

    - частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луки, сіножаті тощо;

    - радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом.

В контексті виконання законодавства про екологічну мережу здійснюються роботи щодо формування (розвитку) екомережі в межах адміністративних областей, в тому числі, і в Миколаївської області.

    Основними напрямками роботи з питань формування екомережі є:

    - організація і проведення наукових досліджень;

    - реалізація заходів програм, що стосуються екомережі;

    - розробка і впровадження нормативно-правових документів на державному та регіональному рівнях;

    - здійснення державного управління та контролю за структурними елементами екомережі.

65. кологічна мережа (екомережа) України ~ це єдина територіаль­на система, яка створюється з метою поліпшення умов для форму­вання та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні. Метою створення екомережі є відновлення екологічної, функціональної та генетичної єдності екосистем, тому у правовому аспекті основою для формування національної екологічної мережі України є вся сукупність нормативно-правових актів, спрямованих на збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, а також міжнародні конвенції. Основною метою Програми є збільшення площі земель країни з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування їх територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. При цьому національна екологічна мережа має відповідати вимогам щодо її функціонування у Всеєвропейській екологічній мережі та виконувати провідні функції щодо збереження біологічного різноманіття. Крім того, Програма має сприяти збалансованому та невиснажливому використанню біологічних ресурсів у господарській діяльності. Основними завданнями Програми є: 1) у сфері формування національної екологічної мережі. 2) у питаннях охорони та відтворення земельних ресурсів. 3) у питаннях охорони та відтворення водних ресурсів. 4) у питаннях охорони, використання та відтворення ресурсів рослинного і тваринного світу. 5) у питаннях збереження біологічного різноманіття