94. Вивчення та особливості попередження транснаціональної економічної злочинності.

Транснаціональна економічна злочинність – це сукупність злочинів, спрямована на систематичне одержання великого прибутку за допомогою злочинного використання міжнародних економічних відносин. В Україні та країнах СНД найбільш поширеними видами цих злочинів є: легалізація (відмивання) коштів та іншого майна, отриманих злочинним шляхом; фальшування грошей та цінних паперів; хабарництво і корупція в органах державної влади; незаконний автобізнес, а також злочини у фінансово-кредитній сфері, пов’язані з підробкою банківських чеків і кредитних карток, випуском і поширенням незабезпечених цінних паперів, проведенням незаконних операцій з переказу за кордон великих грошових коштів, контрабанда валюти, ювелірних виробів, історичних і культурних цінностей, що легко конвертуються.

Україна є учасником основних міжнародно-правових актів, зокрема, Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності. Ратифікувавши ці документи, Україна визнала їх складовою національного законодавства.

Практика міжнародного співробітництва України щодо боротьби з шахрайством на фінансових ринках та поглиблене вивчення питання про стан сучасної злочинності в умовах тенденцій, за яких національні кордони стають прозорими, сучасні засоби зв'язку відкривають нові простори для спілкування і співробітництва, виникнення нових транснаціональних структур, в тому числі й таких, що займаються злочинною діяльністю, вказують на доцільність реформування законодавства так, як це зроблено в країнах з розвинутою ринковою економікою.

Обрання Україною курсу на зближення з Європейським співтовариством загострює питання про узгодження національного законодавства з наявними у світі правовими актами, оскільки, як слушно зауважують сучасні кримінологи, глобалізація відкрила широкий простір для злочинців, які використовують нові організаційні форми й технологічні новації для ведення незаконної торгівлі, підриву національної стабільності та навіть відносин між державами.

Доведено необхідність створення в Україні системи протидії шахрайству на фінансових ринках. З цією метою доцільним є вдосконалення законодавства для ефективної боротьби з шахрайством як на національному ринку, так і в межах міжнародного співробітництва. Вирішення завдань запобігання шахрайству на фінансових ринках, у біржовій торгівлі залежить від продуманих, скоординованих дій державних органів, інститутів та організацій, які несуть відповідальність за створення належних умов для нормального існування держави та економіки, адже суттєвих розробок вітчизняна наука в цьому напрямі не здійснила.

95. Кримінологічна характеристика та попередження необережних злочинів.

Необережний злочин — це передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчинене в результаті злочинної самовпевненості або недбалості.

Необережна злочинність — це сукупність необережних злочинів, що вчинені в державі або регіоні за певний період часу (найчастіше за рік).

Основні види необережних злочинів пов’язані з такими порушеннями правил безпеки:

• при використанні техніки у промисловості, будівництві, сільському господарстві (ст. 267, 271-275 КК України);

• при охороні природи і використанні її ресурсів (ст. 236, 237, 239-245, 247, 250, 251 КК України);

• при експлуатації транспортних засобів (ст. 276, 286-288, 291 КК України);

• при охороні або збереженні майна (ст. 196, 197, 270 КК України);

• у службовій діяльності (ст. 367 КК України);

• при використанні професійних обов’язків (крім названих випадків) і норм поведінки в побуті, а також правил, що захищають життя і здоров’я особи (ст. 119, 128, 131, 140, 264 КК України).