МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УНЫВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ ТА ФІНАНСІВ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни: «УПРАВЛІННЯ В МИТНІЙ СЛУЖБІ»

на тему: «Митна система Індія»

Виконав:

курсант групи М12-2

Круць Альбіна

Перевірив:

проф. Ченцов В.В.

Дніпропетровськ

2015

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Історія митниці в Індії………………………………………………….3

2. Місце митної служби в системі державних інституцій………………7

3. Функції митної служби Індії……………………………………………8

4. Основні законодавчі акти, які регулюють ЗЕД та діяльність митної служби Індії………………………………………………………………………9

5. Особливості здійснення митних процедур…………………………10

6. Посадові особи СBEC…………………………………………………12

7. Стан міжнародної співпраці митної служби………………………….13

8. Бюро по контролю над наркотиками Індії………………………….14

ВИСНОВОК……………………………………………………………..17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...18

ВСТУП

Республіка Індія або Індія, Бгарат — країна в Південній Азії. На північному заході межує з Пакистаном та Афганістаном; на півночі — з КНР, Непалом і Бутаном; на сході — з М'янмою і Бангладеш. На півдні вузька Полкська протока і Манарська затока відділяють її від Шрі-Ланки. Протокою Грейт-Ченнел між островами Великий Нікобар і Суматра проходить морський кордон між Індією та Індонезією.

Територія — 3 166 829 км² (є 7-ю країною у світі за географічною площею). Довжина з півночі на південь — понад 3000 км; з заходу на схід — близько 2000 км. Кількість населення — 1 млрд. 132 млн осіб (2008 р.; у 1990 р. — 844 млн.). Це друга за величиною населення, — після Китаю, — держава на планеті Земля. Столиця — Нью-Делі. Найбільші міста: Калькутта (понад 16 млн жителів), Мумбаї (Бомбей) (понад 15 млн жителів), Ченнаї (Мадрас) (6 млн жителів), Хайдарабад (5 млн жителів), Бангалор (4,5 млн жителів), Ахмадабад (4 млн жителів).

Динаміка розвитку індійської зовнішньої торгівлі в значній мірі визначається динамікою розвитку світової торгівлі та кон'юнктурою світового ринку. За даними СОТ, відкритість індійської економіки становить близько 30%. Частка Індії у світовому експорті - 1,9%, в імпорті - 2,5%.

За 2013-2014 фін. р., за даними Мінторгпрома Індії, її товарообіг з зарубіжними країнами зріс порівняно з 2011-2012 року на 30,5% і склав 792,3 млрд. дол США, при цьому експорт збільшився на 19,4% (до 303,7 млрд. дол США), а імпорт - на 38,6% (до 488 , 6 млрд. дол США). У цілому за останні п'ять років обсяг індійської зовнішньої торгівлі збільшився більш ніж на 20%. Синхронне скорочення експорту та імпорту спостерігалося з жовтня 2009 р. по жовтень 2010 р. у зв'язку зі світовою фінансово-економічною кризою. Проте надалі ситуація в індійській зовнішній торгівлі покращилася. За підсумками 2013/2014 фін. р. обсяг індійського експорту вперше перевищив позначку в 300 млрд. дол США.

У 2013/2014 фін. р. дефіцит торгового балансу Індії збільшився на 44,1% і досяг рекордного показника в 184,9 млрд. дол США. З метою скорочення торгового дефіциту уряд Індії вживає активних заходів щодо стимулювання місцевих експортерів, у тому числі шляхом створення відповідної інфраструктури.

Основу індійського експорту в 2013/2014 фін. р. склали нафтопродукти (19,6%, зростання 57,6%), оброблені коштовні камені і готові ювелірні вироби (15,4%, зростання 51,6%), транспортне обладнання (7,4%, зростання 30,1%), продукція машинобудування і металообробки (4,8%, зростання 29,2%), хімічна та фармацевтична продукція (4,4% зростання 32,4%), текстильні товари (3,2%, зростання 27,6%), вироби з металів (3,2%, зростання 9,0%), комп'ютерна техніка та програмне забезпечення (3,1%, зростання 22,7%), сільськогосподарські і продовольчі товари (2,3%, зростання 22, 3%). До основних товарних групах індійського імпорту відносяться сира нафта і нафтопродукти (30,6%, зростання 44,9%), золото і срібло (11,6%, зростання 45,3%), електроніка (7,1%, зростання 24, 0%), дорогоцінні й напівкоштовні камені (6,4%, зростання 0,7%), машини та устаткування (6,3%, зростання 27,6%), добрива (2,8%, зростання 14,7%) , коксівне вугілля (3,6%, зростання 64,9%), чорні метали (2,3%, зростання 10,1%). У число провідних торговельних партнерів Індії входять Китай, ОАЕ, США, Саудівська Аравія, Німеччина, Швейцарія, Індонезія, Сінгапур, Гонконг.

Основними видами послуг, експортованих Індією, є послуги. пов'язані з розробкою програмного забезпечення (в оглядовому році на них припало більше 35% всього індійського експорту послуг), здійсненням ділових операцій (лізинг, консалтинг, аудиторські послуги, маркетинг, інжиніринг та інші - 25,3%), транспортні (12,9 %), туристичні (12,8%).

Обсяг імпорту послуг в Індію в 2012/2013 фін. р. склав 60 млрд. дол США, в 2010/2011 фін. р. - 84,1 млрд. дол США. Найважливішими статтями індійського імпорту послуг є ділові (34,3%), транспортні (20,7%), туристичні (19,1%) і фінансові (10,9%).

У зовнішньоекономічній сфері Індія активно застосовує основні види тарифного і нетарифного регулювання, зокрема, імпортні та експортні мита, різні нетарифні бар'єри.

Важливою сферою, яка складає основу українсько-індійських відносин, безумовно, виступає економічна сфера. Від 2001 до 2005 року торговельний оборот між Україною та Індією збільшився в чотири рази, від 225 млн. дол. США до 1058,3 млн. дол. США, а від 2005 до 2010 року - удвічі, від 1058,3 млн. дол. США до 2106,8 млн. дол. США.

У торгово-економічних відносинах між країнами проходить щорічна тенденція до збільшення, а для України, торговельне сальдо з Індією завжди є позитивним, на відміну від негативного торгового сальдо з такими країнами Азії, як КНР, Японія, Південна Корея. Враховуючи, що Індія є одним з найбільших міжнародних інвесторів (загальний обсяг інвестицій - 43,9 млрд. дол. США). Україні доцільно створити сприятливий інвестиційний клімат для подальшого залучення індійських інвестицій, оскільки нинішній рівень інвестицій в Україну не відповідає потенціалу обох країн.

Необхідно відзначити, що в наш час Індія є другим найбільшим торговим партнером України в Азії, а Україна - другим найбільшим торговим партнером Індії в СНД. У 2014 році основними статтями експорту з України в Індію складають соняшникова олія, добрива та хімікати, чорні метали, машини й устаткування. Частина імпорту в Україну з Індії становить в основному фармацевтична продукція, чай, кава, спеції, шовк і джут. У обох країн є великий потенціал до розповсюдження цих показників і напрямків співпраці

1. Історія митниці в Індії

Існують історичні свідчення про введення імпортних мит в стародавньому та середньовічному епосі, розвиток організованого податку на імпорт та експорт в своєму нинішньому вигляді виник в 1786 році, коли англійці сформували першу Раду доходів в Калькутті.

В 1808 році був сформований новий орган Рада торгівлі, яка контролювала імпорт і експорт товарів з Індії. . Кілька змін до митної політики та тарифів відбулися в наступні роки, хоча такі зміни були пов'язані в основному з текстильними виробами . З 1859 року митні податки почали регулюватись вперше сформованим законом, в якому провінційні митні податки були замінені рівномірним законом тарифам і розповсюджувались на всі індійські території в межах країни.

В наступні роки проводиться ряд змін щодо митної політики і приймається наступні нормативно-правові акти:

• Морський митний закон, був прийнятий в 1878 році;

• Індійський Тарифний закон був прийнятий в 1894 році;

• Повітряний митний закон був прийнятий був прийнятий згідно Закону;

• Земельний митний закон був прийнятий в 1924 році;

Після проголошення незалежності Індією Митний закон і інші законодавчі акти були відмінені і в наступному вносились деякі поправки до законодавства аж поки не був прийнятий Закон про митницю 1962 року.

Зниження ставок митних тарифів розпочинається з 1991 року. Відбулось дуже різке зниження тарифів з 150% в 1991-92 році до 40% в 1997-98 роках. В наступні роки не було такого різкого зниження тільки в 2001 році по 2003 рік ставка знизилась з 35% до 30%.

2. Місце митної служби в системі державних інституцій

Центральна рада акцизів і митниці (CBEC) є частиною Департаменту по доходах при Міністерстві фінансів, уряду Індії. Вона має справу із завданнями розробки політики щодо збору та збору митних податків та акцизного мита, запобігання контрабанди та адміністративні питання, пов'язані з митницею, Рада є адміністративним органом для своїх підвідомчих організацій, в тому числі митниці, Центральної акцизної служби та Центральної контрольної лабораторії доходів.

На даний момент митна служба в Індії а саме Центральна Рада акцизів і митниці(СBEC) повністю підпорядковується Міністерству фінансів Індії (яке в свою чергу знаходиться під опікою і командуванням Президента Індії), а також знаходиться у об’єднанні з податковою службою. Дане об’єднання було виконане ще в 1972 році тому не є новизною, а вже взаємоналагоджена і об’єднана система, яка має власний досвід і практику взаємозв’язків в результаті чого здійснюється чітка фінансово-податкова стратегія. Дана система має фігуру трикутника на вершині якої знаходиться Міністерство фінансів, а знизу митна служба (Центральна Рада акцизів і митниці) і податкова служба, хоча дві останні мають єдине об’єднання.

Також Центральна Рада акцизів і митниці є юридичною особою, яке є невід'ємною частиною правоохоронної системи Індії, у деяких НПА вказано, що митниця є більш правоохоронно спрямованим органом чим та же податкова служба, тобто має ширший комплекс повноважень у здійсненні діяльності.