Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TEMA_9_oblik_EP.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
133.33 Кб
Скачать

Тема 9. Капітал підприємства

4. Амортизація основних фондів

Амортизація – це поступове перенесення вартості основних фондів на вироблену продукцію для накопичення коштів на повне їх відновлення (реновацію).

За визначенням ПКУ амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) [

Грошовим вираженням розміру амортизації є амортизаційні відрахування, що відповідають ступеню спрацювання основних фондів.

Амортизаційні відрахування є важливою частиною поточних витрат на виробництво продукції (вони вносяться у собівартість) і фінансових ресурсів народного господарства.

Амортизаційні відрахування здійснюють за певними нормами відносно балансової вартості об’єкта основних фондів. Норма амортизації – це встановлений річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів. Норма амортизації розраховується за формулою:

На = · 100%,

де Вп – первісна балансова вартість об’єкта основних фондів, грн.;

Л – ліквідаційна вартість об’єкта основних фондів, грн.;

Тн – амортизаційний період (нормативний строк функціонування) ояновних фондів, років.

Важливими у системі амортизації є методи її нарахування, які дають змогу активно впливати на обсяг амортизаційних відрахувань, ступінь концентрації ресурсів у різні періоди функціонування фондів, що дає змогу динамічно підходити до створення основних фондів, ураховувати вплив чинника часу.

Вибір методу амортизації визначається низкою об’єктивних чинників залежно від специфіки виробництва, темпів технічного прогресу, складності та особливостей розрахунків тощо.

Відомі такі основні методи амортизації.

  1. Прямолінійний (рівномірний).

  2. Методи прискореної амортизації:

  • метод зменшення залишкової вартості;

  • метод прискореного зменшення залишкової вартості;

  • кумулятивний.

  1. Виробничий.

Прямолінійний метод полягає в тому, що кожного року на собівартість виготовленої продукції переноситься однакова частина вартості основних фондів. За такого методу щорічні амортизаційні відрахування обчислюються за формулою:

Ар = , Ам = ,

де Т – термін корисного використання основних фондів, роки.

Прямолінійний метод амортизації є простим, наочним, забезпечує рівномірні, стабільні амортизаційні накопичення протягом усього терміну служби. Водночас цей метод має низку недоліків.

По-перше, цей метод передбачає рівномірний знос основних фондів протягом усього терміну їх використання, але в реальному виробництві устаткування зношується нерівномірно (простої, поломки, неповне завантаження за зміну) і вартість основних фондів на вартість продукції переноситься нерівномірно.

По-друге, прямолінійний метод амортизації не враховує морального зносу основних фондів, який зменшує вартість машин та устаткування або зменшує можливу їх вартість за рахунок введення в експлуатацію нових, більш досконалих, ефективних машин та устаткування.

Методи прискореної амортизації дають змогу протягом першої половини корисного строку використання основних фондів відшкодувати до 60-70% їх вартості завдяки застосуванню в цей період підвищених норм амортизації. Переваги методів:

  • дозволяють швидше, порівняно з методом рівномірної амортизації, відшкодувати вартість основних фондів, причому сума максимального відшкодування припадає на перший рік використання основних фондів.

  • доцільно використовувати для активів, які більш інтенсивно використовуються на початковому етапі експлуатації.

Метод зменшення залишкової вартості.

Ар = ЗВ · На, На = 1 - ,

де ЗВ – залишкова вартість об’єкта основних фондів на початок року;

Т - термін корисного використання об’єкта основних фондів, роки.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості.

Ар = ЗВ · На, На = · 2.

Кумулятивний метод (метод суми чисел) характеризується також більш високими нормами амортизації в першій половині строку використання і поступовим зниженням у другій половині. Визначення річних сум амортизації цим методом здійснюється в декілька етапів:

    1. додаються числові значення років служби об’єкта основних фондів (строк служби 5 років):

1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15 – кумулятивне число;

    1. утворюються дроби типу , , , , і розміщуються у зворотному порядку: , , , , - кумулятивні коефіцієнти;

    2. обчислюються річні суми амортизації як добуток вартості, яка амортизується і кумулятивного коефіцієнта.

При використанні цього методу за першу половину терміну експлуатації основних фондів замортизовується більш як 65 % їх вартості (а через 5 років – майже 90%).

Виробничий метод – враховує очікуваний рівень інтенсивності використання або продуктивності активу. Нарахування амортизації відбувається пропорційно до ступеня фактичного спрацювання основних фондів.

Ам = Qф · С, С = ,

де Qф – фактичний випуск продукції (робіт, послуг);

Qпл – загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виготовити використовуючи об’єкт основних фондів;

С – виробнича ставка амортизації.

Виробничий метод амортизації застосовується на промислових підприємствах з нерівномірним випуском продукції по періодах.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]