- •1. Особливості уваги дітей дошкільного віку, її функції та умови розвитку.
- •2. Сенсорний розвиток дошкільників.
- •3. Мислення і його види у дошкільному віці. Розвиток мислення у дітей дошкільного віку.
- •4. Розвиток пам'яті у дітей дошкільного віку, її види та умови розвитку.
- •Довільна пам'ять і етапи її розвитку у дошкільному віці
- •5. Формування уяви у період дошкільного дитинства.
- •6. Розвиток зображувальної діяльності у дошкільному віці:
- •Малювання і стадії його розвитку;
- •Використання кольору у зображувальній діяльності дошкільника та особливості змісту його малюнка. Вплив зображувальної діяльності на психічний розвиток дошкільника.
- •7. Конструктивна діяльність дошкільника, її типи та вплив на психічний розвиток.
- •8. Трудова діяльність дитини дошкільного віку, формування її психологічних передумов та розвиток. Вплив трудової діяльності на психічний розвиток дошкільника.
5. Формування уяви у період дошкільного дитинства.
Уява - процес створення людиною уявлень, які в дійсності нею не сприймалися.
Важливим новоутворенням цього періоду є поява якісно нових її типів - довільної і творчої.
У цьому віці уява дитина характеризується особливою рухливістю, сприяючи процесу пізнання діяльності.
Особливостями дитячої уяви є: неточність образів; невимогливість; спотворення, гіперболізація (перебільшення) дійсності; довіра до образів уяви; слабкість критичної думки (невміння відрізнити реальність від видуманого, що часто дає привід дорослим звинувачувати дитину у брехливості, хоч насправді це не так, оскільки дитина не має при цьому корисливої мети); тісний зв'язок з емоціями, вигаданих образів - з реальними; нестійкість (олівець - спочатку дерево, потім - термометр); надзвичайна яскравість і перевтілення в образи уяви (любить знайомі казки); недостатня узагальненість образів уяви (перекотиполе - колобок); репродуктивний (відтворювальний) характер.
Уперше вона проявляється у 2,5-3 роки, коли дитина починає діяти в уявній ситуації, з уявними предметами. Відбувається це насамперед у грі, коли вона діє з одним предметом, уявляючи на його місці інший: "годує" паличкою ляльку, укладає "спати" ведмедика у коробку-ліжечко, миє руки камінчиком-милом та ін. Спочатку уява дошкільника ніби прикута до предмета. Поступово відбувається перехід до ігрової дії з відсутнім предметом, ігрового перетворення предмета, надання йому нового смислу, уявлення дій з ним подумки, без реальної дії. Тобто відбувається зародження уяви як особливого психічного процесу.
Мимовільна уява - цілеспрямоване відтворення і перетворення отриманих раніше вражень.
Образи уяви у дітей молодшого дошкільного віку ще нестійкі, напрям її роботи швидко змінюється під впливом зовнішніх вражень. За нетривалий час діти кілька разів переходять від одних ігор до інших. Такими нестійкими є образи уяви, створені в інших видах діяльності. Діти легко перетворюють подумки один предмет на інший, наділяючи його різноманітними якостями: стілець використовують як літак, будинок, паровоз тощо. З кожним роком уява дітей стає стійкішою. Дошкільники середнього і старшого віку можуть довго гратися в одну сюжетну гру, навіть і після перерви на інші справи легко повертаються до попереднього сюжету, знайомих малюнків, споруд. Довільна уява - цілеспрямоване, усвідомлене відтворення І перетворення отриманих раніше вражень
Спочатку образи довільної уяви виникають під впливом словесних дій дорослого у сюжетно-рольовій грі. Пізніше вона виявляється і в інших видах діяльності, які вимагають попереднього планування (малювання, ліплення, конструювання, праця, навчання тощо). Цілеспрямованість уяви дитини, стійкість її задумів з кожним роком підвищуються, що виявляється у більшій тривалості гри на одну тему, стійкості ролей, детальнішому її плануванні.
Відтворювальна (репродуктивна) уява - процес створення людиною образів об'єктів на основі опису, схем, креслень, нотних записів тощо.
Творча уява - процес створення нових, оригінальних образів та ідей.
Виникнення творчої уяви не лише є важливим показником розвитку пізнавальної сфери дитини, а й тісно пов'язане з формуванням її особистості загалом. Розвиток мимовільної уяви, довільної, відтворювальної, творчої - вагомий чинник успішного формування особистості.
Стимулює уяву дошкільника ігрова діяльність. Виконання ролі, розвиток сюжету спонукають його перекомбінувати відомі події, створювати їх нові поєднання, доповнювати і перетворювати власні враження. Малюк, перевтілюючись у різні персонажі, особливо у режисерській грі, має змогу подивитися на ситуацію з різних точок зору: бачить себе то лікарем, то принцом тощо.
