1. Особливості уваги дітей дошкільного віку, її функції та умови розвитку.

2. Сенсорний розвиток дошкільників.

3. Мислення і його види у дошкільному віці. Розвиток мислення у дітей дошкільного віку.

4. Розвиток пам'яті у дітей дошкільного віку, її види та умови розвитку.

5. Формування уяви у період дошкільного дитинства.

6. Розвиток зображувальної діяльності у дошкільному віці: малювання і стадії його розвитку; використання кольору у зображувальній діяльності дошкільника та особливості змісту його малюнка. Вплив зображувальної діяльності на психічний розвиток дошкільника.

7. Конструктивна діяльність дошкільника, її типи та вплив на психічний розвиток.

8. Трудова діяльність дитини дошкільного віку, формування її психологічних передумов та розвиток. Вплив трудової діяльності на психічний розвиток дошкільника.

1. Особливості уваги дітей дошкільного віку, її функції та умови розвитку.

Успішність в оволодінні тією чи іншою діяльністю залежить від уваги дитини. Вона завжди включена у діяльність, є найважливішою умовою її продуктивності і виступає у єдності з пізнавальними психічними процесами та емоційно-вольовою сферою. Увага дітей дошкільного віку має такі особливості:

1) нетривала зосередженість, схильність до значних коливань. Протягом короткого часу діти неодноразово переходять від одного виду діяльності до іншого, по кілька разів змінюють свій задум;

2) піддатливість зовнішнім впливам. Навіть незначний сторонній подразник відволікає увагу дитини від діяльності;

3) залежність від виду занять. 4-річні діти здатні 20 і більше хвилин уважно слухати цікаву казку чи дивитися мультфільми. Однак вони будуть відволікатися від нецікавих занять через 5 хв. після їх початку;

4) неспроможність переключення на власний розсуд з одного об'єкта на інший за відсутності довільної психічної регуляції;

б) залежність від віку дітей. Чим молодші діти, тим менше вони можуть зосередитися на словах дорослого, оскільки їхню увагу більше привертають яскраві, привабливі предмети (слова лише супроводжують їх). У середньому і старшому дошкільному віці слова дорослого набувають значно важливішого значення для дитини, вона вже само-ініціативно спрямовує на них свою увагу;

6) слабкий розподіл уваги (неможливість одночасно виконувати два або більше видів діяльності), невеликий обсяг (неспроможність утримувати багато об'єктів за короткий проміжок часу).

Зосередженість і спрямованість на об'єктах забезпечує їх виразне відображення. Дитина не може бути уважною взагалі, її увага завжди проявляється у конкретних психічних процесах: вона приглядається, прислухається, відгадує загадку, намагається прочитати слово, малює, грається тощо.

ФУНКЦІЇ

Зароджується увага у перші тижні життя дитини. Із часом вона починає зосереджувати свій зір і слух на тому, що збуджує, насторожує її, рефлекторно відповідає на цей вплив відповідними рухами. Завдяки увазі відбувається зв'язок організму дитини з навколишнім середовищем.

У житті і діяльності дитини увага виконує різноманітні функції: активізує потрібні і гальмує непотрібні на певний момент психічні і фізіологічні процеси; сприяє відбору інформації відповідно до потреб дитини; забезпечує вибіркову, короткочасну або тривалу зосередженість на одному об'єкті або виді діяльності. З нею пов'язані спрямованість і вибірковість пізнавальних процесів, точність і деталізація сприймання, міцність і вибірковість пам'яті, спрямованість і продуктивність мислительної діяльності.

Мимовільна увага - вид уваги, який виникає незалежно від свідомого наміру людини і полягає в невимушеному ЇЇ зосередженні на певному реальному або ідеальному об'єкті.

Цей вид уваги не має у своїй основі вольового чинника. Зокрема, це помітно у дитячій поведінці: увагу дітей привертають об'єкти" які з'являються раптово, змінюють свою інтенсивність або є незвичними за певних обставин. Увага дитини відображає її інтереси до предметів, які її оточують, і дій, що з ними виконуються. Вона зосереджена доти, доки не згасне інтерес. Поява у її полі зору нового предмета переключає увагу на нього. Тому молодші дошкільники рідко тривалий час займаються однією і тією самою справою.

Основну роль у дошкільному віці відіграє мимовільна увага, зумовлена зацікавленістю дитини у тому, на чому їй необхідно зосередитися.

Основне досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці полягає у зародженні її нового виду - довільної уваги, пов'язаної із свідомо поставленою метою, вольовим зусиллям. Це особливо помітно у дидактичних іграх, коли дитині доводиться свідомо зосереджуватись у процесі гри, виготовлення іграшок, під час виконання доручення вихователя.

Довільна увага - вид уваги, який виникає внаслідок свідомо поставленої мети і вимагає певних вольових зусиль.

4-5-річні діти вперше починають керувати своєю увагою, свідомо спрямовувати її і утримувати на певних предметах, явищах, застосовуючи при цьому певні способи.

Виникнення довільної уваги - важливе новоутворення у психіці дитини, яке знаходиться поза її особистістю. Основним із них є взаємодія дитини з дорослим, який залучає її до нових видів діяльності, спрямовує та організовує дитячу увагу. Завдяки цьому дитина набуває здатності самостійно керувати своєю увагою. Формування довільної уваги дошкільника залежить і від характеру діяльності: одноманітність послаблює її, багатоманітність посилює.

Мимовільна і довільна увага дошкільників взаємопов'язані, іноді переходять одна в одну. Наприклад, дитина повинна зібрати з деталей конструктора літак. Спочатку їй важко зосередитися на виконанні завдання, але потім воно стає все більш привабливим, і дитину вже не відволікти від цього заняття. Це відбулося внаслідок перетворення довільної уваги на мимовільну або післядовільну.

Післядовільна увага - вид уваги, яка виникає після того, як свідоме зосередження на певному об'єкті переходить у невимушене.

Головним спонукальним чинником, який викликає післядовільну увагу, є стійкий інтерес не тільки до розумової діяльності, а й до самого процесу виховання. Післядовільну увагу називають вторинною мимовільною. Оскільки вона має ознаки як мимовільної (не вимагає спеціальних вольових зусиль), так і довільної (залишається цілеспрямованою і передбачуваною). Перехід від довільної уваги до післядовільної зменшує напруженість діяльності і підвищує її ефективність через зменшення потреби у витрачанні зусиль на зосередження у роботі.

РОЗВИТОК

У процесі онтогенезу формуються різні якісні прояви уваги: стійкість, обсяг, розподіл, переключення, коливання.

Стійкість уваги - тривале утримування уваги на об'єкті або виді діяльності.

Вона проявляється у тривалому зберіганні однієї домінанти, зосередженні її на певних об'єктах, видах діяльності, а з дорослішанням дитини підвищується, що позначається на тривалості дитячих ігор.

Обсяг уваги - кількість об'єктів, які людина здатна сприймати одночасно за конкретний проміжок часу.

До 6-ти років змінюється і коло предметів, які привертають увагу дітей. З-4-річний дошкільник передусім зважає на яскраві, незвичні предмети, а в старшому дошкільному віці здатний затримувати увагу на непривабливих об'єктах.

Водночас у дітей навіть старшого дошкільного віку слаборозвиненим є розподіл уваги.

Розподіл уваги - здатність людини уважно виконувати одночасно кілька видів діяльності

Значною мірою він залежить від ступеня оволодіння видами діяльності, для виконання яких потрібен. Чим значущіша для дітей ця дія, чим частіше вони її виконують, тим легше поєднують з іншими діями. Тому діти раннього віку не володіють розподілом уваги, незначну здатність до цього мають і дошкільники.

Переключення уваги - переміщення уваги з одного об'єкта або виду діяльності на інший.

Переключення уваги дає змогу дитині швидко орієнтуватися у навколишньому світі, приступати до виконання нових завдань. Воно формується у різних іграх, вправах, що вимагають від дитини швидкого орієнтування в обстановці, яка раптово змінюється.

Коливання уваги - періодичне відволікання, послаблення уваги до певного об'єкта або виду діяльності.

Залежно від ситуації воно може бути повним або частковим, легшим чи важчим. Увага дошкільників переключається лише, коли існує між попередньою і наступною діями, коли наступна діяльність цікавіша за попередню, а також за умови, що попередній вид діяльності завершений.

Коливання збудження, яке переважає в дошкільному віці над гальмуванням, зумовлює різну тривалість (коливання) уваги дитини.