- •Затверджую
- •Опорний конспект лекцій з курсу
- •1. Основні етапи історії розвитку інформаційної безпеки. 33
- •Лекція №1. Вступ. Предмет захисту. Проблеми безпечної діяльності. Визначення та загальні властивості інформації
- •1. Предмет захисту
- •1.1. Проблеми безпечної діяльності
- •1.2. Визначення та загальні властивості інформації
- •Контрольні запитання
- •Лекція №2. Вступ. Предмет захисту. Цінність та класифікація інформації
- •1.3. Цінність та класифікація інформації
- •Контрольні запитання
- •Лекція №3. Вступ. Предмет захисту. Проблеми захисту інформації
- •1.4. Проблеми захисту інформації
- •1.5. Предмет захисту інформації
- •1.6. З історії зі
- •Контрольні запитання
- •Лекція №4. Вступ. Предмет захисту. Проблеми захисту інформації
- •Контрольні запитання
- •1. Хто, від кого чи від чого, як і яку інформацію має захищати?
- •2. Зміст основних етапів історії розвитку інформаційної безпеки.
- •3. Чи можна ототожнювати захист інформації з криптозахистом? Обґрунтуйте. Лекція №5. Нормативно-законодавча база із захисту інформації. Проблеми створення стандартів з зі
- •2. Нормативно-законодавча база із захисту інформації
- •2.1. Проблеми створення стандартів з зі
- •2.2. Огляд стандартів з захисту інформації
- •Контрольні запитання
- •Лекція №6. Нормативно-законодавча база із захисту інформації. Єдині критерії безпеки інформаційних технологій
- •Контрольні запитання
- •Лекція №7. Нормативно-законодавча база із захисту інформації. Законодавчі акти і нормативні документи України щодо зі
- •2.3. Законодавчі акти і нормативні документи України щодо зі
- •Контрольні запитання
- •Лекція №8. Нормативно-законодавча база із захисту інформації. Державний стандарт (Критерії) України з зі
- •2.4. Державний стандарт (Критерії) України з зі
- •Контрольні запитання
- •Лекція №9. Організаційно-технічні заходи щодо забезпечення захисту інформації. Класифікація засобів забезпечення безпеки ас
- •3. Організаційно-технічні заходи щодо забезпечення захисту інформації
- •3.1. Класифікація засобів забезпечення безпеки ас
- •3.2. Організаційні заходи
- •3.3. Служба безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лекція №10. Організаційно-технічні заходи щодо забезпечення захисту інформації. Технічне забезпечення безпеки інформації
- •3.4. Технічне забезпечення безпеки інформації
- •3.5. Технічні канали витоку інформації
- •Канали витоку інформації.
- •4.2. Канали витоку інформації
- •Контрольні запитання
- •Лекція №12. Захист інформації від несанкціонованого доступу. Поняття загрози інформації
- •4.3. Поняття загрози інформації
- •4.4. Моделі загроз та порушника
- •Контрольні запитання
- •Лекція №13. Захист інформації від несанкціонованого доступу. Причини порушення безпеки
- •4.5. Причини порушення безпеки
- •4.5. Віруси як засіб атаки на кс
- •Контрольні запитання
- •Лекція №14. Захист інформації від несанкціонованого доступу. Віруси як засіб атаки на кс
- •Правила, що запобігають появі та поширенню комп‘ютерних вірусів
- •Дії при заражені комп‘ютерним вірусом
- •5.2. Ідентифікація та автентифікація
- •Контрольні запитання
- •Лекція №16. Механізми захисту інформації від нсд. Біометрична ідентифікація
- •Контрольні запитання
- •Лекція №17. Механізми захисту інформації від нсд. Вступ до криптології
- •5.3. Вступ до криптології
- •Контрольні запитання
- •Лекція №18. Механізми захисту інформації від нсд. Вступ до криптології
- •Контрольні запитання
- •Лекція №19. Механізми захисту інформації від нсд. Вступ до криптології
- •Контрольні запитання
- •Лекція №20. Окремі питання захисту інформації від нсд. Особливості зі від нсд в локальних обчислювальних мережах
- •6. Окремі питання захисту інформації від нсд
- •6.1. Особливості зі від нсд в локальних обчислювальних мережах
- •6.2. Зі від нсд в базах даних
- •6.3. Зі при організації конфіденційного зв’язку
- •6.4. Захист програмного забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Лекція №21. Проблеми безпеки корпоративних інформаційних систем. Підходи щодо вирішення проблеми забезпечення безпеки
- •7. Проблеми безпеки корпоративних інформаційних систем
- •7.1. Підходи щодо вирішення проблеми забезпечення безпеки
- •7.2. Недоліки у сфері захищеності служб і протоколів Internet
- •Контрольні запитання
- •Лекція №22. Проблеми безпеки корпоративних інформаційних систем. Модель корпоративної мережі
- •7.3. Модель корпоративної мережі
- •7.4. Принципи побудови підсистеми інформаційної безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лекція №24. Особливості процесів обробки інформації в іс дпс. Розвиток інформаційної інфраструктури
- •8.2. Розвиток інформаційної інфраструктури
- •8.3. Особливості податкової інформації
- •Контрольні запитання
- •Лекція №25. Особливості процесів обробки інформації в іс дпс. Підсистема інтегрованого електронного документообігу
- •8.4. Підсистема інтегрованого електронного документообігу
- •8.5. Електронна пошта
- •Контрольні запитання
- •Лекція №26. Політика інформаційної безпеки. Поняття політики безпеки
- •9. Політика інформаційної безпеки
- •9.1. Поняття політики безпеки
- •9.2. Види політик безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лекція №27. Політика інформаційної безпеки. Загальний зміст політики інформаційної безпеки
- •9.3. Загальний зміст політики інформаційної безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лекція №28. Політика інформаційної безпеки. Внутрішня політика безпеки організації дпс
- •9.4. Внутрішня політика безпеки організації дпс
- •9.4.1. Правила розмежування доступу
- •9.4.2. Внутрішня політика безпеки організації дпс
- •9.4.3. Політика оцінки ризику
- •9.4.4. Політика пароля
- •9.4.5. Політика антивірусного захисту
- •9.4.6. Політика етики
- •9.4.7. Політика адміністрування
- •Контрольні запитання
- •Перелік термінів
- •Література
- •Додаткова література
1.1. Проблеми безпечної діяльності
Забезпечення безпечної діяльності необхідно для будь-яких підприємств і установ, починаючи від державних організацій і закінчуючи маленьким наметом, що займається роздрібною торгівлею. Розходження буде складатися лише в тому, які засоби і методи й у якому обсязі будуть потрібні для забезпечення їх безпеки.
Перш, ніж приступити до аналізу сучасного стану проблеми інформаційної безпеки, розглянемо проблеми безпеки взагалі. Спочатку необхідно визначити, що підлягає захисту і яким основним принципам варто користатися при організації захисту. За сформованою історичною та міжнародною практикою безпеки об'єктами захисту з урахуванням їх пріоритетів є:
особистість;
інформація;
матеріальні цінності.
Якщо пріоритет збереження безпеки особистості є природним, то пріоритет інформації над матеріальними цінностями вимагає більш докладного розгляду. Це стосується не тільки інформації, що складає державну чи комерційну таємницю, але і відкритої інформації.
Ринкові відносини з їх невід'ємною частиною – конкуренцією обов'язково вимагають протидії зовнішнім і внутрішнім впливам. Об'єкти захисту в більшому чи меншому ступені, залежно від цілей зловмисника (ЗЛ) і від конкретних умов, можуть піддаватися різним нападам чи загрозам знаходитися в ситуації, в якій вони за об'єктивними причинами піддаються небезпеці.
Поняття «безпечна діяльність» будь-якого підприємства чи організації містить у собі:
Фізичну безпеку, під якою розуміється забезпечення захисту від загроз на життя людей.
Економічну безпеку.
Інформаційну безпеку (ІБ).
Матеріальну безпеку, тобто збереження матеріальних цінностей від усякого роду загроз, починаючи від їх крадіжок і закінчуючи загрозами пожежі та інших стихійних лих.
Не зупиняючись детально на загрозах фізичної і матеріальної безпеки, відзначимо тісний зв'язок між економічною та інформаційною безпекою.
Як вважають західні фахівці, витік 20% комерційної інформації в 60 випадках з 100 призводить до банкрутства фірми. Жодна, навіть процвітаюча фірма, не проіснує більш трьох діб, якщо її інформація, що складає комерційну таємницю, стане відомої. Таким чином, економічна та інформаційна безпека виявляються тісно взаємозалежними.
Зменшення загрози економічної діяльності будь-якої організації передбачає одержання інформації про конкурентів. Тому, цілком природно, зменшення даної загрози для одних організацій спричиняє збільшення загрози економічної діяльності для інших організацій. Це стало можливим через наявність промислового і, зокрема, економічного шпигунства.
Збитки від діяльності конкурентів, що використовують методи шпигунства, складають у світі до 30% усього збитку, а це мільярди доларів. Точну цифру збитків указати не можна в принципі внаслідок того, що ні ЗЛ ні потерпілі не прагнуть віддавати гласності зроблені дії. Перші, мабуть, через страх відповідальності за вчинене, а другі через страх втратити імідж. Цим пояснюється високий рівень латентности правопорушень і відсутність інформації про них в засобах масової інформації. Тому до публіки доходить менш 1% від усіх випадків порушень, що мають карний характер і які приховати неможливо.
Таким чином, задачі безпеки будь-яких видів доводиться вирішувати щораз при розгляді всіляких аспектів людської діяльності. Але, як бачимо, всі види безпеки тісно пов’язані з ІБ і, більш того, їх неможливо забезпечити без забезпечення ІБ. Отже, предметом нашого подальшого розгляду буде саме ІБ.
