Діагностування та технічне обслуговування електрообладнання, агрегатів трансмісії, рульового керування і ходової частини транспортних засобів

10.1 Технологія діагностування та то електрообладнання транспортних засобів

В значній мірі надійність автомобіля в умовах експлуатації залежить від технічного стану приладів електрообладнання, на котрі припадає від 20 до 40 % всіх відмов автомобіля.

Справна робота генератора і реле-регулятора забезпечує відповідний підзаряд акумуляторної батареї і живить всі користувачі електричним струмом при працюючому двигуні. Від технічного стану акумуляторної батареї залежить легкість пуску двигуна стартером, потужність електричної іскри особливо при збідненій робочій суміші і збільшеній величині іскрового проміжку між електродами свічки запалювання.

У відповідності до ГОСТ 23435-79 по електрообладнанню пе­ревіряють слідуючі прямі (структурні) діагностичні параметри: потужність генератора; натяг паса приводу генератора; напругу включення реле зворотнього струму; електричну напругу, що підтримується регулятором напруги; електричний опір блока випрямляча у прямому і зворотньому напрямках; потужність стартера; висоту щіток стартера; зазор між підшипниками стартера і їх посадковими місцями; пе­редачу приводом стартера крутного моменту. Для забезпечення об'єктивної оцінки технічного стану акумуляторної батареї перевіряють: рівень електроліту у кожній банці батареї; густину електроліту; ступінь розрядженості батареї; роботоздатність батареї; технічний стан пластин батареї і інші.

Рівень електроліту перевіряють скляною трубкою з внутрішнім діаметром 5...6 мм. Висота рівня електроліту повинна бути на 10... 15 мм вищою за верхній кінець пластин акумулятора або запобіжного щита. Рівень електроліту доводиться до норми добавленням дистильованої води. Зміна густини електроліту служить діагностичною ознакою ступеня розрядженості акумуляторної батареї. Відомо, що густина електроліту у працюючому акумуляторі при зарядці збільшується, а при розрядженні - зменшується. У процесі експлуатації батареї повинні бути повністю зарядженими.

Ступінь розрядженості батареї можна знайти за таблицями, в основу яких покладена лінійна залежність густини електроліту і ступеня розряд­женості батареї від 0 до 100 %. Орієнтовно ступінь розрядженості батареї визначають із співвідношення: пониження густини електроліту на 0,01г/см³ відповідає розряду акумулятора на 6,25 %.

Густину електроліту визначають ареометром з точністю до 0,01 г/см³ у всіх акумуляторних банках. Вона повинна бути на рівні 1,27 г/см³ (приведена до 15° С) круглий рік. Для визначення ступеня розрядженості також застосовують вираз:

С_Р = 6,25(γ_Н – γ_В )*100 (10.1)

де γ_Н, γ_В відповідно початкова і виміряна густина електроліту повністю зарядженої батареї приведеної до 15° С, г/см³.

Роботоздатність батареї визначають незмінністю напруги під навантаженням, що відповідає пуску стартером. Також, аналогічну перевірку здійснюють за допомогою вилки навантаження ЛЭ - 2 (рис.10.1). Почергово щільно прикладаючи гострі контакти вилки до клеми і перемички батареї. Після витримки на протязі 5 с. відраховують величину напруги по шкалі вольтметра вилки.

Напруга на клемах повністю зарядженої батареї повинна бути не меншою 1,8 В і не знижуватись на протязі 5 с. Суворо забороняється перевіряти роботоздатність батареї коротким замиканням на "іскру". Останнім часом замість вилки ЛЭ-2 використовують акумуляторні пробни­ки Э107, Э108, які забезпечують визначення роботоздатності акумулятор­них батарей з ємкістю до 190 А-год.

Діагностування технічного стану пластин акумулятора без розбирання здійснюють за допомогою спеціального кадмієвого електроду. Викори­стання такого додаткового електроду дозволяє виявити більшість несправностей пластин по кожному акумулятору окремо, у тому числі переплюсування пластин. Принцип діагностування оснований на вимірюванні потенціалу пластин, що перевіряються відносно електроліту. У повністю зарядженого акумулятора при справних пластинах потенціал позитивних пластин відносно електроліту - 2,25...2,28 В (у кінці зарядки підвищується до 2,55 В і в ище), а потенціал негативних пластин - 0,12…0,13 В (у кінці зарядки знижується до 0,07...0,08 В). У цьому випадку напруга акумулятора на полюсних клемах буде складати 2,13...2,15 В.

Діагностування генераторів проводять у слідуючій технологічній послідовності: виконують зовнішній огляд якоря, колектора, щіток; ви­значають частоту обертання генератора при початковій і повній віддачі; перевіряють температуру нагрівання; виявляють шуми і стуки; а також перевіряють стан генератора за допомогою спеціалізованого облднання.

Перевірку генераторів, реле-регуляторів і інших приладів системи запалювання проводять на пересувних стендах Э-205 (рис. 10.2), Э-214 (рис.10.3).

Пересувний електронний стенд Э-205 Новгородського заводу «Росавтоспецобладнання» призначений для комплексного діагностування безпосередньо на автомобілі акумуляторних батарей, генераторів, реле регуляторів, елементів системи запалювання, стартерів і ланцюгів низької і високої напруги. Перевіряють на стенді технічні стани таких елементів:

• стартера, в режимі повного гальмування за силою струму;

• стан контактів переривника, за величиною падіння напруги на них;

• генератора в режимі двигуна, а також на початок віддачі і повну віддачу;

• регулятора напруги по вели­чині регульованої напруги;

• обмежувача струму;

• реле зворотнього струму;

• первинний ланцюг системи запалювання за відповідними осци­лограмами;

• вторинний ланцюг системи запалювання також за осцилогра­мами;

• напругу, що розвиває катушка запалювання;

• рівномірність роботи циліндрів;

• поелементну перевірку інших елементів системи запалювання.

Аналогічні діагностичні пара­метри дозволяє перевірити і пере­носний прилад Э-214.

Правильність встановлення по­чаткового кута випередження запа­лювання і роботоздатність відцентрового і вакуумного авто­матів випередження контролюють за допомогою стробоскопічного приладу Э-102, ПАС-2. Внаслідок стробоскопічного ефекту при пра­вильному встановленні запалюван­ня і постійній частоті обертання колінчастого валу рухома мітка точки запалювання буде здаватися нерухомою і знаходитись проти відповідної мітки.

Роботоздатність вакуумного ав­томата визначають при частоті обертання колінчастого вала 2000...2500 хв-¹. При різкому вклю­ченні трубки вакуумного автомата спостерігається відхилення мітки на рухомому органі, як результат дії розрідження. Це свідчить про справність вакуумного автомата.

Освітлення і електрична сигналізація автомобіля відноситься до еле­ментів, що забезпечують безпеку роботи автомобіля на лінії і тому кон­тролюються як водієм під час роботи, так і механіком по випуску на КПП.

Для перевірки відповідно­сті встановлення фар авто­мобіля використовують при­лад моделі Э-6 (рис. 10.4). Перевірку ведуть у слідуючій технологічній послідовності:

• встановлюють автомобіль на горизонтальній ділянці;

• доводять тиск повітря у шинах до норми;

• встановлюють прилад перед автомобілем (рис. 10.4); при цьому кулька повітря рівня повинна знаходитись між двома контрольними по­значками;

• зняти ковпачок з лінзи і відкрити кришку екрана; увімкнути дальнє світло фар;

• визначити правиль­ність встановлення фар по пложенню світлового пятна на екрані; якщо фара вста­новлена правильно, то центр світлового пятна на екрані буде знаходитись на пере­хресті ліній. При потребі відрегулювати установку фар;

• переставити оптичну камеру на інший кінець базувальної штанги і перевірити правильність встановлення другої фари. Цю ж діагностичну опе­рацію можна виконувати і приладами ЦКТБ К-304 або "Новатор". Перевірку технічного ста­ну електротеплових імпульс­них манометрів і термометрів, електромагнітних вказівників рівня палива, логометричних термометрів з термоопорами, амперметрів, манометрів, сигналізаторів аварійного тиску і температури здійснюють приладом Э-204. (рис. 10.5)

Перевірку ведуть у відповідності до контрольно-діагностичних карт, розроблених заводом - виробником приладу.