- •Сучасний стан і основні напрями досліджень з технічного обслуговування транспортних засобів
- •1.1 Основні положення
- •1.2 Аналіз основних напрямів досліджень з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів
- •1.3 Висновки аналізу основних напрямів досліджень з тематики то і р транспортних засобів
- •Техніко-економічні показники експлуатації транспортних засобів
- •2.1 Основні поняття і визначення
- •2.2 Вимірники використання рухомого складу за часом
- •2.3 Вимірники використання рухомою складу за пробігом
- •2.4 Вимірники швидкості руху рухомого складу
- •2.5 Вимірники використання рухомого складу по вантажопід'ємності
- •2.6 Продуктивність рухомого складу автомобільного транспорту
- •2.7 Собівартість автомобільних перевезень
- •Фактори, що впливають на технічний стан транспортних засобів та система технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів
- •3.1 Технічний стан і роботоздатність транспортного засобу
- •3.2 Основні причини зміни технічного стану транспортного засобу
- •3.3 Умови експлуатації і їх вплив на технічний стан транспортного засобу
- •3.4 Система то і р транспортних засобів
- •Матеріально-технічне забезпечення технічної експлуатації та зберігання запасів для то і р транспортних засобів
- •4.1 Основні завдання матеріально-технічного забезпечення транспортних засобів
- •4.2 Фактори впливу на витрати запасних частин і матеріалів
- •4.3 Нормування витрат запасних частин
- •4.4 Зберігання запасних частин, агрегатів і матеріалів
- •4.5 Зберігання акумуляторних батарей
- •4.6 Зберігання гумово-технічних виробів і шин
- •4.7 Зберігання пального і мастильних матеріалів
- •Нормування витрат паливо-мастильних матеріалів транспортних засобів
- •5.1 Види нормативів паливо-мастильних матеріалів
- •5.2 Нормування витрат палива для автомобілів при виконанні транспортної або спеціальної роботи за певних умов
- •5.3 Коефіцієнти коригування норм витрат палива
- •Прибирально-мийні і захисні роботи при технічному обслуговуванні і ремонті транспортних засобів
- •6.1 Технологія виконання прибирально-мийних і захисних робіт
- •7.2 Технологія діагностування кшм та грм двигунів транспортних засобів
- •Діагностування та технічне обслуговування системи охолодження і мащення двигунів транспортних засобів
- •8.1 Технологія діагностування та то системи охолодження і мащення двигунів транспортних засобів
- •Діагностування та технічне обслуговування системи живлення двигунів транспортних засобів
- •9.1 Технологія діагностування та то системи живлення двигунів транспортних засобів
- •Діагностування та технічне обслуговування електрообладнання, агрегатів трансмісії, рульового керування і ходової частини транспортних засобів
- •10.1 Технологія діагностування та то електрообладнання транспортних засобів
- •10.2 Технологія діагностування та то агрегатів трансмісії, рульового управління і ходової частини транспортних засобів
- •Основні напрями вдосконалення організації ремонтно–обслуговуючого виробництва з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів автотранспортних підприємств
- •11.1 Основні напрямки вдосконалення ров з то і р атп
- •11.2 Показники, що характеризують стан ров атп
- •Список використаної літератури.
4.5 Зберігання акумуляторних батарей
Організація зберігання акумуляторних батарей залежить від способу і терміну зберігання. Розрізняють зберігання батарей із сухими пластинами, з електролітом і без нього. Батареї з сухими пластинами зберігають при температурі навколишнього середовища до -30°С. Тривалість їх зберігання в такому вигляді не повинна перевищувати двох років. Заряджені батареї з електролітом зберігають по можливості при температурі не вище як 0°С, при цій умові сповільнюється корозія пластин і саморозрядження батареї. Максимальний термін зберігання в таких умовах становить близько 1,5 років, при температурі навколишнього середовища не нижче ніж -18...20°С - близько дев'яти місяців. Мінімальна температура при зберіганні батарей з електролітом повинна становити не нижче ніж -30°С.
Зберігати батареї без електроліту слід тільки в таких випадках, коли треба транспортувати їх до споживача після приведення в дію. Перед тим як поставити на зберігання, такі батареї повністю заряджають, після чого видаляють електроліт з двогодинною витримкою батарей у перевернутому стані над посудиною для стікання електроліту. Коли електроліт стече, батареї перевертають, закривають пробками і ущільнювальними дисками, обмивають 10% - м розчином нашатирного спирту або 5% - м розчином каустичної соди і зберігають при температурі не вище як 0°С і не нижче -30°С близько року. Термін зберігання таких батарей при кімнатній температурі становить три місяці.
При зберіганні батареї ставлять в один ряд на підлозі або секційних стелажах у робочому положенні, вивідними клемами доверху. Відстань до приладів нагрівання повинна становити не менш як 1 метр. Місця зберігання повинні мати захист від прямих сонячних променів. Приміщення повинні бути сухими, з доброю вентиляцією і ізольованими від інших складських приміщень.
Деякі особливості має, так зване, тривале зберігання акумуляторних батарей. При цьому використовують такі способи тривалого зберігання батарей з електролітом: з періодичним підзаряджанням акумулятора; з постійним підзаряджанням малими струмами, що компенсують саморозряд (0,7...4% ємкості за добу); із заміною електроліту водним розчином борної кислоти.
При зберіганні батарей з періодичним підзарядженням, крім підзаряду, виконують очисні роботи, протирають поверхню батареї 10% - м розчином аміаку, контролюють густину електроліту. Підзаряд здійснюють раз на місяць при зберіганні в приміщенні з кімнатною температурою, або через 3...4 місяці при температурі зберігання 0°С і нижче, а також коли густина електроліту на 0,05 г/см3 нижча від початкової. Для тривалого зберігання з заміною електроліту акумулятор повністю заряджають і зливають електроліт. Потім двічі промивають внутрішню частину дистильованою водою з проміжками 15...20 хвилин, наповнюють водним 4...5% - м розчином борної кислоти, закривають банки пробками і ставлять на зберігання у приміщення з температурою вище як 0°С. Після закінчення терміну зберігання розчин борної кислоти зливають і наповнюють батарею електролітом з густиною (1,4 + 0,01) г/см3. Через 20...30 хвилин густину електроліту коректують до 1,24...1,25 г/см3. Після цього батарею ставлять на автомобіль без додаткового підзаряджання.