Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БИЛЕТЫ ПОЛИТОЛОГИЯ1-32!!!.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
354.82 Кб
Скачать
  1. Охарактеризуйне лібералізм та неолібералізм як ідеологічну течію.

Лібералізм: Коли виникла: 19ст, засновник Кант, Гегель, Монтеск’є.

Лібералізм визнає лише приватну власність на щасоби виробництва.

Найкращею формою правління є демократична республіка.

Ставлення до держави, змін та методи політичної діяльності: Держава – нічний сторож (спостерігає, проте не втручається), за помірковані зміни, використовують парламентські методи впливу, плекають ідею правової держави.

Основні цінності та ідеали: Індивідуалізм, приватна власність, свобода, вільна конкуренція.

Інтереси яких класів або груп виражає: буржуазію як класу

В Україні представлена Партією Регіонів.

Неолібералізм: Засновник Б Лаверне

  1. Наголос на важливості ринку як механізму ефективного розміщення ресурсів та забезпечення особистої свободи. ринки створюють природній порядок в суспільстві через добровільний обмін товарами та послугами, що сприяє підвищенню ефективності виробництва, добробуту та свободі. Ринкова економіка краще координує діяльність децентралізованих економічних агентів, які пристосовуються до невизначеності та невпинних змін в розпорошеній інформації.

  2. Необхідність розбудови правової держави. Функція такої держави полягає у підтримці цілісності та стабільності суспільства через захист особистих свобод.

  3. Мінімізація втручань держави. Прибічники неолібералізму вважають, що ліберальна держава має бути сильною, але невеликою: вона повинна мати політичну владу, але, в той же час, влада має бути конституційно обмежена. Представники неолібералізму виступають проти всеохоплюючої держави-корпорації.

  4. Існування приватної власності. Для представників неолібералізму приватна власність та вільний ринок є механізмами децентралізації ухвалення рішень.

  1. Охарактеризуйте змішану виборчу систему

Поширеною є також змішана виборча система, яка поєднує елементи мажоритарної і пропорційної систем: одна частина парламенту обирається за мажоритарною системою, а друга частина — за пропорційною. При голосуванні виборець отримує два бюлетені, одним з яких він голосує за особу, а другим — за партію. Характерним прикладом змішаної виборчої системи є виборча система ФРН, де одна половина депутатів нижньої палати парламенту обирається за мажоритарною системою, а друга — за пропорційною згідно зі списками кандидатів, які пропонуються партіями. Так, мажоритарна виборча система досить проста і зрозуміла виборцям. Але її застосування породжує інший недолік: представництво в парламенті багатьох, у тому числі нечисленних за складом і невпливових, партій, коли важко визначається стійка парламентська більшість, постає проблема формування уряду й забезпечення стабільності його діяльності. З метою уникнення представництва в парламенті багатьох дрібних політичних партій, забезпечення стабільності діяльності парламенту та уряду в країнах з пропорційною та змішаною виборчими системами встановлюєтьсязагороджувальний бар'єр — мінімальна частка голосів виборців, яку партія має отримати для представництва в парламенті. Здебільшого цей мінімум складає 5 відсотків голосів виборців, хоча є відхилення від цієї цифри як в один, так і в інший бік: від 1 відсотка в Ізраїлі до 10 відсотків у Туреччині. Іншими словами, якщо партія чи виборчий блок не подолали встановленого бар'єру, тобто не набрали відповідного мінімуму голосів, вони не можуть бути представлені в парламенті ні самостійно, ні в коаліції з іншими партіями.

Білет № 5