2. Порівняльний аналіз поглядів на кращий державний устрій вчених Платона та Арістотеля.

За Платоном: В ідеальній державі особливо щасливий не один із прошарків суспільства, а вся держава в цілому. Адже саме в такій державі розраховується знайти справедливість.

Ідеальна держава-мудра, мужня, розсудлива і справедлива.

Мудрість держави підтримується завдяки зовсім невеликій частині населення, котра стоїть і управляє, та її знанню.

Щось подібне до порядку-ось що таке розсудливість; це влада над певними забаганками і задоволеннями.

Мудрість чи мужність роблять усю державу, відповідно, мужньою чи мудрою.

Справедливою визнається держава, коли наявні в ній три різних своєю природою прошарки роблять кожен свою справу. А розсудливою, мужною та мудрою визнається держава внаслідок відповідного стану і властивостей представників цих же прошарків.

За Арістотелем: В умовах політії більшість керує в інтересах загального блага. Політія, за Арістотелем, є своєрідним поєднанням олігархії і демократії, їхніх найкращих сторін, будучи вільною від недоліків і крайнощів двох останніх. Аристотель вважає політію найнадійнішою формою державного правління, оскільки "вважається, що при такому устрою здійснюється засада рівноправності".

Полития – власть в руках лучших. Смесь олигархии (управляет группа) и демократии (управление для большинства).

Итак, ясно, что наилучшее государственное общение—то, которое достигается посредством средних, и те государства имеют хороший строй, где средние представлены в большем количестве, где они—в лучшем случае—сильнее обеих крайностей или, по крайней мере, каждой из них в отдельности.

Верстви з яких складається держава:

Селяни – изготовляют продукт питания.

Ремісники – виготовляють засоби праці і зброю.

Торговці – обмін товарів.

Чиновники – займаються управлінням.

Військові – захист держави.

3.Політична ідеологія- система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яка відбиває інтереси, світогляд, ідеали, умонастрої людей, класів, націй, суспільства, політичних партій, громадських рухів та інших суб’єктів політики

4.Політична криза- тимчасове призупинення або припинення функціонування окремих елементів або інститутів політичної системи; значне поглиблення й загострення наявних політичних конфліктів, політичної напруженості

Білет №18

1. Сутність і функції політичної ідеології.

Політи́чна ідеоло́гія — система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яка відбиває інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, класів, націй, суспільства, політичних партій. Політична ідеологія може розглядатися як форма суспільної свідомості і як явище культури.

На відміну від науки, ідеологія містить не тільки знання про політичне життя, але й оцінку політичних процесів з позицій носія даної ідеології, тобто містить також і різні упередження.

Політична ідеологія створюється діяльністю певних верств або навіть окремих особистостей.

Основними функціями політичної ідеології є: оволодіння суспільною свідомістю, впровадження в нього власних критеріїв оцінки минулого, сьогодення і майбутнього, створення позитивного образу в очах громадської думки пропонованих нею цілей і завдань політичного розвитку. При цьому політична ідеологія покликана не стільки поширювати, пропагувати свої цілі та ідеали, скільки добиватися цілеспрямованих дій громадян на виконання поставлених нею завдань.

З точки зору політичних функцій, ідеологія прагне згуртувати, інтегрувати суспільство або на основі інтересів якої небудь певної соціальної (національної, релігійної та ін.) групи, або для досягнення цілей, які не спираються на конкретні верстви населення (наприклад, ідеологія анархізму, фашизму).

Структура:Політична теорія; суспільно-політичний ідеал; Концепція політичного розвитку; Політичні символи.

виділяють 3 основних політичних ідеології: лібералізм, консерватизм, соціал-демократія. Значну роль у сучасному світі відіграють також національні ідеології, правий неоконсерватизм екстремістського толку, фашизм, анархізм, ідеологія «зелених» та інші.

Різновиди політичної ідеології : Анархізм; Комунізм; Консерватизм; Лібералізм; Пацифізм; Расизм; Соціалізм; Нацизм;Націоналізм; Соціал-націоналізм; Християнська демократія;Націонал-більшовизм