Методичні рекомендації

По першому питанню слід зазначити про кількісний та якісний склад “кандидатської” команди,та структуру команди.

По другому питанню слід виокремити про збір інформації для аналізу політичної ситуації.

По третьому питанню необхідно проаналізувати про загальні вимоги до стратегії виборчої кампанії.

По четвертому питанню слід зазначити про створення передвиборних коаліцій.

По п’ятому питанню слід виокремити спеціальні елементи стратегії виборчої кампанії.

Контрольні питання:

1.Кількісний та якісний склад “кандидатської” команди.

2.Структура команди.

3.Збір інформації для аналізу політичної ситуації.

4.Загальні вимоги до стратегії виборчої кампанії. Стратегія виборчої кампанії.

5.Створення передвиборних коаліцій. Спеціальні елементи стратегії виборчої кампанії.

6.Особливості створення передвиборних коаліцій в Україні.

7.Які основні ролі в якісному складі “кандидатської” команди?

8.Наскільки ефективною була діяльність передвиборчих команд різних політичних сил на Україні?

9.Яким чином відбувається формування політичних коаліцій в Україні на сучасному етапі?

10.Яку роль відіграють громадські організації в процесі збору інформації щодо політичної ситуації в державі?

11. Проаналізуйте ситуацію, що склалася у вашому виборчому окрузі. Які загальні вимоги до стратегії виборчої кампанії?

Тема 18 «Організація та проведення рекламної кампанії»

План:

1.Організація зв’язків з громадськістю.

2.Спеціальні заходи прес-служби: проведення прес-конференцій, брифінгів, підготовка прес-релізів,

3.Політична телевізійна режисура.

4.Друкована реклама.

Ключові терміни: зв’язки з громадськістю, прес-служба, прес-конференції, брифінги, прес-релізи, політична телевізійна режисура, друкована реклама.

Реферати:

1.Особливості телевізійної політичної реклами.

2.Роль друкованих ЗМІ в політичній реклами.

3.Політична телевізійна режисура.

4.Друкована реклама.

Рекомендована література

1. Линдблом Ч. Политика и рынки. Политико-экономические системы мира / Пер. с англ. М.: Институт комплексных стратегических исследований, 2005. – 448 с.

2. Платон. Собрание сочинений: В 4 т. – Т. 3. – М., 1994.

3. Политическое управление. – М.: Изд-во РАГС, 1996. - 347 с.

4. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: „Бизнес-книга”, „ИМА-Кросс. Плюс”, 1995. – 702 с.

5. Морозова Е. Г. Политический рынок и политический маркетинг: концепции, модели, технологии. – М.: „Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 1999. – 247 с.

6. Полторак В. А. Політичний маркетинг та організація виборчих кампаній // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. - № 1. – С. 61 – 79.

7. Голубков Е. П. Маркетинг как концепция рыночного управления // Маркетинг в России и за рубежом. – 2000. - № 1. – http://www.dis.ru

8. Kotler Ph., Levy S. J. Broadening the Concept of Marketing // Journal of Marketing. – 1969, January.

9. Андреев С. Н., Мельниченко Л. Н. Основы некоммерческого маркетинга. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – 256 с.

10. Agranoff R. P. The Management of Election Campaigns. – Boston, 1976.

11. Costikyan E. N. How to Win Votes. – New York, 1980.

12. Napolitan J. The Election Game and How to Win It, 1972.

13. Luntz F. I. Candidates, Consultants and Campaigns. – Oxford, 1988.

14. Mauser G. Political Marketing. – New York, 1983.

15. Анохин М. Г. Политические технологии // Вестник Российского университета дружбы народов. - Сер.: Политология. - 2000. - № 2 - С. 101 – 104.

16. Соловьев А. И. Политология: Политическая теория, политические технологии. – М: Аспект Пресс, 2003 – 559 с.

17. Политический процесс: основные аспекты и способы анализа / Под ред. Мелешкеной Е. – М.: Весь мир. – 2001. – 304 с.

18. Ильясов Ф. Н. Политический маркетинг: Искусство и наука побеждать на выборах. – М.: ИМА-Пресс, 2000.

19. Музыкант В. П. Теория и практика современной рекламы. – М., 1998. – Ч. 2. – М.: Евразийский регион, 1998. – 328 с.

20. Ковлер А. И. Избирательные технологии: российский и зарубежный опыт. – М., 1995.

21. Гаджиев К. С. Политическая наука: Учебное пособие. – 2-е изд. – М.: Междунар. отношения, 1996. – 400 с.

22. Бебик В. М. Політологія: теорія, методологія, практика: Підручник. – К., 1997.

23. Пухкал О., Дикий О. Політичний маркетинг // Вісн. акад. пр. і соц. відносин Федерації профспілок України. – 2002. - № 1(14).

24. Пшизова С. Н. Демократия и политический рынок в сравнительной перспективе // Полис. – 2000. - № 2. - С. 30 – 44

25. Myers R., Lacey R. Satisfaction du consommateur, performance et responsabilite au sein du secteur publique // Revue Internationale des Sciences Administratives. – 1996. – V. 62. - № 3. – P. 395 – 419.

26. Kateb G. On the „Legitimation crisis” // Legitimacy and the State. / Ed. by W. Connoly. – Oxford, 1984.

27. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления. – М.: Фонд научных исследований „Прагматика культуры”, Институт экспериментальной социологии, 2002.

28. Борисюк В. Политические институты на рубеже тысячелетий. – Дубна: Феникс плюс, 2001. – 480 с.

29. Теорія і практика політичного аналізу і прогнозування. Збірник матеріалів / За ред. М. М. Розумного. - К.: Національний інститут стратегічних досліджень, 2006. - 34 с.

30. Шампань П. Делать мнение: новая политическая игра. – М., 1997.

31. Бурдье П. Социология политики: Пер. с фр. / Сост., общ. ред. и предисл. Н. А. Шматко. – М.: Socio-Logos, 1993. – 336 с.

32. Гоулд Ф. Стратегическое планирование избирательной кампании // Политические исследования. – 1993. - № 4.