4.3 Організація робочого місця слюсаря-ремонтника

Правильна організація робочого місця – одна з найважливіших умов, що забезпечують високу продуктивність праці ремонтників і відмінну якість ремонту. Робочим місцем ремонтника називається ділянка, яку займає окремий робітник або бригада, устаткування та інші матеріальні засоби, що використовуються робітником або бригадою в процесі роботи. Правильно організоване робоче місце повинне бути оснащено необхідними технічними засобами, розташованими найбільш раціонально для даного процесу. Робітникам доводиться працювати як безпосередньо біля ремонтованої машини (розбирання або збирання вузлів і механізмів), так і на лещатах (підгін деталей, виконання дрібного ремонту тощо). Для роботи біля машини ремонтники повинні мати індивідуальні переносні ящики з комплектом необхідних інструментів, шаблонів, дрібних деталей, обтиральних матеріалів і т.ін. У розпорядженні кожної бригади повинен бути верстат з лещатами (пересувний). Для роботи слюсарів-ремонтників запропоновано єдиний пересувний верстат, що є шафою розміром 1000х630х850 мм з потайними ящиками й шухлядами для зберігання слюсарного інструменту та запасних частин деталей. Верхня частина верстата виготовлена з дощок завтовшки 41 мм, обшита листовою сталлю завтовшки 1-2 мм і окантована сталевим кутником для забезпечення жорсткості та міцності.

Під верхньою частиною верстата є дві шухляди для зберігання дрібних деталей і кріплення, кожна з яких розділена на чотири або дві

секції. З бічних сторін є потайні ящики з відкидними дверцятами, призначені для зберігання слюсарних інструментів (напилків, вибивачів, різальних інструментів). Всередині верстат розділений поличкою і стінкою на чотири секції. Верхні секції призначені для зберігання великих інструментів (молотків, знімачів, електроінструменту тощо), нижні – для зберігання великих запасних частин. З передньої сторони верстат закривається двома дверцятами. Всі дверцята верстата виготовлені з пресованої фанери завтовшки 10 мм і окантовані бруском. Для полегшення пересування верстат встановлений на металеву раму з чотирма обгумованими колесами. Приблизний перелік інструментів, пристроїв і допоміжних матеріалів, які повинні мати ремонтні бригади:

а) слюсарно-монтажні інструменти – слюсарні молотки (220 і 500 г), мідні молотки (500 і 1000 г), зубило, кройцмейсель, напилки різних перерізів, ножівковий верстат і полотна, викрутки, комплект нормальних гайкових простих і торцевих ключів (залежно від типу та марки машини), плоскогубці, пробивачі, вибивачі різні, дриль, керни, свердла спіральні (комплект), вороток, рисувалка;

б) контрольно-вимірювальні прилади – перевірочні сталеві лінійки (від 100 до 1500 мм), сталевий метр і рулетка, рівень, прямовис, тонкий шнур (струна), штангенциркуль, нутромір, індикатор годинникового типу зі стійкою, щупи, різемір, кутомір, косинці нормальні, комплект спеціальних шаблонів (залежно від типу та марки машини); в) допоміжні пристрої – знімачі нормальні та спеціальні, домкрат, гачки, щітки, маслянк

г) допоміжні матеріали – мастило, крейда, наждаковий папір, солідол, ганчірки, підкладка й клини. Щоб можна було використовувати

електроінструменти (електродрилі, електро жорна тощо), до робочого

місця необхідно підвести електропроводку з штепсельною розеткою.

Велике значення в справі правильної організації робочого місця ремонтників має не тільки відповідне оснащення та розміщення устаткування, але і зручна конструкція верстатів, столів й універсальних чавунних плит для монтажно-складальних робіт, а також різних типів пристроїв і підйомно-транспортних засобів. Найзручніший вид транспорту при збиранні трудомістких вузлів на льонозаводах – електроталі та пневматичні підіймачі. Верстати повинні бути встановлені уздовж вікон або перпендикулярно до них (незалежно від умов роботи) з таким розрахунком, щоб природне світло, яке надходить з вікон, падало на робоче місце рівномірно і не давало яскравих або різких тіней. Великі вузли збирають звичайно не на верстаті, а на спеціальній поворотній чавунній круглій плиті, змонтованій на масивній чавунній підставці. Під плитою в центрі закріплений на чотирьох кронштейнах круглий металевий диск, застелений повстю, на якому можна розміщувати вимірювальний інструмент. Для зручності роботи круглу плиту встановлюють посередині слюсарно-складальної ділянки. В процесі роботи плиту можна повертати й закріплювати в будь-якому зручному положенні за допомогою болта. Для зручності кріплення деталей або вузлів на плиті з двох сторін є пази з нарізевими отворами, в які вкручені болти із спіральною пружиною та притискачами.

В процесі збирання деталей на плиті укладають необхідний слюсарний інструмент і пневматичні. Для зручності роботи та економії часу дос-

тавки масивних деталей у майстерню широко застосовують пересувний стелаж-візок. На такий візок укладають осі, вали, м'яльні вальці, тіпальні й відбійні барабани куделе приготувального агрегату тощо.

Від рівня організації робочого місця залежить продуктивність праці. З метою зниження втрат робочого часу і підвищення продуктивності праці на робочих місцях слід враховувати рекомендації НОТ, проводити аналіз і розробити заходи по усуненню недоліків.

Особливу увагу приділяти забезпеченню сприятливих умов праці, освітлення і кольорового фарбування приміщення. Робоче місце слюсаря - ремонтника організується таким чином, щоб світло падало зліва. Також робоче місце забезпечується нормативно-технічною документацією (технологічні інструкції, креслення, схеми та ін.)

Робочі місця необхідно обладнувати електрифікованим обладнан-

ням вантажопідйомністю 0,5 ... 1 т. Для складально - розбиральних дільниць застосовується одна кран-балка або один кран на кожні 50- 60 м довжини дільниці. Температура повітря в зоні робочого місця забезпечується не нижче 16ºС. Вологість повітря не більше 75%. Освітлення в зоні робо­чого місця, працюючих при загальному освітленні, знаходиться в межах 300 лк. При плануванні робочою місця необхідно враховувати можливість вільного доступу робочого до любої частини вузла складання.

4.4 Основні заходи по охороні праці та навколишнього середовища. Розрахунок природного та штучного освітлення

4.4.1 Розрахунок природного освітлення зводиться до визначення кількості вікон при боковому освітленні та фрамуг при верхньому освітленні.

Світова площа вікон

, (4.1)

де А_пол – площа полу дільниці, А_пол=А_з= 1504 м²;

Л = 0,3 – світловий коефіцієнт.

При розрахунку штучного освітлення потрібно підрахувати кількість ламп для однієї дільниці, обрати тип світильників, визначити висоту підвісу світильників, їх розміщення по дільниці.

Загальна світлова потужність ламп

, (4.2)

де Р – норма витрат електроенергії, Вт/м², цю величину в загальних розрахунках приймають 15-20 Вт на 1 м² площі полу;

Приймаємо світильник типу ДРЛ-200, потужністю ламп 200 Вт.

Визначаємо необхідну кількість світильників

Приймаємо 150 світильника.