Відтворення і вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства

Технічний розвиток підприємства великою мірою зале­жить від маркетингової і виробничої стратегії, які визна­чають планові заходи щодо устаткування і технології, не­обхідні для випуску певного продукту. Наприклад, за умов концентрованого зростання важливо забезпечити збільшення виробничої потужності шляхом придбання нових одиниць обладнання або підвищення продуктив­ності наявного обладнання через капітальний ремонт чи модернізацію. У цьому разі виробнича стратегія орієнту­ється на мінімізацію витрат і технологію масового чи се­рійного виробництва. Якщо ж передбачається реалізація стратегії диверсифікації, то склад технологічного облад­нання, що встановлюється для випуску нової продукції, може радикально відрізнятися від наявного, оскільки впроваджуються нові технологічні процеси.

Отже, вдосконалення техніко-технологічної бази під­приємства слід планувати та орієнтувати передусім на ті заходи, які забезпечать реалізацію обраної ним стратегії діяльності. Для вітчизняних підприємств, що мають обме­жені фінансові можливості, такі заходи переважно орієн­товані на підтримання існуючого технічного рівня шляхом його капітального ремонту та модернізації.

Підтримання технічного рівня виробництва

У практиці господарювання потреба в радикальній зміні виробничих технологій виникає не так часто, як потреба в оновленні (відтворенні) технологічного устат­кування. Часто базові технологічні процеси можуть ви­користовуватися досить довго (наприклад, для випуску традиційних видів продукції), однак устаткування в про­цесі його експлуатації зношується і потребує своєчасної заміни.

Важливим завданням планування технічного розвит­ку підприємства є визначення межі експлуатації вироб­ничого устаткування. Технічні засоби виробництва слід підтримувати у стані, який забезпечує дотримання всіх параметрів технологічного процесу і виготовлення про­дукції високої якості. Цього можливо досягти профілак­тичними заходами і своєчасним ремонтом і модернізацією обладнання. В умовах фінансової скрути деякі підприємства намагаються продовжити термін експлуатації тех­нічних засобів виробництва. Однак настає момент, коли витрати на ремонт стають настільки великими, що навіть істотна модернізація не виправдовує вкладених коштів.

Альтернативою капітальному ремонту та модернізації виробничого об'єкта є його заміна новим. Важливо порів­няти результати обох варіантів відтворення з погляду еко­номічної віддачі. Для цього необхідно врахувати, що:

1) у процесі заміни застарілого обладнання новим ви­никатимуть додаткові одноразові капітальні витрати і втрати від недоамортизації старої машини;

2) здійснення капітального ремонту і продовження та­ким чином терміну служби машини ще на один ремонтний цикл зумовлює збільшення собівартості виготовлення про­дукції відремонтованим обладнанням порівняно з її величиною при використанні нових машин.

Таблиця 7.1

Основні показники технічного рівня підприємства

Ознака групування показників	Назва показника
Ступінь технічної оснащеності праці	- фондоозброєність праці; - енергоозброєність праці
Рівень прогресивності техно-логії	- структура технологічних процесів за трудомісткістю; - частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції; - середній вік застосовуваних технологічних процесів; - коефіцієнт використання сировини і матеріалів
Рівень механізації та автома-тизації виробництва	- ступінь охоплення робітників механізованою працею; - частка обсягу продукції, виготовленої за допомогою автоматизованих засобів праці
Технічний рівень устат-кування	- продуктивність; - надійність, довговічність; - питома металомісткість; - середній строк експлуатації; - частка прогресивних видів у загальній кількості; - частка технічно та економічно застарілого в загальному парку

Розроблення і впровадження нових технологічних процесів

Відпрацьовування конструкції виробу на технологіч­ність. Здійснюється він на стадії конструкторської підготов­ки виробництва. Означає технологічний контроль креслень з метою забезпечення відповідності конструкції вимогам технологічності (економічності) її виготовлення. Основни­ми об'єктами конструкторсько-технологічного узгодження зазвичай є розміри і форми з'єднуваних поверхонь, бази об­роблення і складання, кути загину і виступи елементів конструкції, матеріали, режими і методи оброблення тощо.

Проектування технології виготовлення нових виро­бів. Охоплює цей етап розроблення міжцехових техноло­гічних маршрутів, тобто маршрутів проходження всіх де­талей і складальних одиниць виробничими цехами, що визначають не тільки схему майбутнього процесу виготов­лення нового виробу, а й номенклатуру плану виробництва кожного цеху, спеціалізацію і кооперування основних цехів підприємства; технологічні карти на кожну деталь чи складальну одиницю (маршрутні — в одиничному, опера­ційні — у серійному й інструкційні — у масовому виробниц­твах), що містять її загальну характеристику (найменуван­ня, матеріал, вид заготовки, маса, норма витрат матеріалу); перелік і послідовність виконуваних операцій; відомості про застосовуване устаткування, інструменти й оснащення, кваліфікацію робітників, норми часу на оброблення, режи­ми роботи й інші необхідні вказівки робітникам.

Конструювання і виготовлення спеціального техно­логічного оснащення. Є найбільш трудомістким етапом ТПВ, оскільки на частку такого оснащення, наприклад, у великосерійному і масовому виробництві припадає до 70— 80% загального обсягу робіт з підготовки випуску нових ви­робів. Перелік і кількість використовуваного оснащення за­лежить від особливостей нової конструкції і технічних вимог до неї, типу виробництва й обсягу випуску виробів. Номен­клатура і структура необхідного спеціального технологічно­го оснащення визначаються, головним чином, кількістю і складністю оригінальних деталей у спроектованому виробі.

Остаточне відпрацювання технології. Це завершаль­ний етап ТПВ. За результатами випробовування контроль­ної серії нового виробу, перевірки ефективності виготовле­ного оснащення, налагодження процесів складання виробу вносять необхідні зміни й уточнення в розроблену техноло­гію та її оснащення. Відтак технологічну документацію відправляють на виробництво і використовують при виго­товленні нового виробу.

Запитання для самоконтролю:

1. У чому виражається значення комплексної підготовки для впровадження нового товару?

2. Які етапи комплексної підготовки виробництва?

3. З чого починається підготовка виробництва до випуску нової продукції?

4. В чому особливості етапу проведення НДДКР?

5. В чому особливості життєвого циклу інновації з довготерміновим етапом НДДКР?

5. На якому етапі відбувається комерціалізація нововведення?

6. Чим технічна підготовка відрізняється від технологічної?

7. Що уявляє собою документальна підготовка?

8. Як зв’язані маж собою документальна, технічна та виробнича підготовка?

Література: [2], [3], [4], [5], [7], [8], [9], [10], [11], [12].