V. Соціологічні методи дослідження

1. Анкетування проводять для з'ясування біографіч­них даних, поглядів, ціннісних орієнтирів, соціальних на­станов особистіших рис опитуваних.

Типи анкетного опитування за кількістю охоплення опи­туваних: повне (охоплюються великі групи людей) і вибір­кове (опитування певної групи учасників); за характером спілкування: особисте (безпосереднє опитування) та за­очне (поштою, телефоном); за формою здійснення групо­ве та індивідуальне; за формою проведення: усне (за типом інтерв'ю) та письмове (робота з бланковими анкетами); за способом вручення анкет: поштове та роздавальне.

Анкета є набором запитань, кожне з яких логічно пов'язане з головним завданням дослідження. Важливими характеристиками анкети є її композиція (послідовність за­питань), мова та стиль формулювання запитань, оформлен­ня, рекомендації щодо заповнення анкети.

2. Істотне значення в науковому вивченні педагогіч­них явиш, має метод дослідної бесіди. Спеціально організо­вані, добре підготовлені цілеспрямовані бесіди з педагога­ми, батьками, учнями, часто допомагають зібрати такі дані. які можуть залишитися поза увагою при застосуванні інших методів.

Характер, зміст і система кожної бесіди визначаються темою та конкретними завданнями. Бесіди можуть бути індивідуальними і груповими, коли треба - постійними та присвяченими якомусь одному питанню чи низці питань. пов'язаних із темою дослідження.

Метод інтерв'ю. Це ретельно розроблений і технічно оснащений метод бесід з чіткою метою, яка випливає з пев­них завдань дослідження. Інтерв'ю - це система заздалегідь підготовлених запитань, які дослідник ставить опитувано­му, утримуючись від власних коментарів. Таким чином осо­ба, що бере інтерв'ю, не впливає на думку свого співрозмов­ника [60, с.21].

Цей метод використовується тільки тоді, коли дослід­ник упевнений у тому, що відповіді респондента будуть об'єктивними. Це можна пояснити тим, що інтерв'ю не пе­редбачає запитань-уточнень, які можна ставити під час бе­сіди [23, с.102].

За кількістю учасників виділяють індивідуальне (одна особа) і групове (кілька осіб) інтерв'ю. За формою - стан­дартне (відбувається за суворо розробленим текстом), твор­че (передбачає певну свободу запитань і відповідей на них), глибоке (межує 'і особистісно-довірливою бесідою) [60, с.21].

3. Соціометрія. Соціометрія - галузь соціології, яка вивчає міжособистісні взаємини у малих групах кількіс­ними методами, зосереджуючись на внутрішньогрупових симпатіях і антипатіях. За допомогою спеціальної методи­ки (соціометричний тест) експериментально досліджується взаємне суб'єктивне ставлення членів групи один до одно­го, структура і динаміка цих взаємовідносин, становище ін­дивідів у групі, питання лідерства [23, с 104].

Сучасна соціометрія найчастіше використовує два мето­ди - анкетування та опитування, розроблених так. щоб на­віть на підставі анонімних відповідей можна було скласти соціоматрицю. яка б відображала особливості взаємосто­сунків (симпатії, антипатії) у групі.

(Гоніометричне опитування суттєво відрізняється від інших видів соціологічного опитування передусім тим. що об'єктом його вивчення є не характеристика респондента, а характеристика взаємин між респондентами [23, с і 04].

Цей метод застосовують для дослідження міжособитісних стосунків і міжгрупових відносин з метою їх поліпшен­ня. Він дає змогу вивчити особливості неформальних (нео­фіційних) стосунків, отримуючи соціологічну інформацію, яку іншим способом дістати майже неможливо. Грамотне його використання є передумовою для ґрунтовних теоре­тичних висновків про функціонування га розвиток груп, досягнення очікуваних результатів у формуванні колективів, підвищення ефективності їх діяльності.

Процедурно соціометрія є поєднанням методики опиту­вання й алгоритмів для спеціальної математичної обробки первинних вимірювань. Взаємини між членами колективу з'ясовують на основі таких процедур: вибір (бажання інди­віда до співробітництва з іншим індивідом); відхилення (не­бажання співпрацювати з іншими); нехтування (залишення одним індивідом іншого поза власною увагою).

4. Метод експертних оцінок використовуються для отримання змінних емпіричних даних. З його допомо­гою досліджують педагогічні проблеми, які не піддаються формалізації. Цей метод поєднує опосередковане спосте­реження і опитування із залученням для оцінювання явищ компетентних фахівців. Для цього проводиться опитуван­ня спеціально дібраної групи експертів (5-7 осіб) з метою вивчення значень певних змінних величин, потрібних для оцінки досліджуваного питання. Експерти добираються за ознакою їх формального професійного статусу - посади, на­укового ступеня, стажу роботи та інше [23, с 106].

5. До соціологічних методів дослідження Г.Т.Кловак відносить педагогічний консиліум [23, с.103-104]. Педаго­гічний консиліум - це проведене під керівництвом педагога-експериментатора чи класного керівника колективне обгово­рення характеристик учнів усіма вчителями, які працюють у цьому класі, а при потребі з батьками, шкільним лікарем, вихователем групи продовженого дня тощо. Мета цього зі­брання - заслухати й обговорити різні погляди про характер тих чи інших учнівських рис, виявити рівень їх сформова-ності (високий, середній, низький), обговорити можливі причини виникнення вад і, в підсумку, передбачити належні колективні заходи індивідуального підходу до кожного учня для виправлення виявлених вад у його вихованості, освіче­ності та розвитку.

Педагогічний консиліум порівнює думки педагогів, спо­нукає аргументовано обґрунтувати позитивне й негативне у вихованості особистості, дає можливість колективно оціню­вати головні причини виявлених явищ. У цьому полягає його велике значення для підвищення ефективності результатів педагогічного експерименту. Використання цього методу дослідження допомагає дослідникові скласти об'єктивнішу характеристику учня.