2. Граничні показники в мікроекономіці.

Граничні (маргінальні) витрати МС – це приріст витрат у результаті виробництва однієї додаткової одиниці продукції:

.

Починаючи з деякого моменту виробництва, послідовне приєднання одиниць змінних витрат (наприклад, праці) до незмінних, фіксованих витрат (наприклад, капіталу) дає все менший додатковий (граничний) продукт у розрахунку на кожну наступну одиницю змінних витрат. У результаті зростання виробництва буде відбуватись повільніше, ніж зростають змінні витрати.

Розташування кривих витрат на графіку залежить від наступних закономірностей: а) якщо < , то крива середніх витрат іде вниз: виробництво додаткової одиниці продукції зменшує середні витрати; б) коли > , тоді крива середніх витрат іде вгору: виробництво додаткової одиниці продукції збільшує середні витрати;

в) якщо , то крива граничних витрат перетинає криву середніх змінних та криву середніх валових витрат у точках їх мінімального значення.

Аналогічно визначаються граничний (маргінальний) дохід - приріст валового доходу від продажу додаткової одиниці продукції, граничний прибуток тощо.

Як висновок: якщо функція моделює деякий економічний процес, то похідна характеризує його граничний ефект (швидкість зміни цього процесу за часом або відносно іншого досліджуваного фактора). Відношення називають відносною швидкістю, або темпом зростання функції. Оскільки , темп зростання функції дорівнює її логарифмічній похідній.

3. Еластичність попиту і пропозиції.

Нехай задана функція , для якої існує похідна .

Еластичністю функції відносно змінної називають границю відношення відносного приросту функції до відносного приросту змінної при :

.

Позначають еластичність і для фіксованого значення називають також показником, або коефіцієнтом еластичності. Отже, .

За означенням еластичність допускає таку економічну інтерпретацію: еластичність функції – це наближений відсотковий приріст функції, що відповідає приросту незалежної змінної на 1%.

Властивості еластичних функцій

1) .

2)

3) Якщо , то

У практичному застосуванні еластичність використовується для аналізу фінансових ринків, що допомагає з’ясувати поведінку споживача, вивчати стратегію фірм, для формування заходів державного регулювання економіки, розробки структури оподаткування.

Для прикладу розглянемо еластичність попиту відносно ціни .

Згідно означення, еластичністю попиту відносно ціни на продукцію є функція , яка вказує, на скільки відсотків зміниться попит, якщо ціна зросте на 1%. Оскільки функція попиту спадна, , а тому і . Розрізняють три види попиту залежно від величини :

а) якщо (підвищенню ціни на 1% відповідає зменшення попиту більше, ніж на 1%), попит вважають еластичним;

б) якщо (підвищенню ціни на 1% відповідає зменшення попиту на 1%), говорять, що попит еластичний;

в) (підвищенню ціни на 1% відповідає зменшення попиту менше, ніж на 1%), попит вважають нееластичним.

Аналогічні поняття можна розглянути для еластичності попиту відносно доходу споживача, еластичність пропозиції, собівартості тощо.