- •1) Права і обов’язки учасників господарського товариства.
- •2) Асоційовані підприємства та холдингові компанії.
- •3) Поняття та види підприємств колективної власності.
- •Глава 10 гк. Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).
- •4) Види господарських товариств.
- •5) Порядок задоволення вимог кредиторів банкрута.
- •6) Правове становище комунального унітарного підприємства.
- •7) Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю.
- •8) Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
- •9) Поняття господарського товариства.
- •10) Правове становище приватного підприємства.
- •11) Поняття та види акціонерних товариств.
- •12) Особливості правового становища казенного підприємства.
- •13) Основні напрями економічної політики держави.
- •14) Капітал акціонерного товариства.
- •15) Правове становище державного комерційного підприємства.
- •16) Адміністративно-господарські санкції: види, підстави застосування.
- •17) Управління акціонерним товариством.
- •18) Організаційна структура та управління підприємством.
- •19) Державне регулювання ринку цінних паперів.
- •20) Поняття та ознаки підприємства як організаційної форми господарювання.
- •21) Поняття та види цінних паперів за законодавством України.
- •22) Правове становище підприємства з іноземними інвестиціями.
- •23) Загальний порядок ліквидації суб’єкта господарювання.
- •24) Право оперативного управління.
- •25) Підстави та форми припинення діяльності суб’єкта господарювання.
- •26) Право господарьского відання.
- •27) Утворення суб’єктів господарювання та їх установчі документи.
- •28) Види майна та джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •29) Мирова угода як судова процедура у справах про банкрутство.
- •30) Поняття та ознаки суб’єктів господарського права.
- •31) Підстави та наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним.
- •32) Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю.
- •33) Порядок державної реєстрації суб’єктів господарювання.
- •34) Виконання господарських зобов’язань. Поняття та критерії належного виконання господарських зобов’язань.
- •35) Правове становище товариства з додатковою відповідльністю.
- •36) Сертифікація і стандартизацію у сфері господарювання.
- •37) Особливості правового статусу благодійних і неприбуткових організацій у сфері господарювання.
- •38) Правове становище командитного товариства.
- •39) Поняття та види суб’єктів господарювання.
- •40) Суб’єкти у відносинах банкрутства.
- •41. Правове регулювання ліцензування господарської діяльності.
- •42. Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання.
- •43. Система господарського законодавства.
- •44. Оперативно-господарські санкції.
- •45. Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види.
- •46. Відшкодування збитків у сфері господарювання.
- •47. Ліквідаційна процедура у справах про банкрутство.
- •48. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
- •49. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.
- •50. Провадження у справах про банкрутство.
- •1. Порушення провадження у справі.
- •2. Підготовче засідання господарського суду.
- •3. Виявлення кредиторів та інвесторів.
- •4. Попереднє засідання господарського суду.
- •5. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів.
- •5. Винесення ухвали про санацію.
- •6. Визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
- •7. Припинення провадження у справі про банкрутство.
- •51. Правове регулювання патентування господарської діяльності.
- •52. Поняття та класифікація господарських санкцій.
- •53. Підстави для застосування банкрутства.
- •54. Проблеми вдосконалення господарського законодавства.
- •55. Організаційно-правові заходи щодо запобігання банкрутству.
- •56. Державне замовлення як спосіб державного регулювання господарської діяльності.
- •57. Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності.
- •58. Поняття банкрутства.
- •59. Загальна характеристика засобів державного регулювання господарської діяльності.
- •60. Функції та компетенція обєднання підприємств. Управління обєднанням підприємств.
- •61. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
- •6) Залежно від підстав укладання:
- •62. Прогнозування та планування економічного та соціального розвитку.
- •63. Види та організаційно-правові форми обєднань підприємств.
- •64. Зміст та форма господарського договору.
- •65. Поняття некомерційної господарської діяльності.
- •66. Поняття обєднання підприємств.
- •67. Функції господарського договору.
- •68. Поняття та ознаки підприємництва. Принципи здійснення підприємницької діяльності.
- •69. Класифікація господарських договорів.
- •70. Загальні принципи господарювання.
- •71. Ревізійна комісія акціонерного товариства.
- •72. Виконавчий орган акціонерного товариства.
- •73. Наглядова рада акціонерного товариства.
- •74. Органи управління в тов та їх компетенція.
- •75. Органи управління в акціонерному товаристві та їх компетенція.
- •76. Поняття та ознаки господарського договору.
- •77. Предмет регулювання господарського права. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин.
- •78. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов’язань.
- •79. Господарські правовідносини: поняття, ознаки та види.
- •80. Правове становище виробничого кооперативу.
- •81. Штрафні санкції.
- •82. Види та організаційно-правові форми підприємств.
- •83. Методи господарського права.
- •84. Правовий статус громадянна-підприємця.
- •85. Припинення господарських зобов’язань.
- •86. Поняття, ознаки та види господарської діяльності.
- •87. Забезпечення виконання господарських зобов’язань.
24) Право оперативного управління.
Правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
Це засноване на праві власності іншої особи і наданому нею повноваженні право володіння, а також обмежені права користування і розпорядження майном в цілях і межах, встановлених власником.
Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.
Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності. Право оперативного управління, зазвичай охоплює одночасно лише 2 - володіння і користування або володіння і розпорядження. У будь-якому випадку особа, в оперативному управлінні якої знаходиться майно, не має права розпоряджатися цим майном на свій розсуд, а може це робити лише в межах, встановлених власником.
25) Підстави та форми припинення діяльності суб’єкта господарювання.
Припинення суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання. У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділу одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта. У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання ліквідується: за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті; у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено; у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи у випадках, визначених законом.
Підставами для добровільного припинення діяльності суб'єкта господарювання можуть бути як об'єктивні причини, наприклад досягнення мети, фінансово-економічний стан, так і суб'єктивні, скажімо, небажання власника продовжувати підприємницьку діяльність.
Припинення діяльності у примусовому порядку здійснюється за рішенням господарського суду. Підставами для примусового припинення діяльності суб'єкта господарювання можуть бути порушення законодавства як при створенні, так і під час його господарської діяльності, а також визнання підприємства банкрутом.