- •Львівський коледж Державного університету телекомунікацій
- •Тема 2.2Аналогові стільникові системи
- •Транкінгові системи та принципи їх побудови
- •Транкінгові системи рухомого радіозв'язку
- •2.Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •3.Транкінгова система зв'язку «Алтай-зм»
- •Перелік екзаменаційних питань:
2.Методи організації зв'язку в транкінгових системах
Організація зв'язку в ТСЗ з децентралізованим керуванням практично аналогічна організації зв'язку в ТСЗ з централізованим керуванням за винятком того, що в перших службові (керуючі) сигнали передаються робочими каналами, а в других — службові сигнали передаються спеціально виділеними каналами керування. І головне: в системах з децентралізованим керуванням пошук вільних радіоканалу здійснює абонентська станція, а в системах з централізованим керуванням пошук і надання робочого радіоканалу забезпечує базова станція.
Розглянемо спрощений протокол вхідного виклику в ТСЗ з централізованим керуванням (рис. 2.).
На абонентській і базовій станціях здійснюються такі процедури:
■ АС у черговому режимі настроюється на канал керування і чекає команду, що може надійти по цьому каналу;
якщо каналом керування надходить сигнал виклику, АС підтверджує його прийом передачею на БС відповідного сигналу; БС приймає сигнал підтвердження і надає АС робочий канал;
АС настроюється на вказаний робочий канал, повідомляє про це БС цим (робочим) каналом;
БС після прийому сигналу підтвердження про настройку АС передає на АС команду на ввімкнення сигналізації, після чого організовує наскрізний розмовний тракт.
Рис. 2.Спрощений протокол організації вхідного виклику
Рис.
3.Спрощений протокол організації
вихідного виклику
З
гідно
з цим протоколом на АС і БС здійснюються
такі процедури:
з АС каналом корування на БС видається виклик (номер абонента, який викликається);
БС після прийому виклику надає для АС один з вільних робочих каналів;
АС настроюється на робочий канал і повідомляє про це БС;
БС приймає підтвердження й організовує наскрізний розмовний тракт.
В ТСЗ з децентралізованим керуванням БС безперервно передає по всіх вільних каналах спеціальний (маркерний) сигнал, а по інших (зайнятих) — передає розмовні або службові сигнали (сигнали виклику, інформацію про заняття каналу, про скінчення сеансу зв'язку). Пошук вільного каналу виконує АС.
3.Транкінгова система зв'язку «Алтай-зм»
Типовою транкінговою СРРЗ є система «Алтай». В експлуатації знаходяться кілька модифікацій цієї системи: « Алтай-3», «Алтай-ЗМ», «Алтай-ЗС». Основні технічні характеристики системи «Алтай» наведені в таблиці 1.
Таблиця 1. Технічні характеристики СРРЗ
Параметр |
Базова станція |
Абонентська станція |
Діапазон частот передачі, МГц |
301Д375...305,8125 |
337,1375... 341,8125 |
Діапазон частот прийому, МГц |
337,1375.. 341,8125 |
301Д375...305.8125 |
Дуплексне рознесення частот передачі і прийому, МГц |
36 |
36 |
Смуга частот каналу, кГц |
25 |
25 |
Можливо число груп каналів (стволів) |
22 |
- |
Кількість каналів у стволі |
8 |
8 |
Вихідна потужність передавача, Вт |
40±10 |
6...10 |
Чутливість приймача (при співвідношенні сигнал/шум 12дВ), мкВ |
1,7 |
1.2 |
Максимальний радіус зони (при висоті антени 100 м), км |
35 |
- |
Споживана потужність, Вт |
3000 |
44-передавач " 38-приймач |
Зазвичай, базовій станції виділяється три стволи з 22-х можливих. Кожний ствол працює автономно, має власну нумерацію абонентів, відомчих диспетчерів і циркулярних викликів. З'єднання абонентів різних стволів здійснюється відомчими диспетчерами або автоматично (абонентів, що мають право виходу на телефонну мережу). Можлива кількість вибірних викликів (тобто рухомих абонентів з індивідуальними номерами) — 989, вибірних циркулярних викликів — 10, вибірних номерів відомчих диспетчерів — 18, центрального диспетчера — 1.
Структурна схема БС «Алтай-ЗМ» наведена на рисунку 4.
Рис. 4. Структурна схема транкінгової СРРЗ «Алтай~ЗМ*
Апаратура цієї станції містить радіо і комутаційне обладнання. До складу радіообладнання входять прийомопередавачі (ретранслятори), дві прийомо-передавальні антени, антенні розподільники (АР), мостові (МФ) і резонаторні (РФ) фільтри, що забезпечують поділ трактів передачі і прийому.
Генераторне устаткування (ГУ) формує вісім носіїв частот, контрольно-вимірювальна апаратура (КВА) безперервно оцінює рівні сигналів у контрольних точках радіоустаткування. Кожна з двох антен обслуговує чотири прийомопередавачі.
Комутаційне обладнання забезпечує з'єднання абонентів системи як між собою, так і з абонентами ТМЗК, а також з центральним і відомчим диспетчерами. До складу канального устаткування входять вісім канальних комплектів місцевого зв'язку (ККМЗ) із двохчастотними приймачами сигналів взаємодії (ПСВ-2), п'ять регістрів (РЕГ) з п'ятичастотними приймачами (ПСВ 5), вхідні і вихідні комплекти реле з'єднувальних ліній (РЗЛвх і РЗЛвих відповідно) із пристроями узгодження (ИУ) для переходу від двохпровідних до чотирьохпровідних, комплекти відомчих диспетчерів (КВД) і комплект центрального диспетчера (КЦД). З'єднання між зазначеними комплектами забезпечує комутаційне поле (КП) сигналами пристрою керування (ПК).
Генераторне устаткування комутаційного поля формує в межах спектра каналу тональної частоти частотні сигнали з інтервалами між ними, що дорівнюють 34 Гц. Тридцять з них призначені для формування сигналів виклику радіоабонентів, десять використовуються для циркулярного виклику десяти груп абонентів і три — для формування сигналів керування радіоканалами.
До складу абонентської станції входять прийомопередавач, пульт керування і мікротелефонна трубка. Пульт керування містить тастатурнийномеронабирач, підсилювач низької частоти, гучномовець, генератори і фільтри низьких частот. Генератори формують частотні сигнали, що використовуються для передачі адресної інформації (десяти цифр від нуля до дев'яти частотним кодом «два з п'яти»), для передачі сигналу про заняття радіоканалу вихідним від АС викликом і один — сигналу про закінчення сеансу зв'язку («Відбій»).
Розглянемо організацію зв'язку між абонентами системи «Алтай».
Передача мовної і службової інформації здійснюється в загальній смузі частотного каналу. Базова станція по всіх вільних каналах безперервно передає маркерний сигнал.
Абонентська станція в черговому режимі здійснює пошук (сканування) вільного каналу. Абонент АС, який здійснює виклик, піднімає трубку, в результаті чого АС припиняє сканування на вільному каналі, включає свій передавач і цим каналом передає на ВС сигнал повідомлення про заняття каналу. На БС цей сигнал приймається двохчастотним приймачем (ПСВ-2) комплекту ККМЗ, після чого БС припиняє передачу по зайнятому каналу сигналу маркера і передає по ньому сигнал «Готовність станції». На АС при отриманні цього сигналу припиняється передача сигналу сповіщення про заняття каналу. Абонент на тастатурі набирає номер напрямку зв'язку (вихід на систему «Алтай», телефонну мережу чи на диспетчерів), де може знаходитися абонент, який викликається, а потім набирає його номер.
Набрані цифри передаються на БС частотним кодом «два з п'яти». На БС цей код надходить у п'ятичастотний приймач (ПСВ-5). Значення напрямку зв'язку транслюється з регістра в комутаційне поле. Комутаційне поле вмикає вільний комплект ККМЗ, з'єднує його з регістром, що передає в радіоканал цього комплекту сигнал з визначеним номером абонента, який викликається.
АС абонента, який викликається, в процесі сканування вільного каналу виявляє в одному з них свій номер, після чого припиняє сканування і цим каналом передає на БС сигнал про одержання виклику (підтвердження). Одержавши цей сигнал, БС припиняє передачу номера АС і видає в канал тоновий сигнал. Після одержання цього сигналу абонент піднімає телефонну трубку, АС припиняє видачу в канал сигналу підтвердження. На БС після припинення прийому сигналу підтвердження двохчастотний приймач (ПСВ-2) переводить з'єднання в розмовний тракт. Після закінчення розмови (один з абонентів кладе трубку) АС видає по цьому ж каналу сигнал «Відбій». На БС після одержання цього сигналу ПСВ-2 забезпечує в комутаційному полі роз'єднання розмовного тракту, а по каналу, що звільнився, починає передаватися сигнал маркера.
