- •Львівський коледж Державного університету телекомунікацій
- •Тема 2.2Аналогові стільникові системи
- •Транкінгові системи та принципи їх побудови
- •Транкінгові системи рухомого радіозв'язку
- •2.Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •3.Транкінгова система зв'язку «Алтай-зм»
- •Перелік екзаменаційних питань:
Львівський коледж Державного університету телекомунікацій
Л е к ц і я
з дисципліни:
“Системи та мережізв’язку з рухомимиоб'єктами”
Розділ 2. Принцип побудови і технічні проблеми аналогових систем стільникового зв’язку
Тема 2.2Аналогові стільникові системи
Л Е К Ц І Я № 8
Транкінгові системи та принципи їх побудови
Львів 2013 р.
План лекції:
1. Транкінгові системи рухомого радіозв'язку
2.Методи організації зв'язку в транкінгових системах
3.Транкінгова система зв'язку «Алтай-ЗМ»
Транкінгові системи рухомого радіозв'язку
Загальні принципи побудови транкінгових систем
Узагальнена структурна схема ТСЗ наведена на рисунку 1.
До складу ТСЗ входять базова станція і абонентські станції. В свою чергу до складу базової станції входять кілька (від 2 до 16) канальних прийомопередавачів (ретрансляторів), пристрій об'єднання (роз'єднання) канальних радіосигналів, антена, пристрій керування, комутатор та інтерфейси ТМЗК і мережі передачі даних (МПД).
Абонентські станції можуть бути стаціонарними, перевізними (автомобільними), портативними, що можуть використовуватися у напівдуплексному або дуплексному режимах.
Ретранслятором є прийомопередавач, що працює на одній парі носіїв одного частотного каналу. При дуплексному режимі носії рознесені на величину від 3-х до 45 МГц. У кожному частотному каналі шляхом часового ущільнення може бути організовано від 2-х до 4-х часових каналів.
Для збільшення дальності зв'язку антену з круговою діаграмою спрямованості розміщують на найвищому місці зони обслуговування, використовують передавачі з потужністю 2...50 Вт. Для зменшення впливу багатопроменевого поширення радіохвиль на базовій станції може використовуватися рознесений прийом.
Пристрій керування забезпечує взаємодію всіх вузлів базової станції.
Комутатор обслуговує весь потік вхідних і вихідних викликів (весь трафік системи).
Рис.1.Узагальнена структурна схема транкінгової системи зв'язку
Інтерфейс ТМЗК у різних ТСЗ реалізується по двохпровідній лінії (наприклад, у ТСЗ SmarTrunk), або по чотирьохпровідні лінії з використанням ДСП. Крім з'єднання з ТМЗК в умовах зростаючих потоків даних організовується інтерфейс з мережею передачі даних.
Термінал технічного обслуговування й-експлуатації забезпечує контроль за станом системи, діагностику несправностей, облік тарифікаційної інформації, внесення змін у базу даних.
Транкінгові системи призначені, в першу чергу, для створення мереж диспетчерського радіозв'язку. Тому характерною рисою ТСЗ є наявність у них диспетчерських пультів. Ці пульти можуть підключатися по виділених лініях до комутатора БС або включатися-в систему по абонентських радіоканалах .
У ТСЗ залежно від навантаження використовується обладнання, що складається з кількох каналів, максимальна кількість яких може бути 32. Для роботи транкінгових систем виділені діапазони частот 160, 450 і 900 МГц із дуплексним рознесенням між каналами передачі і прийому 4,6; 10,0; 45,0 МГц відповідно. При цьому частоти передачі базової станції вибирають більш висотними, ніж частоти передачі абонентської станції. Обладнання ТСЗ, яке виробляється промисловістю, орієнтоване на фіксоване значення зони обслуговування базової станції. Залежно від діапазонів (160; 450; 900 МГц) радіуси зон обслуговування складають величину 20; 10...15 і 5...10 км відповідно.
Транкінгові системи розрізняють за такими ознаками:
■ метод передачі мовних сигналів;
■ кількість зон;
■ метод об'єднання базових станцій у багатозонових системах;
■ тип багатостанційного доступу;
■ спосіб пошуку і призначення каналу;
■ тип каналу керування;
■ спосіб утримання каналу.
За методом передачі мовних сигналів розрізняють аналогові і цифрові ТСЗ. В аналогових системах для передачі мовних сигналів використовується частотнамодуляція. Ширина смуги частотного каналу — 12,5 кГц або 25 кГц. У цифрових системах використовуються перетворювачі мови (вокодери), які перетворюють мовний сигнал у цифровий. Використовують швидкості 4,8 кбіт/с і 9,6 кбіт/с. Історично першими були аналогові системи. В них вимагається перевищення рівня сигналу над шумом 16...20 дБ. Перешкодостійкість аналогових систем нижча від цифрових. У цифрових ТСЗ використовують перешкодостійке кодування, перестановки (перемежування) розрядів повідомлень, які передаються, просторове і частотне рознесення, тому потрібне відношення сигнал/шум може сягати 10... 16 дБ.
За кількістю зон ТСЗ поділяються на однозонові і багато-зонові. Більшість сучасних ТСЗ — багатозонові. Організація багатозонової структури здійснюється через інтерфейс ТМЗК. Крім того базові станції можуть бути з'єднані безпосередньо лініями зв'язку.
Базові станції у багатозонових системах можуть об'єднуватися за допомогою загального для всіх базових станцій єдиного комутатора (системи з централізованою комутацією) або з'єднуватися одна з одною безпосередньо, або через мережі загального користування (системи з розподіленого комутацією).
У переважній більшості ТСЗ використовується спосіб доступу МДЧтР. У цифрових системах використовується змішаний спосіб МДЧтР/МДЧсР, при якому на кожній з носіїв організовується частотний канал, а в кожному частотному каналі організовується 2...4 часових.
За способом пошуку і призначенням каналу розрізняють системи з децентралізованим і централізованим керуванням. У системах з децентралізованим керуванням пошук вільного каналу виконує абонентська станція, що здійснює послідовний пошук (сканування) вільного каналу у виділеному діапазоні частот. У системах з централізованим керуванням пошук і призначення вільного каналу виконує базова станція. У цих системах організовуються канали двох типів — робочі (РК) і керування. Канали керування (КК) використовуються для організації вхідних і вихідних з'єднань між абонентами. В усіх транкінгових системах по каналах керування передається цифрова інформація.
Розрізняють системи з виділеним частотним каналом керування і системи з розподіленим каналом керування. У системах першого типу передача керуючої інформації здійснюється спеціально виділеними каналами керування, а в системах другого типу передача керуючої інформації здійснюється одночасно з мовною по одному й тому ж частотному каналу шляхом його частотного ущільнення.
За способом утримання каналу розрізняють транкінг повідомлень і транкінг передачі. Перший спосіб припускає утримання виділеного хсигналу на весь час розмови. Цей спосіб використовується у всіх випадках при організації дуплексного зв'язку при з'єднанні з абонентами ТМЗК. Другий спосіб припускає використання каналу тільки на час проголошення абонентом фраз розмови. Упаузах розмови передавач вимикається. Канал, що звільнився, може використовуватися для передачі фраз розмови іншого абонента. Таким чином, репліки розмови абонента можуть передаватися різними каналами. Недоліком такого способу є зниження чіткості мови при підвищенні навантаження. Переваги — висока ефективність використання каналу.
