Іv. Порядок локалізації аварії та знезараження сдор

Роботи з ліквідації аварій на хімічно небезпечних об’єктах виконують в основному аварійно-технічні групи підприємств. При цьому перекриваються ушкоджені комунікації, СДОР із пошкоджених ємкостей по можливості перекачують у неушкоджені, а ділянки розлиття обваловують. Для зменшення глибини поширення зараженого повітря формування, що беруть участь у знезаражуванні споруд та територій, створюють відсічні вертикальні водяні завіси, які розсіють хмару парів хлору на шляху її поширення. Водяні завіси ставлять на кількох рубежах перпендикулярно осі поширення хмари зараженого повітря. Перший рубіж визначають у зоні зі смертельними концентраціями СДОР.

При цьому відбувається часткова нейтралізація СДОР. Дегазація (знезаражування) СДОР в місцях аварії провадиться розчинами речовин, які вступають з ними в хімічну реакцію з утворенням нетоксичних продуктів.

Основний принцип знезаражування СДОР полягає в тому, що речовини кислотного характеру дегазуються речовинами, що мають лужну реакцію (гашене вапно, розчин соди, їдкого натру), і навпаки.

Такі речовини, як хлор, аміак, знезаражуються великою кількістю води (1:10). Роботи провадяться з навітряного боку з використанням поливальних і пожежних машин, засобів захисту органів дихання та шкіри.

Після закінчення робіт провадиться повна спеціальна обробка техніки і санітарна обробка людей, що брали участь у знезаражуванні СДОР. Дегазація одягу, засобів індивідуального захисту здійснюється на станціях знезаражування одягу.

V. Визначення заходів для захисту співробітників і населення від ураження сдор

За аварії, з викидом СДОР, наслідки якої виходять за межі підприємства, диспетчер чи представник адміністрації, негайно сповіщає аварійні служби (газо-рятівної, протипожежної, оперативно-рятувальної і медичної), керівників підприємств, установ і організацій відповідно до заздалегідь розробленої схеми оповіщення, при необхідності, можуть вмикатися сирени.

Для захисту співробітників на хімічно небезпечному об’єкті використовуються промислові протигази ЦП-7 або респіратори спеціального призначення типу РПГ-67, РУ-60, а також захисні споруди, які обладнані режимом фільтровентиляції, або регенерації повітря. Люди, які знаходяться у житловому секторі, у будинках, повинні зачинити вікна й кватирки, вимкнути вентиляційні та опалювальні прилади, загасити вогонь у печах, надіти протигази та підручні засоби захисту органів дихання та шкіри й швидко вийти із зони хімічного зараження.

Напрямок виходу населення, як правило, указують представники органів цивільного захисту, або міліції. У будь-якому разі виходити необхідно перпендикулярно до напрямку руху зараженого повітря, бажано на підвищену й добре провітрювану ділянку місцевості, в сторону від осі вітру .

За відсутності протигазів під час виходу із зони зараження необхідно періодично затримувати на кілька секунд дихання, для захисту органів дихання використовувати тканини, змочені водою, та ватні частини одягу. Завдяки цьому значно знижується кількість шкідливої речовини, що потрапляє до легенів, а відповідно зменшується і ступінь їх ураження.

Після виходу із зони зараження люди, які отримали незначне ураження (кашель, нудота), повинні звернутись до медичних установ для отримання необхідної допомоги.

Про усунення небезпеки ураження населення сповіщають органи цивільного захисту. У всякому разі вхід у житлові й виробничі споруди дозволяється тільки після контрольної перевірки вмісту СДОР у повітрі приміщень. Дозвіл на вхід у приміщення дає безпосередній керівник робіт з ліквідації наслідків цієї аварії.

ДОДАТКИ

Додаток І.

Зразок титульного листа