26. Законодавчий процес та інші парламентські процедури.

Кожна функція ВРУ (законодавча, установча, контрольна) має свій порядок здійснення, який зазвичай іменується процедурою або процесом.

Регламент ВРУ виділяє законодавчу процедуру (розділ IV) та визначає порядок розгляду ВРУ питань за спеціальними процедурами (розділ V), до яких віднесено: розгляд законопроектів про внесення змін до КУ (глава 26); затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням (глава 27); порядок проведення ВРУ урочистого засідання з приводу складення присяги Українському народові новообраним Президентом України (глава 28); заслуховування ВРУ щорічних та позачергових послань ПУ (глава 29); порядок дострокового припинення повноважень ПУ у зв'язку з неможливістю виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я, а також у разі усунення ПУ з поста в порядку імпічменту (глава 30) тощо. У розділі III Регламенту також визначено процедуру формування органів ВРУ, обрання, призначення та відкликання її посадових осіб, а у розділі VI - процедуру розгляду питань, пов'язаних із здійсненням контрольних функцій ВРУ.

Слід зауважити, що термін "законодавчий процес" та "законотворчість" не є тотожними. Під законотворчістю розуміють більш широке поняття, ніж законодавчий процес. Законотворчість передбачає не лише діяльність, пов'язану з прийняттям закону, а й вияв та аналіз основних питань, що потребують законодавчого регулювання, встановлення мети такого регулювання, підготовку законопроектів. Законотворчий процес є частиною

правотворчого процесу, який становить упорядковану систему стадій прийняття, зміни і скасування правових приписів, включених до загальної системи чинного законодавства, вид діяльності держави.

Відповідно до Регламенту ВРУ законодавча процедура включає такі стадії:

- внесення законопроектів (через вияв законодавчої ініціативи);

- розгляд і прийняття законопроекту за процедурою трьох читань;

- підготовку прийнятих законів до направлення на підпис Президенту України;

- підписання та оприлюднення (опублікування) закону. Кожна з цих основних стадій має окремі етапи.

Процедура розгляду ВРУ законів, повернених Президентом України, визначена главою 23 Регламенту.

27. Основні організаційно-правові форми діяльності вру.

Відповідно до ст. 82 КУ ВРУ працює сесійно. Згідно з Рішенням КСУ від 17.10.2002 р. № 17-рп/2002 сесійний характер роботи ВРУ треба розуміти так, що вона працює не безперервно, а під час певних періодів - сесій, на які вона збирається у конституційно визначені строки, як правило, двічі на рік.

Сесії ВРУ поділяються на чергові та позачергові.

Як встановлено в ст. 83 КУ, чергові сесії ВРУ починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Завершуються чергові сесії відповідно не пізніш як за 45 та 10 днів до початку наступної сесії. ВР може прийняти постанову про зміну строків завершення сесії.

Відповідно до ст. 9 Регламенту відкриття сесії ВР оголошується головуючим на пленарному засіданні на початку її першого пленарного засідання, закриття - після завершення останнього пленарного засідання. Кожна сесія ВР починається і завершується виконанням у залі засідань ВР Державного Гімну України.

Сесії ВР передбачають засідання ВР, засідання комітетів, тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій, що проводяться у період між пленарними засіданнями, роботу народних депутатів у депутатських фракціях та з виборцями. Комітет, тимчасова спеціальна комісія чи тимчасова слідча комісія можуть проводити свої засідання одночасно з пленарними засіданнями ВР лише за процедурним рішенням ВР.

Засідання ВР можуть бути пленарними, урочистими, а також можуть проводитися у формі парламентських слухань.

Відповідно до Рішення КСУ пленарні засідання під час сесій є основною формою діяльності ВРУ. Вони є регулярними зібраннями народних депутатів України у визначений час, у визначеному місці і які проводяться за встановленою процедурою.

Згідно з ч. 2 ст. 83 КУ, ст. 11 Регламенту позачергові сесії ВР, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою ВРУ на вимогу ПУ або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу ВРУ. Вмотивовані вимоги про скликання позачергової сесії ВР, підписані їх ініціаторами, разом із проектами документів, які пропонуються до розгляду, надсилаються Голові ВРУ.

Позачергова сесія ВР скликається не пізніш як у семиденний строк після дня надходження вимоги про її скликання, поданої відповідно до ч. 2 ст. 83 КУ. Розпорядження Голови ВРУ про скликання позачергової сесії ВР публікується у газеті "Голос України" не пізніш як за три дні до її відкриття із зазначенням питань, які пропонується розглянути на позачерговій сесії ВР.

У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні ВР збирається на позачергову сесію не пізніш як у дводенний строк без скликання і працює до скасування воєнного чи надзвичайного стану. Голова ВРУ, а у разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови ВР У країни, який виконує обов'язки Голови ВРУ, визначає місце і час проведення засідання ВР, про що терміново повідомляється народним депутатам (ч. 4 ст. 11 Регламенту).