1. Енергетичні.

2. Білкові.

3. Мінеральні

4. Біологічно активні засоби.

1. Енергетичні – це головним чином зернові злакові та продукти їх переробки ( кукурудза, пшениця, ячмінь, сорго, овес, тритікале), а також тваринні та рослинні жири. Вони містять у 3-4 рази більше обмінної енергії, ніж злакові, крім того в їх складі немає інших поживних речовин, що дозволяє за допомогою жирів ефективно збалансувати енергетичну частину раціону птиці.

2. Білкові – розділяють на 3 підгрупи:

Білкові корми рослинного походження – це зерно бобових і продукти їх переробки, а також продукти переробки ( шрот, макуха ) олійних культур ( сої, соняшнику, ріпаку, арахісу, насіння бавовни). Шроти та макуха мають вміст протеїну - 25-36 %. Соняшникові, арахісові та соєві шроти вводяться в раціон птиці без обмежень ( але не більше 20%) в залежності від виду та віку птиці.

Білкові корми тваринного походження – До цієї підгрупи слід віднести рибне, м’ясо – кісткове, м’ясне, кров’яне та пір’яне борошно, а також сухе молоко та суха виворотка. Ці всі засоби мають від 36-72 % вмісту протеїну і є відходами переробки м’яса, молока, риби та інших продуктів.

Білкові корми мікробного та синтетичного походження – це насамперед синтетичні амінокислоти лізин та метіонін – як складові частини білка, а у випробуванні знаходиться цілий ряд кормів мікробного синтезу. Це такі нові корми як паприн – із метилового спирту, гаприн – із природного газу. Вони містять – 50-60 % протеїну.

3. Мінеральні кормові засоби. До них належать корми біологічного та мінерального походження, які містять значну кількість кальцію, магнію, фосфору, калію, натрію та інші мікроелементи. ДО таких кормів відносять: морську черепашку, крейду, різні вапняки, три та дво – кальцій фосфат.

4. Біологічні активні засоби. До цієї групи відносять вітаміни, ферменти, гормони та лікарські препарати. Вітамінні корми – трав’яна, хвойна, зелена трава, синтетичні вітаміни ( премікси ). Ферменти – вони допомагають розщіплювати клітковину , при цьому підвищують обмінну енергію всіх зернових , шротів та жмихів, підвищується перетравність протеїну. Вони застосовуються в залежності від складу раціону ( Авізим, Фекорд, Ровабіо, Натугрейн Бленд та інші ). Антиоксиданти. Під час порушення технології приготування та зберігання в окремих кормах та кормових сумішах ( кукурудзі, жмихах, шротах, рибному, м’ясному борошні, кормових жирах та інших ) відбуваються окислювання жирів з утворенням пероксидів ( окислювачі, які прискорюють розпад жирів, жиророзчинних вітамінів та каротиноїдів, зменшують активність ферментів). В свою чергу поживна цінність кормів зменшується. Застосовуються – Фенозан – кислота, Сантохін, Агідоло. Кормолан – А1. Антибіотики. Це бацитрацин, біовіт, грізин, флавоміцин. Їх введення до комбікорму сприяє підвищенню резистентності організму, ростостимулюючу дію або санітарно

3. Головні передумови організації раціональної годівлі птахів і оптимізації раціонів.

Доцільність подальшого розвитку птахівництва визначається тим, що виробництво харчового білку за рахунок яєць і м'яса птахів значно економічніше і ефективніше, ніж за рахунок інших м'ясо-виробляючих галузей тваринництва. При цьому особливої важливості набуває зниження витрат на корми за рахунок подальшої раціоналізації годівлі птахів. Питання економії кормів тісно пов'язане з удосконаленням норм і способів годівлі, оптимізації складання кормосумішей (рецептів комбікормів) виходячи із вартості і поживності окремих інгредієнтів технологічних ліній посування і роздачі кормосумішей, мікроклімату та засобів утримання, підвищення надійності та оперативності контролю повноцінності годівлі птахів.

Особливості годівлі птахів випливають із її біологічних властивостей. Відсутність зубів, короткий травний шлях та висока швидкість травлення створюють значні труднощі в організації годівлі.

Прийнятий корм під час дуже короткого перебування в ротовій порожнині змочується багатою муцином слиною, попадає в воло, яке має правий і лівий мішок ( у водоплавних видів птахів замість вола є розширення верхньої частини стравоходу). У волі корм частково піддається дії ферментів слини, секрету стінки вола і ферментів, що їх виділяє мікрофлора.

У волі, як правило середовище кисле / рН 4,5 - 5,8/.

Якщо птахи мають постійний доступ до кормів і кормові інгредієнти подрібнені, то час перебування їх у волі не перевищує 1-2 години, не подрібнене зерно затримується до 14-18 годин. Поживні речовини подрібненого корму мають більшу площу стикання з травними ферментами, швидше гідролізуються і ліпше використовуються в порівнянні з цілим зерном.

Після просування в залозистий шлунок корм змішується з його соком і переходить в мускульний шлунок. Під час інтенсивної секреції шлунковий сік поступає безпосередньо в мускульний шлунок.

Кормові маси в мускульному шлункові інтенсивно перетираються з допомогою м'язових скорочень, які приводять в рух кутикулу і гравій, що знаходиться в цьому шлунку, змішуючи їх із шлунковим соком і мікрофлорою ( в 1 г хімуса міститься - 1-100 млн. лактобактерій і аеробів).

Якщо у шлункові відсутній гравій, то суттєво знижується перетравність і використання поживних речовин корму. Виходячи з цього птахи повинні отримувати гравій у вигляді кварцових або гранітних камінців(які не піддаються дії соляної кислоти) діаметром 1,5-3,0 мм для молодняка і 3,0-5,0 мм для дорослих птахів.