- •Особливості кровообігу плода
- •Особливості кровообігу новонародженого
- •Особливості серця і судин у дітей раннього віку
- •Особливості серцево-судинної системи дітей періоду статевого дозрівання
- •Дослідження серцево-судинної системи
- •Дослідження пульсу
- •Частота серцевих скорочень за 1 хвилину в залежності від віку
- •Визначення відносних меж серцевої тупості
- •Визначення абсолютних меж серця
- •Догляд за дітьми з ураженням серцево-судинної системи
- •Вроджені аномалії серця і судин
- •Класифікація вроджених вад серця і судин
- •Коарктація аорти
- •Дефект міжшлуночкової перетинки
- •Дефект міжпередсердної перетинки
- •Гостра ревматична лихоманка.
- •Клінічна симптоматика ревматизму
- •Вегетосудинна дистонія
Догляд за дітьми з ураженням серцево-судинної системи
При тяжкій серцево-судинній патології і при невідкладних станах встановлюється суворий ліжковий режим. Всі гігієнічні заходи проводяться в ліжку: умивання, годування, профілактика пролежнів тощо. Фізіологічні відправлення виконуються за допомогою підкладних суден, сечоприймачів. Діти знаходяться на функціональному ліжку.
За умови середньо тяжкого перебігу кардиту, ревматизмі дитина сидить в ліжку; їсть в ліжку з приліжкового столика; фізіологічні відправлення здійснюються на горщику біля ліжка (ліжковий режим).
Напівліжковий режим встановлюється в періоді неповної ремісії кардитів; при вроджених вадах серця в стадії компенсації. Дитині дозволяється вдень сидіти на ліжку, їсти в їдальні, фізіологічні відправлення здійснювати в туалеті. Період ремісії кардитів; вегето-судинної дистонії, вроджені вади серця в стадії компенсації є показаннями для призначення вільного режиму із забезпеченням своєчасного харчування, прогулянок, лікування, санітарно-гігієнічних заходів відповідно розпорядку дня лікарні.
Сон у дітей із захворюваннями серцево-судинної системи повинен тривати не менше 12 год. на добу (нічний 10-12год., денний -1-2 год.).
Приміщення, в якому лікуються такі діти, потрібно часто провітрювати, кварцу вати двічі на день, підтримувати температуру повітря в межах 18-20°С.
Медичному персоналу потрібно здійснювати контроль за станом хворого, його апетитом, фізіологічними відправленнями, дотриманням дитиною рухового режиму. Щоденно проводиться вимірювання температури тіла, АТ, частоти пульсу, дихання; кількості випитої рідини (в т.ч. з їжею) і діурезу, та реєстрація їх в медичній документації.
Під час стаціонарного лікування варто стежити за дотриманням особистої гігієни дитини. Гігієнічну ванну неважко хвора дитина повинна приймати 1 раз в 5-7 днів; для важко хворих слід забезпечити обтирання тіла рушником, змоченим водою з оцтом І раз в 5-7 днів; зміна натільної і постільної білизни проводиться 1 раз в 5-7 днів.
При необхідності важкі хворі транспортуються на каталках, інші - в залежності від віку: діти перших двох років життя - на руках;старші- у супроводі медичного працівника.
Харчування. Метою лікувального харчування є щадіння серцево-судинної системи, зміцнювання серцевого м'яза, посилення виведення недоокислених продуктів обміну речовин і рідин. Кількісно і якісно харчування повинно відповідати фізіологічним потребам дитини. Кількість вітамінів потрібно збільшити в 2-3 рази в порівнянні з фізіологічною нормою. В період загострення застосовується хімічно і механічно щадна їжа. Обмежується хлорид натрію (при призначенні глюкокортикоїдів - повністю виключається). Питний режим визначається діурезом - дитині дають рідини на 300-500мл менше, об’єм діурезу. Рекомендуються м'ясні страви з нежирних сортів яловичини, птиці, свинини; супи з круп, вегетаріанські борщі; овочеві і фруктові салати; рибні страви (парові котлети, фрикадельки); молоко і молочні продукти; солодкі страви: желе, муси, сирі, печені, варені фрукти; напої: фруктові та ягідні соки, настій шипшини, відвар ізюму, кураги, чорносливу. Із жирів слід застосовувати олію, масло вершкове.
Недопустиме введення в раціон дитини сенсибілізуючих продуктів: цитрусових, шоколаду, какао, кави, наваристих бульйонів, смаженого м'яса, сала, гусятини, качатини, гострих і солоних страв та закусок, консервів, копченостей, ковбас, виробів із здобного тіста, свіжого хліба; спецій.
Електрокардіографія - Електрокардіографічне дослідження здорових дітей і дорослих відрізняються, причому ЕКГ дітей має свої специфічні особливості в кожному віковому періоді. Це обумовлено анатомічним становищем серця в грудній клітці, зміною частоти серцевих скорочень і співвідношенням м'язових мас правого і лівого шлуночків, вегетативно-ендокринними впливами, зміною швидкості поширення імпульсу збудження в міокарді в процесі росту і розвитку дитини, а також іншими чинниками. Протягом усього періоду дитинства відбувається вдосконалення морфологічної структури серця і судин.
1. Серцевий ритм частіший, відзначаються його лабільність і великі індивідуальні коливання показників. З віком дитини відбувається зменшення ЧСС та стабілізація серцевого ритму.
2. Часто реєструється синусова аритмія.
Деякі ЕКГ-зміни (синдроми) у практично здорових дітей можна віднести до варіантів вікової норми (транзиторні зміни). До них відносяться:
помірно виражена синусова тахі-або брадикардія;
дихальна (електрична) альтернація зубців ЕКГ, пов'язана зі значними екскурсіями діафрагми;
середній правопредсердний ритм;
міграція водія ритму між синусовим вузлом і среднепредсерднимі центрами автоматизму у підлітків;
Фонокардіографія (ФКГ) - це графічний метод реєстрації звукових явищ серця, що дає можливість докладно вивчити характер тонів і шумів, взаємозв’язок їх у часі, зв’язок з окремими фазами діяльності серця. ФКГ здорової дитини завжди складається з І і ІІ тонів, часто трапляється ІІІ тон, іноді реєструється також ІV тон.
