Вікові особливості системи кровообігу: морфо-функціональні, фізіологічні, особливості провідної системи, механізмів регуляції.

 

Актуальність

Знання анатомо-фізіологічних особливостей серцево-судинної системи у дітей, правильне уявлення про час перебудов апарату кровообігу, раціональне застосування даної інформації істотно впливають на точність діагнозу, а, отже, і на лікування та кінцевий результат. Організація правильного догляду за дітьми з ураженням серця і судин є однією із важливих складових частин комплексної терапії. Лікар будь-якої спеціальності повинен вміти надавати першу допомогу при гострій судинній чи серцевій недостатності.

Ембріогенез серцево-судинної системи

Закладка серця і судин відбувається в кінці 2-го тижня ембріонального розвитку з мезодермального шару трофобласта зародка. Вже з кінця 3-го тижня з двох ендокардіальних трубок утворюється єдина двошарова серцева трубка (трубчасте серце), з внутрішнього шару якої формується ендокард, а із зовнішньої – міокард та епікард. До середини 4-го тижня серце стає двокамерним (передсердна та шлуночкові частини). Розподіл серця на праву і ліву половини починається з 3-го тижня гестації. В передсерді утворюється первинна перегородка, в задній частині якої є овальний отвір.

Міжшлуночкова перетинка формується на 5-му тижні внутрішньоутробного розвитку з ендокарду та міокарду в напрямку від верхівки серця до загального передсердно-шлуночкового отвору. В цей же час відбувається формування третьої перетинки, яка роз’єднує передсердя і венозний синус.

Наприкінці 7-8-го тижня стає чотирикамерним, тоді ж утворюється загальний артеріальний стовбур, який в подальшому розділяється на аорту та головний стовбур легеневої артерії, з’єднані артеріальною протокою. Клапани формуються як дуплікатуриендокарда після утворення перегородок серця.

Структурне оформлення серця та магістральних судин завершується на 7-8 тиждень розвитку ембріона. Примітивне серце починає битися на 22-й день гестації, ще до утворення чотирикамерного серця.

У перші тижні ембріогенезу починає формуватися провідна система серця: синусо – передсердний вузол (Кіса – Флека),передсердно – шлуночковий вузол (Ашоффа - Тавари), пучок Гіса та волокна Пуркіньє. В ембріональному періоді спостерігаються ще й «додаткові» пучки, які в 0,2 % випадків зберігаються у новонароджених. Це пучки Кента (між передседями і шлуночками), пучок Джеймса (сполучає передсердя із загальною ніжкою атріовентрикулярного вузла), пучок Махайма – між атріовентрикулярним вузлом і міокардом шлуночків. 

Особливості кровообігу плода

Кровообіг плода має багато особливостей:

·        Насичення крові киснем відбувається в плаценті (плацентарний тип харчування), який встановлюється з кінця 2-го міс.

внутрішньоутробного періоду;

·        до тканин плода надходить змішана кров (венозна і артеріальна);

·        наявність ембріональних шляхів кровообігу (венозна і артеріальна протоки, овальний отвір та ін.);

·        у плода не функціонує мале коло кровообігу

В праве передсердя поступає змішана кров. Насичена киснем кров поступає по пупочній вені. До плаценти кров повертається черезпупочні артерії. Всі органи (крім печінки) отримують змішану кров.

Особливості кровообігу новонародженого

Після народження відбувається перехід до легеневого газообміну. Починає функціонувати мале коло кровообігу, істотно підвищується тиск в аорті. Зміни в малому і великому колах кровообігу спричинюють закриття право-лівих шунтів (овального отвору та артеріальної протоки). Облітерація артеріальної протоки закінчується на 6-8 тижні. У деяких новонароджених не відбувається закриття та облітерації ембріональних шляхів кровообігу. Це спричинює формування природжених вад серця і судин (відкрита артеріальна протока, дефект міжпередсердної перетинки та ін.). Після народження перестають функціонувати фетальні структури (пупкова вена, венозна протока і дві пупкові артерії), що забезпечували плацентарний кровообіг. 

Особливості серця і судин у дітей раннього віку

У дітей раннього віку відносно більша маса серця, поперечне його розташування. Серце займає значний об’єм грудної клітки, більш високе лежаче положення, що пов’язано з високим стоянням діафрагми. З віком серце набуває вертикального положення. Водночас відбувається невеликий поворот серця вліво. Маса серця у дітей відносно більша ( у новонародженого становить 0,8 % маси тіла, у дорослого – 0,4 %). До 1 року маса серця подвоюється, до 2-3 років – потроюється і до 15-16 років збільшується в 10 разів.

У новонароджених і дітей перших двох років життя верхівковий поштовх пальпується в четвертому міжребер’ї на 1-2 см назовні від серединно-ключичної лінії, у віці 7-12 років – у п’ятому міжребер’ї на 0,5 см у середину від серединно-ключичної лінії.

Особливості форми серця зумовлені не тільки його положенням , а й співвідношенням розмірів передсердь і шлуночків. Серце новонародженого має відносно великі передсердя і недостатньо розвинені шлуночки. Товщина стінок правого і лівого шлуночків у новонароджених однакова (1:1). На кінець 1 року переважає товщина стінки лівого шлуночка (1:1,5), у 5 років – 1:2,5, а в 14 років – 1:2,76.

У новонароджених ударний об’єм серця складає 2,5-3 мл, в рік – 10,5 мл, в 14-15 років – 59 мл, у дорослих – 60-80 мл. Частота скорочень серця у новонароджених становить 140-160 за хв, в рік – 120-125 за хв, в 5 років – 100 за хв, в 10 років – 80-85 за хв, у віці понад 12 років – 70-75 за хв. Величина артеріального тиску у дітей нижча, ніж у дорослих. При народженні у дитини максимальний артеріальний тиск становить76 мм рт. ст. і збільшується щомісяця на 2 мм рт. ст. Наприкінці першого року життя максимальний артеріальний тиск становить90 мм рт. ст. і зростає щорічно на2 мм рт. ст. Величина мінімального артеріального тиску складає 1/2-2/3 від максимального.

З віком у дитини змінюються внутрішня структура серця і гемодинаміка. Міокард у новонароджених зберігає ембріональну будову і являє собою недиференційований симпласт з багатою васкуляризацією. М’язові волокна тонкі, міофібрили погано розвинені і містять велику кількість ядер. Сполучна тканина розвинена недостатньо, еластичних елементів практично немає. З віком з’являється сполучна тканина, м’язові волокна потовщуються і до початку  періоду статевого дозрівання розвиток міокарда закінчується. Еластичні елементи з’являються лише у 7-річному віці. Міокард шлуночків складається з 3-х шарів м’язових волокон: зовнішній і внутрішній шари маютьспіралевидний напрямок, середній шар складається з циркулярно розташованих м’язових волокон. Переважання лівого шлуночка над правим менш виражене. Міокард передсердь тонший, ніж шлуночків, складається з 2 –х шарів м’язових волокон, циркуляторного і поздовжнього. Стулки клапанів сформовані недостатньо, капілярні (сосочкові) м’язи недорозвинені, сухожильні нитки капілярних м’язів в 2 рази коротші, ніж у дорослих. В субепікардіальному шарі мало жирової тканини, її кількість помітно зростає після 7 років.

У ранньому віці неповністю сформовані нервові вузли і недостатньо розвинена провідна система.

Кровоносні судини у новонароджених тонкостінні, з недостатньо розвиненими м’язовими та еластичними волокнами. Просвіт артерій і вен приблизно однаковий (1:1). Добре виражена капілярна сітка. Чим менша дитина, тим більша васкуляризація серцевого м’яза. Розвиток судин переважно завершується до 12-13 років.

Нервова регуляція здійснюється периферичними нервовими рецепторами, центрами довгастого мозку, корою півкуль. У новонароджених та дітей раннього віку центральна регуляція серцево-судинної системи відбувається здебільшого через симпатичний  і меншою мірою – через блукаючий нерв. Тому характерною для цього вікового періоду є фізіологічна тахікардія, дихальна аритмія. При аускультації вислуховуються акцент ІІ тону на легеневій артерії, функціональні шуми.

Артеріальний тиск у дітей відносно низький.