5. Логістичні системи та принципи їх утворення.

Логістична система (ЛС) - це адаптивна система зі зворотним зв’язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньосистемні зв’язки та зв’язки із зовнішнім середовищем.

В якості ЛС можна розглядати промислове підприємство, територіально-виробничий комплекс, торгівельне підприємство тощо.

Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в необхідній кількості і асортименті, заданої якості, в потрібному місці й у потрібний час, в максимально можливому ступені підготовлених до виробничого процесу або особистому споживанню при заданому рівні логістичних витрат.

Будь-яка логістична система складається із сукупності елементів, так званих ланок логістичної системи, між якими встановлені певні функціональні зв’язки і відношення. Внутрішньо системні зв’язки є більш міцними, ніж зв’язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального та інформаційного потоків між ланками відповідного логістичного ланцюга.

Більшості реально функціонуючих на практиці логістичних систем, як і більшості систем, притаманні такі властивості.

- складність

- ієрархічність

- цілісність

- рухливість

- унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки в конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища;

- адаптивність

- наявність зв’язків

- інтеграційні властивості

7. Сфера мікрологістики.

Мікрологістика — вивчає локальні проблеми управління матеріальним та інформаційним потоками на внутрішньозаводському рівні.

Охоплює міжгалузеві процеси, тобто логістичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередниками у сфері складування та зберігання. Це внутрішньовиробнича логістика, пов'язана з нормальним функціонуванням конкретної фірми.

Виділяють три види мікрологістики: 1) пов'язана із заготівлею чи закупівлею товарів (заготівельна логістика); 2) виробнича; 3) що спеціалізується на реалізації продукції (розподільча). Сферами мікрологістики є:

виробництво: планування виробничих завдань з детальним розподілом випуску виробів, контроль за якістю праці, розміщення плану випуску виробів по виробничих ділянках підприємства;

переробка вантажів, що транспортуються, управління запасами, переміщення, зв'язок, організація інформаційних потоків, пакування виробів, їх зберігання, складування, вантажно-розвантажувальні операції та комплектація партії вантажів;

маркетинг: матеріальне заохочення, фінанси та розрахунки, вивчення ринку, організація служби постачання;

споживання: проектування замовлень на постачання продукції, складування запасів, постачання споживачів, фінансування замовлень

9. Критерії вибору постачальника

Однією із основних проблем в управлінні закупівлями матеріальних

ресурсів є вибір постачальника. Важливість її пояснюється не тільки тим,

що на сучасному ринку функціонує велика кількість постачальників схожих

матеріальних ресурсів, але, головним чином тим, що постачальник повинен

бути надійним партнером підприємства в реалізації його логістичної

стратегії.

Пошук потенційних постачальників.При цьому можуть бути використані такі методи:

- оголошення конкурсу (тендера); - вивчення рекламних матеріалів; - відвідування виставок і ярмарків; - листування і особисті контакти з можливими постачальниками.

Критерії оцінки і відбору генераторів матеріальних потоків залежать від

вимог споживаючої логістичної системи і можуть бути різними:

- надійність постачання;- віддаленість постачальника від споживача;- терміни виконання замовлень;- періодичність постачань;- умови оплати;- мінімальний розмір партії товару;

- можливість отримання знижки;- частка постачальника у покритті витрат;- повнота асортименту;- умови розподілу ризиків;- наявність сервісного обслуговування;- рекламна підтримка;- репутація постачальника;- фінансове становище постачальника, його кредитоспроможність та ін.

Підприємство визначає для себе найбільш значимі критерії залежно від

специфіки своєї діяльності.