9. Добровільна форма медичного страхування та її особливості.

Добровільне медичне страхування є доповненням до обов’язкового. У рамках добровільного медичного страхування передбачається оплата медичних послуг понад програму обов’язкового медичного страхування. Добровільне медичне страхування має на меті забезпечити страхувальникові (застрахованому) гарантії повної або часткової компенсації страховиком додаткових витрат, пов’язаних із зверненням до медичної установи за послугою, яка надається згідно з програмою добровільного медичного страхування.

Програми добровільного медичного страхування розрізняються між собою залежно від переліку медичних послуг (наприклад, у разі стаціонарного лікування або виклику лікаря додому); контингенту застрахованих (послуги дітям або дорослим); переліку медичних установ, що їх пропонує страхова організація для виконання програми добровільного медичного страхування; від вартості надаваних послуг.

Добровільна форма медичного страхування передбачає застосування видів страхування, в яких відповідальність страховика виникає за фактом захворювання або лікування. Виплату за цими видами страхова організація здійснює у вигляді фіксованої страхової суми або добових. Добровільною формою охоплені й ті види страхування, згідно з якими відповідальність страхової організації настає в разі звернення страхувальника (застрахованого) до медичної установи за одержанням медичної допомоги або послуг відповідно до умов договору страхування. Виплата має вигляд компенсації вартості необхідного лікування.

Програми добровільного медичного страхування передбачають заходи, які розширюють можливості й поліпшують умови надання профілактичної, лікувально-діагностичної та реабілітаційної допомоги населенню. До цієї роботи через систему добровільного медичного страхування вдається залучати найкваліфікованіші медичні кадри, підвищуючи якість медичних послуг.

Об’єктом добровільного медичного страхування є майнові інтереси страхувальника або застрахованого, які пов’язані з витратами на одержання медичної допомоги. Добровільне медичне страхування базується на залученні вільних коштів підприємств, організацій і населення до сфери охорони здоров’я.

Суб’єктами добровільного медичного страхування є страховики, страхувальники, застраховані та медичні установи.

Страховиками у сфері добровільного медичного страхування є незалежні страхові компанії (організації), які мають статус юридичної особи, ліцензію на право здійснювати добровільне медичне страхування.

Страхувальниками в системі добровільного медичного страхування є дієздатні фізичні або юридичні особи. Страхувальники — фізичні особи мають право укладати договори страхування на свою користь або на користь третіх осіб. Основними страхувальниками з добровільного медичного страхування є підприємства, які укладають договори колективного страхування на користь усіх своїх працівників або окремих професійних груп. Підприємства сплачують страхові внески із одержаного прибутку.

Застраховані — це громадяни, на користь яких укладаються договори страхування. Якщо фізична особа укладає договір страхування відносно себе самої, то страхувальник і застрахований є однією особою.

Медичні установи — це установи, які мають ліцензію на право надання медичної допомоги і послуг у системі добровільного медичного страхування (лікувально-профілактичні установи, науково-дослідні установи, медичні інститути, інші установи, що надають медичну допомогу. Страхові медичні організації укладають із медичними установами договори про співробітництво щодо надання медичної допомоги і лікування застрахованих за умовами договорів добровільного медичного страхування. Договір звичайно передбачає контроль за якістю надання застрахованим медичних послуг, відповідності останніх переліку, що гарантується програмою добровільного медичного страхування.

10. Характеристика страхування тварин.

Страхування тварин (live stock insurranse) - охоплює добровільні види майнового страхування тварин на випадок знищення, загибелі або вимушеного забою:

1.у сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах;

2.у домашніх господарствах громадян.

Тобто договори добровольного страхування тварин укладаються як з фізичними, так і з юридичними особами, які є власниками тварин.

Характер страхування спричинює низку обов'язкових вимог до укладання договорів. Розглянемо основні вимоги, викладені в правилах страхування сільськогосподарських тварин страхової компанії „Інком страх".

Насамперед визначається об'єкт страхування. Це можуть бути здорові тварини (з певними віковими обмеженнями):

-велика рогата худоба, коні - віком від 1 місяця;

-свині - від 6 місяців;

-мули та невелика рогата худоба: вівці, кози, віслюки - від одного року;

-хутрові звірі: нутрії, кролі - із 45-денного віку;

-собаки - від 6 місяців до 10 років;

-бджолосім'ї;

-декоративні та екзотичні птахи і тварини;

-птиця яйценосних порід - віком від п’яти місяців;

-птиця бройлерних порід - віком від 1 місяця.

Страховик не приймає на страхування тварин у місцевості,

де встановлено карантин або обмеження на інфекційне захворювання, за винятком тварин тих видів, які неприйнятні до хвороби, щодо якої введено такі обмеження; тварин, внаслідок обстеження яких на бруцельоз, лейкоз або туберкульоз встановлено позитив-ну реакцію; тварин хворих, виснажених, а також тих, що перебувають у стані дородового чи післяродового залежування.

Власники тварин зобов'язані суворо дотримуватись установлених у цій місцевості рекомендацій щодо догляду за тваринами, їх годівлі і утримання, а також ужити всіх заходів, щоб запобігти їх захворюванню та загибелі. Тому до укладання договору страховик повинен перевірити, чи можна прийняти на страхування тварин у даному господарстві. Якщо в господарстві не дотримують зазначених умов, то договір страхування не укладається.

Ризики, пов'язані зі страхуванням тварин, можна поділити на три групи:

1) страхування на випадок загибелі або вимушеного забою тварин внаслідок пожежі, вибуху дії електричного струму сонячного або теплового удару замерзання, утоплення, падіння в ущелину попадання під транспортний засіб та інших травматичних ушкоджень, нападу диких звірів та бродячих собак;

2)страхування на випадок загибелі, вимушеного забою або знищення тварин від хвороби чи внасдіок паталогічних родів;

3)страхування на випадок викрадення або навмисних дій третіх осіб.

Договір страхування укладається терміном від одного місяця до одного року. Підставою для укладення договору страхування є;

•заява (опитувальник) установленої форми, яка підписана страхувальником. У заяві страхувальник повинен вказати, що ознайомлений з правилами страхування;

•на вимогу страховика довідка - опис майна, що страхується, із зазначенням балансової (дійсної) вартості і визначеної страхової суми по кожному об'єкту страхування, або інший документ, що підтверджує ринкову вартість тварини.

Якщо в господарстві є тварини різних видів, наприклад, велика рогата худоба, свині, кролі), за бажанням страхувальника можуть бути застраховані тварини всіх видів або лише один вид (скажімо, велика рогата худоба).

Тварини приймаються на страхування і знаходяться під страховим захистом тільки в місці, визначеному в договорі страхування. У разі зміни місцезнаходження застрахованих тварин страхувальник повинен заздалегідь повідомити про це страховика.

При укладенні договору страхування страхувальник повинен надати можливість страховику оглянути тварин та провести експертизу щодо оцінювання ризику настання страхової події, а також усі необхідні відомості про тварин та всю інформацію про відомі йому наявні небезпеки щодо місця зберігання, відгодівлі, які можуть призвести до настання страхового випадку.

Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо, при-чому її максимальний розмір не може перевищувати ринкової вар-тості тварини (страхова оцінка). Для всіх тварин одного виду та вікової групи страхова оцінка має бути однаковою. В договорі може бути передбачена також франшиза - як умовна, так і безумовна.

Страхова премія за умовами страхування визначається з урахуванням таких факторів:

-вид тварин;

-характеристика місцевості, на якій утримуються тварини, санітарно-епідеміологічний стан регіону в межах якого перебувають тварини;

-вікові та інші індивідуальні властивості тварини;

-види та ступінь страхового ризику, умови утримання тварин, наявність охорони, протипожежної сигналізації;

-термін дії договору;

-наявність та розмір франшизи.