5. Економічна сутність, значення та особливості формування системи медичного страхування в Україні.

Медичне страхування в Україні є добровільним, ним займається близько 10 страхових компаній. Як правило, страхувальником виступає підприємство (фірма), а застрахованими особами - співробітники даного підприємства (фірми).

Законом України "Про страхування" передбачено введення обов'язкового медичного страхування. Але дотепер відсутні реальні передумови і джерела фінансування. Практика Росії і країн Балтії виявила величезну кількість проблем, із якими можна зіткнутися при перебудові системи медичного обслуговування громадян і фінансування лікувальних закладів. З огляду на величезне соціальне значення цього питання, до його обговорення залучаються фахівці різних профілів.

Обов'язкове медичне страхування (ОМС) - один із найбільш важливих елементів системи соціального захисту населення у частині охорони здоров'я й одержання необхідної медичної допомоги у разі захворювання. В Україні ОМС є державним і загальним для населення. Це означає, що держава в особі своїх законодавчих і виконавчих органів визначає основні принципи організації ОМС, встановлює тарифи внесків, коло страхувальників і створює спеціальні державні фонди для акумуляції внесків на обов'язкове медичне страхування. Загальність ОМС полягає у забезпеченні всіх громадян рівними гарантованими можливостями одержання медичної, лікарської і профілактичної допомоги у розмірах, встановлених державними програмами ОМС.

Основна мета ОМС полягає у зборі і капіталізації страхових внесків і наданні за рахунок зібраних коштів медичної допомоги всім категоріям громадян на законодавче встановлених умовах і в гарантованих розмірах. Тобто з одного боку, це складова частина державної системи соціального захисту поряд із пенсійним, соціальним страхуванням і страхуванням по безробіттю. З іншого боку, ОМС являє собою фінансовий механізм забезпечення додаткових до бюджетних асигнувань коштів на фінансування охорони здоров'я і оплату медичних послуг. Необхідно зауважити, що до сфери ОМС входить тільки медичне обслуговування населення. Відшкодування заробітку, втраченого під час хвороби, здійснюється вже в межах іншої державної системи - соціального страхування і не є предметом ОМС.

За даними "Соціс-Геллап", які проводили дослідження у 2004 р. в Україні оборот тіньового ринку медичних послуг становить приблизно 1,5—2 млрд. дол. США, що значно перевищує загальний бюджет сфери охорони здоров'я. Разом з бюджетами галузевих підрозділів на охорону здоров'я у минулому році було заплановано виділити 3,478 млрд. грн. Профінансовано 30 % суми. Таким чином, населення так чи інакше сплачує медичні послуги в різноманітних грошово-натуральних виразах. За тими ж даними "Соціс-Геллап" 30 % респондентів підтримують розвиток приватної медицини, а близько 45 % - розвиток добровільного медичного страхування.

Сьогодні ДМС набагато активніше входить у життя в спільних підприємствах та іноземних представництвах в Україні. Це насамперед пов'язано зі споконвічною стратегією "західної сторони", спрямованої на надання персоналу компаній таких соціальних пільг і гарантій, які були б однаково вигідні і працівнику і роботодавцю. Саме ця "капіталістична" формула взаємної вигоди і пояснює інтерес подібного роду компаній до медичного страхування в Україні.

З економічної точки зору добровільне медичне страхування являє собою механізм компенсації громадянам витрат і втрат, пов’язаних із настанням хвороби або нещасного випадку.

Виходячи із загальної мети, можна визначити декілька приватних завдань.

Соціальні завдання: охорона здоров'я населення; забезпечення відтворення населення; розвиток сфери медичного обслуговування.

Економічні завдання: фінансування охорони здоров'я,поліпшення його матеріальної бази, захист прибутків громадян та їх сімей; перерозподіл засобів, що спрямовуються на оплату медичних послуг, між різними групами населення.

Соціально-економічне значення ДМС полягає у доповненні гарантій, наданих в рамках соціального забезпечення і соціального страхування, до максимально можливих у сучасних умовах стандартів. Це стосується, в першу чергу, проведення видів лікування і діагностики, які дорого коштують; застосування найбільш сучасних медичних технологій; забезпечення комфортних умов лікування; здійснення видів лікування, включених до сфери "медичної допомоги по життєвих показниках".