IV. Методичні матеріали до семінарських занять вступ
Стан економіки впливає на всіх людей, тому макроекономічні питання займають провідне місце в політичній полеміці. Макроекономічні проблеми також відіграють важливу роль у міжнародних відносинах. Хоча основні принципи макроекономіки не змінюються, кожне десятиліття вносить свої проблеми. Задачею макроекономістів є обґрунтування макроекономічної політики розвитку країни, яка б забезпечила економічне зростання.
Головною метою курсу „Макроекономіка”, який входить в програму навчання економічних спеціальностей, є формування знань, вмінь та навичок аналізу економічних процесів на макрорівні. Головні задачі курсу - це: навчання методиці аналізу ситуацій для подальшого використання результатів аналізу в практичній роботі; ознайомлення студентів з сучасними проблемами економіки України; сприяння цілісності сприйняття студентами економічних явищ.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: основні закономірності розвитку суспільного виробництва; механізми функціонування виробничих процесів на макрорівні; причини виникнення кризових явищ в економіці і шляхи їх подолання; особливості розвитку економіки України на сучасному етапі.
Студенти повинні вміти: аналізувати економічні явища, робити обґрунтовані припущення про перспективний розвиток економіки, користуватися різноманітними інформаційними джерелами.
Тема 1. Введення в макроекономіку
Макроекономіка, яка є складовою частиною економічної теорії, вивчає економіку в цілому на рівні країни чи світового господарства. Для вивчення макроекономічних процесів будуються моделі, які дозволяють з певним ступенем точності описати взаємозв’язане змінювання основних макроекономічних показників. В моделях одні показники є ендогенними змінними (змінні, які пояснює модель), а інші екзогенними (змінні, значення яких приймаються як задані). Зважаючи на характер явищ, які досліджуються, базу аналізу складають агрегати (сукупність специфічність економічних одиниць, які розглядаються як ціле): державний сектор, домогосподарства, приватний сектор. Основними показниками є споживчі витрати, державні витрати, інвестиції, заощадження, експорт, імпорт. В основі макроекономічного аналізу лежить найпростіша економічна модель кругообігу продуктів і доходів.
Реальний потік („ресурси-товари”) і грошовий („витрати-доходи”) відбуваються одночасно у протилежних напрямках. Зважаючи на це, показники можуть характеризувати явище чи процес на певний момент часу („запас”) чи за певний період часу („потік”).
Питання для обговорення:
Які основні макроекономічні проблеми є у вітчизняній економіці?
Привести приклад екзогенних і ендогенних змінних.
Тема 2. Вимірювання результатів економічної діяльності
Основними показником, який використовується для оцінки економічної діяльності, є валовий національний продукт (ВНП) – сумарна ринкова вартість всіх кінцевих товарів і послуг, які вироблено в економіці за рік, при цьому виключаються всі невиробничі операції. ВНП є сумою всіх цінностей, які додаються виробниками на кожній стадії виробничого процесу, тобто сумою всієї доданої вартості.
Існує два методи розрахунку ВНП. З одного боку, ВНП розглядається як сума доходів, які отримуються в формі зарплати, відсотків, ренти і прибутку тими, хто протягом року використовував свої ресурси для виробництва. З другого боку, ВНП розглядається як сума витрат на кінцеві блага, які придбаються споживачами, фірмами та урядом, а також зарубіжними покупцями за винятком того, що останні нам продають.
Зважаючи на те, що ВНП включає подвійний рахунок у вигляді амортизації, чистий національний продукт (ЧНП) отримується вирахуванням з величини ВНП амортизації. При вирахуванні з ЧНП непрямих податків отримується національний дохід (НД). Особистий дохід є сукупним доходом, який виплачується домогосподарствам до виплати ними індивідуальних податків. Дохід домогосподарств після виплати податків є використовуваним доходом.
У номінальному ВНП вартість товарів і послуг оцінюють у поточних цінах. У реальному ВНП вартість товарів і послуг оцінюють у постійних цінах, цінах базисного року. Дефлятор ВНП, який є відношенням номінального ВНП до реального, показує зміну ціни одиниці продукції у розрахунковому році стосовно базового року.