2. Типова технологія соціальної роботи з сім'ями-клієнтами в діяльності цсссдм.

Для теорії соціальної роботи як науки, яка переживає період становлення та бурного розвитку, є характерними істотні особливості у трактуванні та вживанні терміну «технологія», його багатозначність.

Це поняття може вживатися в широкому розумінні, коли мова йде про соціальні технології, і тоді прийнято о розрізняти такі їх види як соціальне моделювання, соціальний експеримент, технологія соціального управління, соціальний проект, соціальне діагностування, соціальний сценарій, соціальна версія, соціограма, соціальна інформаційна технологія, технологія владних відносин, виборчих кампаній, масових комунікацій, та інше.

До того ж, ці технології можна вивчати на декількох рівнях: базові – це технології стратегічного проектування соціального об’єкту або їх групи (сюди входять глобальні соціальні дослідження, розробка фундаментальних програм, генеральних моделей, здійснення системних соціальних експериментів та ін.) та більш локальні, – тобто технології тактико-оперативного впливу на соціальний об’єкт. До останніх зараховуються такі, як соціальне конструювання, практико-предметна регуляція відносин та дій, оптимізація соціальної взаємодії на конкретному рівні, в цілому всі ті методики, методи, заходи з планування, моніторингу, корекції, оцінки ефективності та ін., які необхідно розробляти для реалізації технологій вищого рівня. Існує ще багато варіантів вживання, виявлення, та роз’яснення понять «соціальні технології», «технології соціальної роботи», та ін.

З точки зору практичних потреб соціальних служб відносно роботи з сім'єю варто зупинитися на достатньо вузькому та прикладному розумінні поняття «технологія». Його можна назвати технологією соціальної роботи з сім'єю та розуміти як цілісність знань про методи та засоби здійснення конкретних дій, цілісності прийомів та операцій, які реалізуються в чіткому порядку, в чіткій послідовності, для досягнення істотних змін в соціальному становищі та самопочутті клієнта.

Ця послідовність дій та заходів у більшості випадків залишається стандартною незалежно від категорій сімей-клієнтів. З цього виходить, що типова технологія соціальної роботи з клієнтом є алгоритм діяльності, що, звичайно складається з декількох етапів, які реалізуються в визначеній послідовності.

Різні школи соціальної роботи декількох ведучих у цій сфері країн в деяких випадках по-різному ідентифікують кількість та назви етапів типової технології, але це не має суттєвого наукового значення. Деякі протистояння скоріше є данню традиціям різних національних систем соціальної роботи в Америці, Німеччині, Великій Британії, інших країнах Заходу. Літературні джерела та практичний досвід цих країн свідчать про типовий технологічний алгоритм соціальної роботи з сім'єю , який містить в собі такі основні складові, як вивчення ситуації, психосоціальну діагностику, планування та документування майбутньої роботи, її безпосередню реалізацію, аналіз та оцінку результатів, припинення активної роботи та додаткове кураторство клієнта.

Ці складові поєднуються в декілька етапів, звичайно – від 3 до 5. Найбільш поширений варіант розподілення варіантів такий, коли виокремлюються підготовчий етап, етап безпосередньої реалізації методів втручання та кінцевий етап.

На підготовчому етапі вивчається соціальна ситуація сім'ї та оточення, діагностуються психосоціальні характеристики клієнта та середовища, на основі аналізу зібраної інформації формулюється проблема, визначаються приоритетні потреби, мета та завдання, прогнозується, модулюється та обґрунтовується майбутня діяльність, обираються методи та засоби втручання, визначаються оціночні критерії, випрацьовується план дій, документуються домовленості, угоди, контракти та ін.

На етапі реалізації здійснюється безпосередні дії по вирішенню окремих завдань, випробовуються заплановані методи та засоби втручання, оцінюється їх ефективність відносно проміжних результатів, які були заплановані, або з’явилися несподівано. За потреби діяльність коректується, могуть обиратися інші методи, більш сумісні до ситуації, якщо вона змінюється.

Заключний етап містить аналіз та оцінку результатів, які стосуються, як окремих пріоритетів клієнта, так і стосовно вирішення проблеми в цілому, поступове припинення активного втручання, за потреби – додаткове кураторство для профілактики небажаних явищ, закріплення позитивних змін, вистежування довгострокових наслідків роботи.

В свою чергу кожний етап може додатково розділятися на окремі фази, або вони можуть виділятися в різноманітні етапи. Наприклад, перший етап може розподілятися на фази встановлення контакту та знайомства, психосоціальної діагностики; прогнозування, моделювання та планування роботи; документування планів та угод. Другий етап може розподілятися на декілька циклів «діяльність – проміжна оцінка – корекція наступних дій» відносно кожного з визначених пріоритетів клієнта. Третій етап також може містити окремі фази, наприклад, припинення роботи, підсумкова оцінка, додаткове кураторство та ін.

Отже, не існує єдиного погляду на кількість та етапи типової технології соціального супроводу сім'ї, але це не має суттєвого наукового значення. Важливо, здійснюючи соціальний супровід сім'ї, витримувати три основні блоки, розподіляючи їх на етапи, тим самим притримуючись типової технології, а зміст роботи та методичні особливості кожного з етапів можна охарактеризувати.