3. Етапи проведення соціального супроводу.

В літературі надається безліч варіантів етапів проведення соціального супроводу сім'ї, зупинимося на детальному аналізі етапів проведення соціального супроводу сім'ї, якій запропоновано І. Трубавіной та найчастіше використовується в практичній діяльності працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Перший етап. Знайомство. Мета цього етапу – визначення необхідності і можливості роботи з сім'єю. На цьому етапі здійснюється оцінка сімейної ситуації. Робота з сім'єю починається з укладення угоди між сім'єю і соціальним педагогом. Угода не має юридичної сили. Вона встановлює "правила гри", обкреслює круг зобов'язань, а також закріплює в свідомості сторін факту добровільного входу в певні ділові відносини для досягнення загальної мети. Угода повинна включати:

- опис ключової проблеми (чи проблем), яка повинна вирішуватися;

- мета і завдання роботи;

- процедури і методики, які будуть застосовані;

- вимоги до членів сім'ї і фахівця, значення ролей кожного з них в процесі вирішення проблеми ;

- обумовлюються терміни спільної діяльності і дії, якщо угоду буде порушено одній із сторін

Це дозволяє надати відносинам організованого і чіткого характеру.

Для багатопроблемної сім'ї, яка тривалий змирилася з кризовим станом і не намагається змінити його, для стимулювання може бути використане посилення ситуації, доведення її до останньої межі, розгляд багатьох аспектів проблеми сім'ї з різних точок зору, створення умов для повнішого усвідомлення її проблем і їх соціального значення. Активний, творчий, компетентний колективний пошук рішень і показ сім'ї альтернативних можливостей дозволить створити могутній первинний мотив, імпульс до змін. Використання створеної мотивації намітить початковий план конкретних дій з конкретними завданнями, учасниками.

Другий етап. Входження в сім'ю. Метою цього етапу є організація мотивів до тривалої роботи, підвищення відповідальності сім'ї. На цьому етапі формуються чіткі уявлення про методи роботи і можливості соціального педагога. Соціальний педагог повинен допомогти спочатку втілити наявний позитивний потенціал сім'ї в плани і наміри, а потім допомогти втілити його в реальні дії, вчинки, послідовність цілеспрямованих дій, які сприятимуть виходу з кризи.

У роботі з сім'єю дуже важливим є питання створення і підтримки на високому рівні мотивації. Мотиви до роботи базуються на усвідомленні сім'єю необхідності змін, підкреслена увага до сім'ї з боку соціуму; тісний контакт, довірі членів сім'ї; на чіткому усвідомленні можливостей соціального педагога, методів його роботи; на реальних результатах перших загальних кроків; на вільному виборі, в основі якого позитивні наміри самих членів сім'ї; на необхідності своєчасної (всесторонньої інформаційної, організаційної, матеріальної, моральної) підтримки соціальним педагогом зусиль членів сім'ї для досягнення успіху; на висуненні реальної досяжної мети; на поступовому рішенні проблеми (поетапної).

Для підтримки мотивації необхідно забезпечити: просування в рішенні проблем, яке досягається поетапними планомірними, цілеспрямованими діями членів сім'ї і соціального педагога; демонстрацію сім'ї ефекту від додатку нею зусиль, закріплення її віри у власні сили.

Третій етап. Збори інформації про сім'ю. Мета етапу – створити інформаційну базу для здійснення змін. На цьому етапі необхідно зібрати зведення про сім'ю, зіставити інформацію з різних джерел. Інформації слід збирати впродовж всієї роботи з сім'єю. Матеріал про сім'ю потрібний для подальшої роботи з нею. Для цього соціальному педагогу необхідно знати: склад сім'ї; характеристику зовнішніх і внутрішніх контактів сім'ї; норми, цінності, правила, представлення певної сім'ї; здібності і можливості членів сім'ї; стан здоров'я, спосіб життя і звички членів сім'ї.

Для зборів інформації соціальний педагог користується різними методами (спостереження, бесіда, анкети, тести). Оформляється акт обстеження матеріально-побутових умов, соціальний паспорт сім'ї одержаний матеріал заноситься в карту на неблагополучну сім'ю.

Четвертий етап. Аналіз інформації про сім'ю. На цьому етапі соціальний педагог опрацьовує одержану інформацію, порівнює дані, одержані з різних джерел різними методами. Аналіз інформації соціальний педагог здійснює з метою пошуку оптимальних підходів до рішення проблем сім'ї.

П'ятий етап. Виведення сім'ї з соціальної ізоляції. Мета, завдання і перспективи роботи соціального педагога і сім'ї утілюються в угоді. Одночасно соціальний педагог і сім'я спільно проводять план найближчого етапу. План містить конкретні кроки для вирішення проблем сім'ї і терміни їх виконання. Контроль за виконанням плану здійснює соціальний педагог. Відповідальність за виконання зобов'язань покладається на сім'ю. Соціальний педагог своєчасно здійснює необхідну інформаційну, організаційну, матеріальну і моральну підтримку.

Зміст роботи з сім'єю обумовлюється проблемами, що є у неї. Соціальний педагог організує сітку взаємодії в різних державних і громадських організаціях і пов'язані з сім'єю службовим обов'язком, і приватних осіб, пов'язані з сім'єю емоційно. Соціальний педагог координує зусилля різних організацій і систем, щоб зусилля, направлене сім'ю, було узгодженим, своєчасним, інтенсивним, сприяло потребам її розвитку. Соціальний педагог надає сім'ї матеріальну допомогу, яка відбувається в декількох напрямах:

- надання екстреної матеріальної допомоги у випадках, коли сім'я не має необхідних засобів для існування, для придбання необхідного одягу, взуття, товарів для школи;

- надання базової матеріальної допомоги, проведення ремонту, необхідних меблів, побутової техніки;

- надання допомоги в оформленні пільг, пенсій, субсидій на оплату за приміщення;

- надання допомоги в працевлаштуванні і отриманні джерела доходу.

При вирішенні цього питання соціальний педагог стикається з багатьма труднощами: безробіття; відсутність робочих місць для жінок, які самі виховують дітей (відповідний графік); стан здоров'я членів сім'ї; відсутність робочих місць для підлітків; відсутність реальної можливості зміни професії (перекваліфікації).

Шостий етап. Вихід з сім'ї. Метою роботи на цьому етапі є стабілізація позитивних змін. Соціальний педагог разом з сім'єю складає план, якого вона дотримуватиметься в подальшому. Якийсь час соціальний педагог спостерігає. Якщо негативні зміни не будуть помічені, патронаж припиняється.

Отже, роблячи висновок, можна сказати, що умовно всі етапи соціального супроводу будь-якого типу сім'ї, яка потребує допомоги можна поділити на три основні блоки:

1). Збір інформації, (вивчення та аналіз отриманих даних з різних джерел (від самої сім'ї, місця роботи батьків, навчання дітей, близького середовища та ін.), складання приблизного плану дій по вирішенню проблем та подоланню кризової ситуації у сім'ї спільно з усіма її членами.

2). Безпосередній вхід до сім'ї (реалізація складеного плану, консультація, підтримка та патронаж членів родини, контроль з боку спеціаліста за виконанням пунктів плану кожним членом родини).

3). Вихід із сім'ї (можливий в двох випадках: коли сім'я самотужки впоралася зі своєю кризовою ситуацією і більше не потребує допомоги спеціаліста, та коли сім'я відмовляється від подальшого супроводу).

Соціальний супровід неблагополучних сімей – новий, але вкрай необхідний вид соціальної роботи з сім'єю в Україні, який повинен врахувати кращий закордонний і вітчизняний досвід, сучасні методологічні підходи до соціальної роботи, особливості сім'ї як складноорганізованої соціальної системи. Соціальний супровід, який здійснюється з урахуванням викладеного вище, забезпечує: подолання сім'єю з допомогою соціальних працівників причин своїх проблем та їх наслідків, формування у сім'ї незалежного способу життя, функціональної спроможності сімей. Такий соціальний супровід є тривалим, але дієвим, оскільки він базується на допомозі у розв'язанні найболючіших проблем сім'ї (матеріальних, психологічних тощо) у поєднанні з самостійною роботою сім'ї над своїми стосунками, що дозволяє кожному члену сім'ї реалізовувати свої права і виконувати обов'язки, враховуючи почуття, потреби, цілі інших членів сім'ї. Це дозволяє стверджувати, що саме в сім'ї починає формуватися толерантність, культура миру, демократія – те, з чого починається громадянське суспільство. Отже, сім'я, покращуючи свій статус, сприяє як розвитку своїх членів, так і розвитку суспільства в цілому. Разом з цим слід відзначити, що недостатньо розробленими на сьогодні в теорії соціального супроводу сімей є обґрунтування змісту соціально-медичних, психологічних та соціально-економічних послуг неблагополучним сім'ям. Окремої уваги вимагають стосунки сім'ї із мікро- та макросередовищем на основі знання прав різних типів сімей у суспільстві (малозабезпечених, багатодітних, дистанційних, патріархальних з членами сім'ї-інвалідами, з дітьми до 3-х років тощо).

ЛЕКЦІЯ 3 Соціальний супровід сім'ї в діяльності центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

ПЛАН:

1. Діяльність центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді з підтримки сім'ї.

2. Типова технологія соціальної роботи з сім'ями-клієнтами в діяльності ЦСССДМ.

3. Порядок здійснення соціального супроводу сімей в діяльності ЦСССДМ.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: «центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді», «технологія соціального супроводу сім'ї», «порядок здійснення соціального супроводу», «контракт співпраці сім'ї-клієнта та соціального працівника».