2.Типологія сім'ї.

Практика соціальної роботи з сім'єю завжди ґрунтується на конкретному типі сім'ї. Класифікація типів сім'ї може бути побудована на різних основах, за різними критеріями, ознаками і т.д.

Отже:

Типологія сім'ї

• За продуктом тривалості історичного розвитку:

- патріархальна традиційна сім'я (у одній сім'ї живуть різні покоління родичів, безліч дітей, сильні традиції і релігія, пошана старших, подібні сім'ї збереглися в малих містах і селах);

- нуклеарна сім'я (тип сім'ї який переважає; як правило складається з двох поколінь: подружжя та діти, до вступу до браку останніх. Зустрічаються сім'ї з трьох поколінь: батьки-діти-прабатьки).

- мала сім'я ( складається з двох осіб: неповна (розлучення або смерть одного з подружжя), материнська (народження дитини поза шлюбом), «порожні гнізда» (пари, діти яких вже «вилетіли із гнізда»), проміжна (пара, яка знаходиться в цивільному шлюбі).

• За продуктом соціально-антропологічного розвитку:

- за формою: нуклеарна, розширена;

- за формою шлюбу: моногамна (шлюб між одним чоловіком і однією жінкою); полігамна (шлюб між одними декількома іншими індивідами); полігінна (шлюб між одним чоловіком і декількома жінками); поліандріанна (шлюб між однією жінкою і декількома чоловіками); групова (шлюб між декількома чоловіками і декількома жінками).

• За прикладом розподілу влади: патріархальна, матріархальна та елітарна (рівноправ'я).

• За вибором партнера: екзогамна (регулює шлюб поза певними групами); ендогамна (регулює шлюб усередині певних груп).

• За вибором місця проживання: неолокальна - молоді живуть окремо від своїх батьків; патрилокальна - молоді живуть в сім'ї чоловіка або поблизу до їх будинку; матрилокальна - молоді живуть в сім'ї дружини або поблизу до їх будинку.

• За походженням (родовід та спосіб спадкоємства майна): родовід по лінії чоловіка, по жіночій лінії, двосторонній родовід.

• За національним (етнічним) складом: однонаціональна сім'я. міжнаціональна сім'я, сім'ї громадян різних держав, сім'я різного віросповідання.

• За функціонально-конфліктним підходом:

- нуклеарна сім'я;

- багатодітна сім'я (повна і неповна);

- молода сім'я;

- немолода сім'я;

- сім'я фактичного шлюбу (без реєстрації);

- маргінальна сім'я (не в змозі вирішити свої проблеми без допомоги соціального працівника);

- проблемна сім'я (вимагає допомоги з різних причин).

• За соціально-педагогічним підходом:

- за структурою: повна, неповна;

- за матеріальною забезпеченістю: з дуже високим, середнім та низьким матеріальним достатком, а також сім'я, яка знаходиться за межею бідності;

- за місцем проживання: міська, сільська, віддалена;

- за сімейним станом: позашлюбна сім'я, молода сім'я, сім'я середнього подружнього віку та зріла сім'я;

- за типом панування в сім'ї: демократична (партнерська); авторитарна (домінаторна);

- за кількістю дітей та наявності нерідних дітей: бездітна, малодітна, багатодітна;

- за якістю сімейних відносин: опікунська, прийомна, благополучна, неблагополучна (конфліктна, з алкогольно-наркотично залежними членами, аморфна, нізькокультурна, моргинальна і т.д.).

• За значенням життєвих труднощів:

- сім'я біженців і вимушених переселенців;

- малозабезпечена сім'я;

- сім'я із зайвим навантаженням утримання;

- сім'я, яка виховує дітей з особливими потребами;

- неповна сім'я;

- сім'я військових термінової служби;

- безробітна сім'я;

- сім'я, яка проживає в депресивному районі, регіоні;

- мінімізована сім'я;

- сім'я з ознаками алкогольної або наркотичної залежності;

- сім'я з агресивною поведінкою, асоціальним способом життя, виштовхування дітей на вулицю.

Сьогодні робляться спроби вирішення проблеми типологізації сім'ї із загальних позицій (загальних підходів). Систематизація таких підходів на певних прикладах надана в навчальному посібнику Б. Ковбаса і В. Костіва:

• За кількістю дітей: бездітна (інфертільна), однодітна, молодіжна, багатодітна сім'я;

• За складом: велика сім'я, складна (сім'я з декількох поколінь), проста або нуклеарна сім'я;

• За структурою: з однією шлюбною парою з дітьми або без дітей, з однією шлюбною парою з дітьми або без дітей та з одним з батьків чоловіка (дружини), іншими родичами та ін.;

• За структурою влади: авторитарні, демократичні та ліберальні сім'ї;

• За розподілом ролей в сім'ї: традиційні (патріархальні або матріархальні) та елітарні сім'ї;

• За однорідністю соціального складу: соціально-гомогенні (однорідні) і гетерогенні (неоднорідні);

• За стадією становлення сім'ї: молоді (до 9 років), середні (10-19 років), зрілі (більше 20 років);

• За сімейним стажем: молодожони, молода сім'я, сім'я, яка чекає на дитину, сім'я середнього подружнього віку, старшого подружнього віку, немолоді подружні пари;

• За якістю внутрішніх і зовнішніх кордонів: ретрофлексируючі (жорсткі непроникливі кордони та одночасно прозорі індивідуальні кордони) та дезорганізовані (занадто прозорі зовнішні кордони) сім'ї;

• За якістю відносин (атмосфери в сім'ї): благополучна, стійка, педагогічно слабка, нестабільна, дезорганізована.

• За географічною ознакою: міська, сільська, сім'я. яка проживає в труднодоступних районах;

• За типом споживчої поведінки: сім'ї з «фізіологічним» або «наївно-споживчим» типом (переважно з харчовою спрямованістю), сім'ї з «інтелектуальним» типом споживання (тобто з високим рівнем витрат на придбання книг, журналів, на всілякі видовища і .т.д.), сім'ї з проміжним типом споживання.

Кожний з типів сімей може мати свою власну класифікацію, яка створюється за певними ознаками. Так, даючи характеристику неповним сім'ям, залежно від:

• наявності батька, матері розподіляють материнські та батьківські неповні сім'ї;

• за кількістю поколінь в сім'ї розрізняють: неповну просту (мати (батько) з одним або декількома дітьми); неповну розширену сім'ю (мати (батько) з одним або декількома дітьми і іншими родичами);

• за способом створення виділяють: позашлюбну, осиротілу, розведення, сім'ю, що розпалася.

Тобто, неповна сім'я виникає унаслідок народження позашлюбних дітей, смерті одного з батьків; розлучення; фактичного розпаду сімейних відносин в рамках нуклеарної сім'ї при юридичному збереженні сім'ї.

Розрізняючи, наприклад, благополучні і неблагополучні сім'ї, дослідники виділяють:

• сім'ї, де батьки зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, вступають в конфлікт з морально-правовими вимогами суспільства (здійснюють різні види правопорушень);

• сім'ї з низьким морально-культурним рівнем батьків;

• сім'ї із стійкими конфліктами у взаєминах між батьками, батьками і дітьми;

• неповні сім'ї;

• сім'ї зовні благополучні, які припускаються серйозних помилок, прорахунків в системі сімейного виховання унаслідок неспроможності будувати правильні взаємини між членами сім'ї, низької педагогічної культури та необізнаності.

Характеристика основних типів сімей за різними ознаками підтверджує унікальність і соціальну своєрідність кожної конкретної сім'ї, в якій поєднуються риси традиційних і нових сімейних устроїв.

Таким чином, в сучасній науці існує безліч типологій сім'ї, клієнтом соціальної роботи може стати будь-яка сім'я, будь-якого типу. Але ступінь потреби в соціальній підтримці, її конкретний зміст, види допомоги, якої вимагають або можуть вимагати сім'ї, які належать до різних типів, будуть різними. Соціальний працівник, який працює з сім'єю, як правило, повинен орієнтуватися на відповідну її модель.