Лекції з навчальної дисципліни «Соціальний супровід клієнта»

для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня

«магістр»

ЛЕКЦІЯ 1: «Сім'я як об’єкт соціальної роботи, соціальної педагогіки».

ПЛАН:

1.Визначення поняття «сім'я», її функцій.

2. Типологія сім'ї.

3. Сутність соціальних проблем сучасної родини.

4. Напрямки соціально-педагогічної роботи з сім'єю.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: «сім'я», «соціальний інститут», «сімейна терапія», «сімейна психопрофілактика», «соціальна допомога сім'ї», «сімейне посередництво та вирішення сімейних конфліктів», «сімейне консультування», «соціально-педагогічна робота з сім'єю», «соціальне обслуговування сім'ї», «соціально-реабілітаційна робота з сім'єю», «соціально-профілактична робота з сім'єю», «соціальний супровід сім'ї», «соціальна інспекція».

ЛІТЕРАТУРА:

1. Визначення поняття «сім'я», її функцій.

Існує безліч дефініцій поняття «сім'я» вони відображають те положення в теорії соціальної педагогіки, соціальної роботи, коли предметом її вивчення стає сім'я як соціальний інститут, мала група та система взаємин.

Приведемо деякі відомі визначення поняття «сім'я».

Сім'я як соціальний інститут - це стійка форма взаємин між людьми, в якій проходить основна частина спільного життя людей: сексуальні відносини, дітонародження та первинна соціалізація дітей, значна частина повсякденного догляду, освітнього та медичного обслуговування, особливо по відношенню до дітей і осіб похилого віку.

Сім'я як мала група - динамічна мала соціальна група людей, об'єднаних спільним проживанням (або тимчасовою відсутністю) і родинними взаєминами (шлюбом, кровною спорідненістю, усиновленням, опікою), спільністю формування і задоволення соціально-економічних і біологічних потреб, любов'ю, взаємною моральною відповідальністю.

Сім'я як система відносин - історично-конкретна система відносин подружжя, батьків і дітей, мала соціальна група, члени якої об'єднані шлюбними або спорідненими взаєминами, спільністю побуту і загальною моральною відповідальністю, соціальна необхідність в якій обумовлена потребами суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення.

Аналіз приведених визначень показує, що сутністю визначення сім'ї є, перш за все, взаємовідносини.

Виходячи з парадигми розуміння сім'ї на основі наведених моделей сімейних стосунків, сім'я - це заснована на браку або кровній спорідненості мала соціальна група, члени якої зв'язані спільністю побуту, загальними обов'язками та емоційною близькістю.

Сім'я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства та виконує в ньому наступні функції:

- господарсько-економічну - планування сімейного бюджету, організація споживчої діяльності по домашньому господарюванню та організації побуту сім'ї;

- репродуктивну - продовження людського роду через народження дітей;

- комунікативну - створення сприятливого сімейного мікроклімату, організація сімейного спілкування;

- виховну - передача дорослими членами сім'ї соціального досвіду дітям;

- рекреативну - організація вільного часу та відпочинку сім'ї, розвиток інтересів і потреб її членів;

- психотерапевтичну - психологічна підтримка членів сім'ї в різних життєвих ситуаціях, створення доброзичливого емоційного клімату в сім'ї з метою оновлення фізичних і психічних сил членів сім'ї, витрачених в різних життєвих ситуаціях.

Кожна сім'я відрізняється одна від одної за такими основними параметрами:

- соціально-культурний - освітній рівень подружжя, їх участь в житті суспільства;

- соціально-економічний - фінансова характеристика сім'ї, зайнятість подружжя у сфері суспільного виробництва;

- техніко-гігієнічний - умови проживання, облаштування житла, особливості способу життя;

- демографічний - кількість членів сім'ї.

Сім'я складається з трьох основних підсистем

Сім’я

Чоловік-жінка батьки-діти дитина-дитина

Ці системи є відносно автономними, але все ж таки взаємозалежними в повсякденному житті.

Сім'я виступає, перш за все, провідним важливим чинником соціалізації особистості на мікрорівні. Її основні соціалізуючі функції полягають в забезпеченні фізичного і психічного розвитку індивіда, формування статевої ідентифікації дитини, її розумового розвитку, а також здібностей та потенційних можливостей, забезпечення дитині відчуття захищеності, формування ціннісних орієнтацій особистості, у оволодінні дитиною основними соціальним нормами.

Деякі фахівці роблять спроби дати визначення сім'ї на основі системного підходу враховуючи те, що вона містить в собі одночасно ознаки і соціального інституту, і малої групи, і системних відносин.

До найбільш значущих для практичного соціального педагога, соціального працівника можна віднести визначення сім'ї, запропоноване Трубавіною І.

Сім'я - це соціально-педагогічний інститут і особлива соціальна система, яка є підсистемою суспільства та містить інші підсистеми (членів сім'ї); це мала соціальна група, первинний контактний колектив.

Все це дозволяє говорити про такі її ознаки як:

- шлюбні, між поколінні, кровні, встановлені зв'язки між членами сім'ї;

- сімейні почуття: відчуття безпеки, захищеності, любові, пошани;

- загальний побут і мешкання членів сім'ї;

- наявність певних функцій в суспільстві (видів життєдіяльності сім'ї);

- права сім'ї в суспільстві та права членів сім'ї в сім'ї, обов'язки членів сім'ї один до одного і відповідальність перед суспільством за своїх членів.

Висновок: Отже, кожна дефініція поняття «сім'я» відображає те положення в теорії соціальної педагогіки, соціальної роботи, коли предметом її вивчення стає сім'я як соціальний інститут, мала група та система взаємин.