2. Прикметникові
та дієприкметникові суфікси
тверда група
-н (ий)
у якісних і відносних прикметниках
дружний (клас), заможний, зворотний, полонений, потужний, потомствений, природний, тотожний
м'яка група
-н (ій)
переважно у відносних
безкрайній,безодній, братній, верхній, вечірній, всесвітній, городній, давній, досвітній, достатній, житній, задній, крайній, кутній, літній, майбутній, могутній, незабутній, новітній, обідній, освітній, осінній, останній, передній, пізній, порожній, присутній, путній, ранній, самобутній, середній, синій, сторонній, суботній, хатній (менш уживані зимній, злигодній, іногородній)
в
усіх прикметниках прислівникового та
іменникового
походження
після ж, ш
ближній, внутрішній, вчорашній, горішній, давнішній, долішній, домашній, дорожній, дружній (привіт), завтрашній, заміжній, зовнішній, колишній, мужній, поздовжній, порожній, прийдешній, навколишній, нижній, нинішній ранішній, сінешній, справжній, сьогоднішній, теперішній, торішній, тутешній, художній
Примітка. У прикметниках, твірна основа яких закінчується на н, приєднання суфіксів -н(ий), -н(ій) викликає подвоєння н: знаменний, законний, плинний, ранній та ін.
158
Прикметники
з наголосом на суфіксі
вжив. |
аються для підкреслення найвищої міри ознаки й пишуться з двома н |
-анн (ий) -енн (ий) -ЯНН (ИЙ) |
невблаганний, нездоланний, несказанний нескінченний, страшенний, неоціненний, незліченний незрівнянний |
|
пишуться з одним н |
-ан (ий) |
жданий, жаданий, коханий, буланий |
-ян (ий) -єн (ий) |
морквяний, полум'яний, бавовняний шалений, навіжений, скажений, печений |
У прикк |
Іетниках, утворених від слів Іншомовного походження |
-йчн (ий) |
після кінцевого приголосного основи Д, Т, 3, С, Ц, Ч, Ш, Ж, р вживається суфікс артистичний, історичний, класичний, музичний |
-ічн (ий) |
після решти приголосних академічний, анархічний, геологічний, ідилічний, органічний |
-ічн (ий) |
після голосних архаїчний, героїчний, прозаїчний |
У присвійних прикметниках, утворених від іменників І відміни, після приголосних (окрім й)
у прізвищах Марусин від Маруся, Дукин від дука
У прикме |
тниках зі значенням присвійності, утвореню тварин |
і від назв |
-ин(ий) |
після приголосних (окрім Й) бджолиний, голубиний, горобиний, качині |
їй |
(ий) |
після голосних та апострофа зміїний, солов'їний |
|
159
Прикметники І |
(у тому числі якісні), у від іменників, мають су< |
творені переважно зікси |
-ист- -їст- (після голосних) |
багнистий, гонорйст плечистий, качанйсп двоїстий, троїстий |
ий, пористий, шй, перистий |
Після м'якого та шиплячого у прикметниках із наголосом переважно на основу слова
-ев (ий)
-єв (ий)
березневий, вишневий, ситцевий, крицевий, овочевий, грушевий, спаржевий, борщевий і борщовий
після м'яких н, т або й основи
значеннєвий, алюмінієвий, життєвий
і життьовий, миттєвий, суттєвий, взуттєвий
і взуттьовйй, дієвий
і дійовий
Незалежно від наголосу у прикметниках, які мають перед суфіксом твердий приголосний
-ов(ий)
вітровий, казковий, святковий, кварцовий, палацовий, службовий, вербовий, балансовий, сороковий, ясеновий
після ^ шиплячих, м'яких або й з наголосом на закінченні
борщовий, грошовий, дощовий, ключовий, речовий, сторожовий, межовий, життьовий, взуттьовйй, нульовий, осьовий, польовий, стильовий, тіньовий, бойовий, гайовий, дійовий, крайовий
160
Ці ж_ правила поширюються на правопис суфіксів у при- зійних прикметниках жіночого та середнього роду, утворе- Іх від іменників.
-ов-
-ев-
-єв-
-ОВ-, -ІВ- -ЄВ-, -ЇВ- -ЄВ-, -ІВ-
твердої групи
майстрова (-ове), робітникова (-бве), Шевченкова (-ове)
м'якої та мішаної груп
кобзарева (-еве), скрипалева (-еве), лікарева (-еве), стброжева (-еве), товаришева (-еве) Олексієва (-еве), Гордієва (-єве), Андрієва (-єве), Юрієва (-єве), Анаталієва (-єве), Віталієва (-єве)
0 Примітка. У відповідних присвійних
прикметниках можливе чергування суфіксів
майстрова - майстрів, Петрова - Петрів Юрієва - Юріїв Іллева - Іллів
|
-уват(ий) -юват (ий) \ [після м'яких] |
виявлення невеликої міри властивості, схиль (з іменниковою основою) дуплуватий, остюкуватий, піску ват глеюватий |
иості ий |
І |
-овйт (ий) |
високий ступінь вияву ознаки талановитий |
|
І |
з наголосе |
м на перший суфіксальний голосний |
|
|
-бват (ий) |
плисковатий, стовбоватий |
|
Дієприкметникові суфікси не подвоюються, оскільки наго- 5 Іос у дієприкметниках падає на корінь
*ан (ий) -єн (ий)
-ян (ий)
завішаний, сказаний, вихований
неоцінений, нескінчений, незлічений, завішений,
куплений
порівняний
уж$.
Зубісоз
М.
3. Дієслівні суфікси
|
Наголос на корені |
-ува- -юва- |
у похідних словах і формах (віддієслівних іменниках та дієприкметниках) вивершувати - вивершування, вивершуваний очікувати - очікування, очікуваний підбілювати - підбілювання, підбілюваний здійснювати — здійснювання, здійснюваний |
|
Наголос на перший суфіксальний голосний |
-бва- -бвува- |
друкований, але друкувати, друкування мальований, але малювати, малювання підпорядкований, але підпорядкувати, підпорядкування риштовання, риштований, але риштувати, риштування завойовувати - завойовування перемальовувати - перемальовування |
Дієслова іншомовного походження, що мають у першооснові суфікс -ір-, утрачають цей суфікс у всіх формах: загітувати — загітований, зареєструвати - зареєстрований, інформувати — інформований, сконструювати -сконструйований.
Але в окремих словах су4йкс -ір- (після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р — -ир-) зберігається
-ір- (-ир-)
полірувати, буксирувати, парирувати, репетирувати
суфікс -ір-(-ир-) уживається й у дієсловах
пікірувати (садженні) й пікірувати (летіти вниз), , лавірувати, котирувати, третирувати, марширувати
162
Складні
випадки правопису слів
іншомовного
походження
Іншомовні слова пишуться за принципами української ор- фографії - фонетичним, морфологічним і традиційним.
правопис голосних
Літери й, і, ї пишуться за фонетичним принципом. Й пишеться за правилом «дев'ятки» — після д, т, з, с, ц, І, ш, ж, р (Де Ти З'їСи Цю ЧаШу ЖиРу)
в основах слів (загальні назви) перед наступним приголосним (крім й) |
динаміка, фортисимо, фізика, символ, цитата, джинси, чйпси, шифр, режим, ритм (але: місіс, містрікс, сіті) |
ч |
у тому числі |
у складних словах із першою частиною ди-, що означає «двічі» |
дилема, дифтонг, диптих, диграма, дилогія, димінутйв, диплоїд, диплопія, диполь, диптери |
у префіксі анти- |
антибіотик, антипод, антициклон |
після ц у словах, що починаються на деци- |
децибел, дециметр, децилітр |
у географі |
чних назвах та прізвищах |
які закінчуються на -ида, -ика |
Атлантйда, Антарктида, Флорида, Арктика, Америка, Балтика, Корсика, Мексика |
після літер, що познача- ють шиплячі приголосні |
Алжир, Вашингтон, Йоркшир, Цицербн, Чикаю, Чилі, Шйллер |
у звукосполученнях -ри- перед приголосними |
Британія, Кембридж, Корйнт, Крит, Маврикій, Мадрид, Париж, Рша, Рим, Цюрих |
в інших Власних назвах, які підпадають під правило «дев'ятки» |
Арлентйна, Сйрія, Ляйпциґ, Скандинавія (але: Антананаріву, Річмонд, Ріца, Сідней, Сілезія, Сімеїз, Сімферополь, Сінгапур, Тільзйт, Тіроль, Тітікака) |
163
Й також пишеться після приголосних, що не належать до «дев'ятки», згідно з традиційною вимовою:
у деяких власних назвах |
Єгипет, Єрусалим, Вавилон, Вифлеєм, Колхйда, Кишинів, Пакистан, Серафим |
у давнозапозичених словах |
скипидар, графин, єхидна, імбир, кипарис, лиман, лимон, миля, бурмистер (але бургомістр), вимпел, кит, спирт, химера |
у словах, запозичених зі східних мов, пере- важно тюркських |
башкир, гиря, калмик, кизил, кинджал, киргиз, кисет, кишлак |
у словах церковного вжитку |
єпископ, камилавка, митра, митрополит, архипастор |
і пишеться:
на початку слова |
історія, інцидент, імпорт, ідеал, інфляція, ідилія, імітатор |
після приголосного перед голосним та й |
авіатор, соціолог, радіус, пріори- тет, тріумф, Греція, Горацій, цезій, тріо, тріада ("але: триазин, триатлбн), діез, дивізія, клієнт |
у власних назвах після при- голосних (крім «дев'ятки») перед іншим приголосним та в кінці невідмінюваних слів |
Кіпр, Ґвінея, Лісабон, Міллер, Ві- зантія, Монтевідео, Капрі, Сочі, С^чалі, Паганіні, Джерсі, Нагасакі, Дебюссі, Бредбері, Пуччйні |
у кінці невідмінюваних загальних назв |
візаві, жалюзі, журі, колібрі, мерсі, конфеті, поні, шасі |
після б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, л, н (приголосні, що не входять до «дев'ятки») перед наступним приголос- ним у загальних назвах |
бізнесмен, піанісимо, пірат, пюпітр, вітраж, мінор, міф, філателія, фільтр, фінал, гід, гіпотеза, гібралтарець, кімоно, кіно, хімія, ліра, німб, німфа |
після префікса дез- |
дезінфекція, дезінформація, дезінтеграція, дезінсекція |
Увага! 'Дїзель (пріз.) — дизель (двигун), Сіменс (пріз.) сименс (од. електропровідності), Сілует (пріз.) силует (обрис), Сіфулус (ім'я) — сифіліс (хвороба).
164
І
пишеться
для голосних лише в складних словах пррефіксів пишеться І) |
і після |
конвоїр (але оідіг), сюїта, Троїцьк, Каїр, Альтаїр, атеїзм, прозаїк, круїз, альтруїзм, жуїр; староіспанський, новоіндїйський, поінформувати, доісторичний |
у кінці власних назв : (голосного чи м'якого Голосного) |
(після при- |
Гімалаї, де Віньї, Шантійї. |
Написання е, є підлягає різним принципам української ор- ографії, е пишеться
на початку слова |
енергія, екватор, епос, епізод, Еквадор, Ері, Еней, епітет |
після голосного, крім е та і |
поезія, дуель, Рафаель, каное, аерація, фаетон (але: вілаєт, дуаєн, стаєр, траєкторія) |
після твердих приголосних |
декан, інтелект, референдум, лекція, пінцет, мер, геній, Мадейра, вето |
у префіксах де-, ре- |
дестабілізація, декомпресор, реґе- нерація, рекультивація |
Примітки: Який дез-, диз-, дис-, залеи 1. Префікс де- означа< а) віддалення, виділені усунення чого-небудь 6) рух донизу, зниже] 2. Префікс дез- означає чи спотворення чогось 3. Префікси диз- і дис- утруднення, утрату, н лежного змісту: дизас дискваліфікація, дисг диспепсія, диспропбрі |
саме голосний писати у префіксах де-, сить від значення слова. ?• іня, скасування, припинення, демонтаж; тая: девальвація. , знищення, видалення, відсутність >: дезактивація, дезорієнтація. • означають поділ, розлад, позбавлення, здають поняттю негативного або проти- оціація, дизартрія, дислокація, арманія, дискомфорт, дисменорея, <ія |
У кінці невідмінюваних слів |
бізе, кафе, кашне, макраме, муліне, турне, Данте, Ґете, Моне |
165
є пишеться:
на початку слова залежно від ви- мови у давнозапозичених словах |
Європа, Ємен, Єна, Євангеліє, Єва, єзуїт, єпископ, єфрейтор |
після у, е, і, й, знака м'якшення, апострофа |
буєр, конвеєр, реєстр, феєрверк, феєрія, ієрархія, гієна, дієта, орієнтир, фієста, трієр (але: діез, тріедр), фойє, Фейєрбах, портьєра, Мольєр, жульєн, кондотьєр, вольєра, інтер'єр, прем'єра |
у кінці невідмінюваних слів після м'яких приголосних та апострофа |
Ґотьє, Лавуазьє, ательє, куртьє, конферансьє, досьє, Барб'є, круп'є |
Подвоєння
приголосних
у словах іншомовного походження
Подвоєння відбувається у випадку збігу однакових приго- лосних префікса й кореня: аддукція, апперцепція, ірраціональ- но, інновація, імміграція (але еміграція),іммобілізація, контр- революція, контррозвідка, сюрреальний, сюрреалізм та ін.
У загальних назвах іншої^вного походження приголосні не подвоюються: анали, апеляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, інкасо, інтелект, інтермецо, колектив, комісія, лібрето, піанісимо, стакато, фін (фіни), фортисимо, шасіта ін.
Винятки: алло, бритт, брутто, ванна, донна, дур- ра, еллін, канна, мадонна, мокко, мулла, нетто, осанна, оттоман, тонна, тратта, валлон (див. також с. 167).
Подвоєння відбувається в географічних, особових та ін. власних назвах: Апенніни, Ассирія, Аддйс-Абеба, Андорра, Аттика, Брюс- сель, Бонн, Бессарабія, Веллінгтон, Голландія, Еллада, Йоганнес- бург, Канни, Калькутта, Марокко, Міссісіпі, Міссурі, Ніцца, Оттава, Пруссія, Таллінн, Уссурі, Філіппіки, Яффа (але: Ліса- бон, Яси, Сарґасове море, Кузбас, Одеса, Цимеська бухта), Аві- ценна, Аллах, Будда, Гіппократ, Діккенс, Ганнібал, Одіссей, Руссо, Макіавеллі, Муссоліні, Теккерейтаік.
166
У чоловічих та жіночих іменах: Аполлінарій, Аполлан, Вісса- , Геннадій, Джонні, Еммануїл, Ілля, Палладій (але: Ава- Інокентій, Іполйт, Каленик, Калістрат, Сава, Саватій); Алла, Аполлінарія, Аполлбнія, Белла, Бетті, Васса, Віолет- та, Ганна, Жанна, Елла, Емма, Іванна, Ізабелла, Інна, Ма- -ріанна, Нонна, Рймма, Стелла, Сусанна (але: Агнеса, Аґрипй- на, Інеса, Каміла, Каліста, Мира, Сара, Ревека).
Примітки: 1. Слід розрізняти правопис і значення загальних та власних назв: ват (хоча Ватт), максвел (хоча Максвелл), бекерель (хочаБеккерель), бесемерівсь- кий (хоча Бессемер), децибел (хоча Белл), жакардовий (хоча Жаккард), імельман (хоча Іммельман), касандра (хочаКассандра).
2. Уживання знака м'якшення та апострофа див. у роз- ділах «Позначення м'якості приголосних» та «Уживан- ня апострофа».
Слід розрізняти правопис і значення слів
біль (страждання)
бона (паперові гроші, що *
вийшли з обігу) була (ж. р. від дієслова
бути)
віла (русалка)
гал (наріст на рослині) галицйзм (від Галичина) голанка (порода курки) кача (каченятко) мана (привид, ілюзія)
миро (запашна олія)
мато... (частина складного сл., що означає «моторний», напр. мотоклуб і под.)
пені (Р. відмінок від іменника пеня)
прусак (тарган)
білль (законопроект)
бонна (вихователька, гувернантка)
булла (послання, розпорядження
Папи Римського, скріплене
печаткою) вілла (комфортабельний будинок
за містом)
галл (мешканець Ґаллії) галліцизм (від галльський) голландка (мешканка Голландії) качча (мистецький жанр) манна (їстівний лишайник;
застиглий сік ясена, тополі та ін.) мирра (тропічне, бальзамбве дерево;
смола з нього) мотто (епіграф, гасло, дотепний
вислів)
пенні (розмінна монета Фінляндії) пруссак (мешканець Пруссії)
167
Передавання на письмі іншомовних власних назв
Іншомовні власні назви слід передавати якомога ближче до мови оригіналу, дотримуючись, проте, норм українського право- пису (див. Додаток 5).
Слід пам'ятати:
1) прізвища та географічні назви не перекладаються
Алексеев |
прізвище |
Алексєєв |
Филйппов |
прізвище |
Філіппов |
Александрйя |
місто(Єгапет) |
Александргя |
Белград |
місто |
Белград |
Гбрно-Алтайск |
місто |
Горно-Алтайськ |
Николаевск-на-Амуре |
місто |
Ніколаєвськ-на-Амурі |
Октябрь |
місто < |
Октябр |
Орехово-Зуево |
місто |
Орєхово-Зуєво |
Северо-Курйльск |
місто |
Сєверо-Курйльськ |
Лунньїй |
селище |
Лучний |
Майский |
селище |
Майський |
Лена |
річка |
Лена |
Юг |
річіса |
Юґ |
.
2) закінчення -ой у прізвищах зберігається
Донской Донськбй
Толстбй Толстбй
Горовой Горовой
3) закінчення -ми, -ой у прикметникових географічних на- звах передається буквосполученням -ий; закінчення -ий після твердих приголосних — -ий, після м'яких приголосних — -ій; закінчення -ая, -яя — буквою -а, -я; закінчення -ме, -ие — -і
Бельлй Яр Білий Яр
Крутой Лрг Крутий Лрг
Великий Устюг Нижчий Тагйл
Великий Устюґ Нижній Тагіл
168
Брестская Верхняя Тура Богатьіе Сабй Велйкие Луки
Брестська Верхня Тура Багаті Сабй Великі Луки
4) закінчення -ое, -ее в географічних назвах передається зю -е
Богатое Багате
Бологбе Бологе
Гремячее Грем'яче
5) закінчення -{ь)е в географічних назвах передається бук- ою-я
Забайкалье
Затйшье
Заволжье
Поддубье
Понизовье
Приморье
Жабье
Рибачье
Забайкалля
Затишшя
Заволжя
Піддуб'я
Понизов'я
Примор'я
Сале: Жаб'є
Рибаче)
Увага!
Пам'ятаймо,
що в цих формах один приго-
лосний
д, т, з,
с, л, н, ж, ш,
ц, ч подовжується, а перед
губними
та р маємо тверду роздільну вимову, що
позна-
чається
апострофом.
6) географічні назви, що походять від присвійних црикмет- Іииків, набувають повністю іменникової парадигми.
Кіров Кіровом
Пушкін Пушкіном
7) префіксальні прізвища та географічні назви передаються Відповідно до правил правопису префіксів (з урахуванням їх
, .звукового складу)
Беспалов
Подкопаев
Подволочаевск
Разддрьі
Рассьтнбе
.Безпалов Підкопаєв Підволочаєвськ Роздори Розсипне
8) буквосполучення -зск-, -жск- передається буквосполу- ченням -зьк-
169
Харцйзск Фрйзские острова Онєжское озеро але Даргомйжский
Харцйзьк Фрйзькі острови Онезьке озеро Даргомйжський
Правила
правопису іншомовних
прізвищ
та географічних назв
Літера, знак |
Іншомовні |
Позиція |
Літера, знак |
Українською |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
е |
Воронеж Пенза Федин Кузнецбв Мицкевич |
після приголосних |
е |
Воронеж Пенза Федін Кузнецбв Міцкевич |
|
Евдокйчов Евгеньев Еланский Енисей Елабуга |
на початку слова |
е |
Євдокимов Євгеньєв Єланстий Єнісей Єлабуга |
|
Достоевский Бердяев Колгуєв Вересове |
після голосних Л |
|
Достоєвський Бердяєв Колгуєв Вересаєв |
|
Аркадьев Васильєв Арсеньево Ананьев Алябьев Прокофьев Гршорьев Барбье |
після ь та апострофа |
« |
Аркадьєв Васильєв Арсеньєво Ананьєв Аляб'єв Прокоф'єв Григор'єв Барб'є |
|
Ломтев Сергеев Лежнево |
у суфіксах -єв, -еев після приголос- них, крім р, ц та шиплячих |
|
Лдмтєв Сергбєв Лежнєво Гале в болгар- ських: Ботев, Друмев) |
170
|
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Лазарев |
у суфіксах |
е |
Лазарев |
|
Румянцев |
після р, ц |
|
Рум'янцев |
|
Нехорошеє |
та шиплячих |
|
Нехорошеє |
І |
Плещеев |
|
|
Плещеєв |
|
Тютчев |
|
|
Тютчев |
|
Сербе |
якщо |
е |
Сербе |
|
Зверев |
російське |
|
Звєрев |
|
Наседкин |
кореневе є |
|
Насєдкін |
|
Местковский |
відповідає і |
|
Мєсткбвський |
|
Песков |
українському |
|
Песков |
|
Преснякбв |
у споріднених |
|
Прєсняков |
|
Железновбдск |
словах |
|
Желєзноводськ |
|
Бєлгород |
|
|
Бєлгород |
|
|
|
|
Сале Белград) |
|
Хмелев |
|
|
(але: Хмельбв, бо |
|
|
|
|
хміль — хмелю, |
|
Каменев |
|
|
Каменєв, бо |
|
|
|
|
камінь - каменя) |
е |
Йлкин |
на початку |
йо |
Йблкін |
|
Бугаев |
слова, після |
|
Бугайов |
|
Окаемов |
голосних, |
|
Окайдмов |
|
Воробьев |
губних, а |
|
Воробйов |
|
Соловьев |
також після ч |
|
Соловйбв |
|
Ручьев |
при роздільній |
|
Ручйбв |
|
|
вимові |
|
|
|
Королев |
після м'яких |
ьо |
Корольов |
|
Алферов |
приголосних, |
|
Алфьоров |
|
Новоселовское |
під наголосом |
|
Новосьоловське |
|
Семенов |
в утвореннях. |
е |
Семенов |
|
Федоров |
від спільних |
|
Федоров |
|
Парфенов |
для обох мов |
|
Парфенов |
|
Артемовск |
імен |
|
Артемівськ |
|
Лихачев |
під наголосом |
о |
Лихачов |
|
Толмачево |
«ісля ч, щ |
|
Толмачово |
|
Хрущев |
|
|
Хрущов |
171
|
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Єлиста ддуардов Зтуш |
завжди |
в |
Еліста Едуардов Етуш |
|
Иртиш, Сиктивкар Чаплшин Черемних |
завжди |
й |
Іртиш Сиктивкар Чаплйгін Черемнйх |
|
Ильичев Иркутск Игарка |
на початку |
і |
Ільїчбв Іркутськ Ігарка |
|
Иена Иерихон Иерусалйм |
слова |
е |
Єна Єрихон Єрусалим |
|
Иогансен Ибффе Йорданця |
у буквосполу- ченнях ио |
й |
Иогансен Йоффе Йорданія |
|
Гагари» Бакйров Селигер Вйтебск Поти |
після приголосних, крім шиплячих та ц |
і |
Гагарін Бакіров Селігер Вітебськ Поті |
|
Жито Тициан |
йЬред голосними |
|
Жіонб Тиціан |
|
Чйчиков Щиглбв Джшарханян Тажибаев Шйшкин Тушино Цинандали |
після шиплячих та ц |
й |
Чйчиков Щиглбв Джигарханян Тажибаев Шйшкін Тушино Цинандалі |
|
Голиков Йвич Варганич Рабинбвич Игнатович |
у суфіксах -ИК-, -ИЧ-, (-ОВИЧ, -евич), -ИЦ-, -ИЩ- |
|
Голиков Івич Варганич Рабинбвич Ігнатбвич |
1172
|
_ |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Тобилевич Голйцьін Радйщев Митпйщи |
|
й |
Тобілевич (але Ґрйнвіч) Голйцин Радйщев Митйщі |
|
|
Легких Крепкйх Польских |
у прізвищах, що закінчуються на -их |
|
Легких Крепкйх Польських |
|
|
Придворов Привольное Привблжье |
у префіксі При- |
|
Придворов Привальне Приволжя |
|
|
Виноградов Пивоваров Писарев Пирогова Кисловодск Кирйллов Тимофеев Зиновьев |
у спільних для української, російської та інших слов'янських мов слів |
|
Виноградов Пивоваров Писарев Пирогова Кисловодськ Кирйлов Тимофєєв Зинбв'єв |
|
|
Вбинов Измайлов Израиль Раич Стоич Кайр |
після голосних |
ї |
Вогнов Ізмаїпов Ізраїль Раїч Стоїч Каїр |
|
|
Ильйн Гурьин Марьино. |
після ь та апострофа |
|
Ільгн Гур'їн Мар'їно |
|
|
Голембиовский Пиотровский Миодбвич |
польське спо- лучення -іо після губних; |
йо |
Голембйовський Пйотровський Миодбвич |
|
|
Анидлек Генсибрский, Козиолецкий |
після м'яких приголосних |
ьо |
Аньолек Генсьорський Козьолецький |
173
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Коньков |
згідно з пра- |
ь |
Коньков |
|
Кольцов |
вилами |
|
Кольцов |
|
Ильеску |
написання знака |
|
Ільєску |
|
Гомель |
м'якшення |
|
Гомель |
|
Октябрьск |
та апострофа |
|
Октпябрськ |
|
Дамаск |
|
|
бале Дамаск) |
|
Гбрькш |
|
|
Горький — |
|
|
|
|
(виняток) |
|
Дьяков |
|
|
Дьяков |
|
Касьянов |
|
|
Касьянов |
|
Татьятчев |
|
|
Татьяничев |
|
Мяльцев |
|
|
Мяльцев |
|
Чайкбвский |
|
|
Чайкбвський |
|
Мозовецкий |
|
|
Мозовецький |
|
Французский |
|
|
Французький |
|
Обь |
|
без ь |
Об |
|
Пермь |
|
|
Перм |
|
Тверь |
|
|
Твер |
|
Ковьяров |
|
з апо- |
Ков'яров |
|
Арефьев |
|
стро- |
Ареф'єв |
|
Гурьев |
|
фом |
Гур'єв |
|
Новие |
|
|
Нові Вороб'ї |
|
Воробьй |
|
|
|
|
Белбв |
|
без |
Бєлов |
|
Вязьма |
|
апо- |
Вязьма |
|
Ветпров |
|
строфа |
Вєтпров |
|
Пясецкий |
|
|
Пясецький |
|
Репин |
|
|
Рєпін. |
|
Рюмин |
|
|
Рюмін |
|
Ряхин |
|
|
Ряхін |
Розділ
IV
[огія
і правопис
Однією з визначальних ознак культури писемного та усного кування є граматична правильність, тобто дотримання унор- правил змінювання слів та їх творення, побудови сло- восполучень і речень.
Кожній повнозначній змінюваній частині мови — іменнику, прик- метнику, числівнику, займеннику, дієслову властива певна, чітко вста- влена система словозміни, якої слід обов'язково дотримуватися.