Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Украинская инженерно-педагогическая академия

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Сучасна українська ділова мова Зубков.DOC

Скачиваний:

Добавлен:

01.07.2025

Размер:

4.83 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 1920 / 4420 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 > Следующая >>>

3. Чергування в коренях дієслів: а) о та а

з о — тривала, нерозчленована дія або одноразова, закінчена	за — повторювана, багаторазова дія
гонити допомогти	ганяти допомагати
клонити	кланятися
котити	катати
кроїти ломити	краяти ламати
скочити	скакати
схопити	хапати
але не відбувається ч	ергування
вимовити заспокоїти	вимовляти заспокоювати
простити установити	прощати установлювати

148

б) е (невипадний) та і

- у префіксальних дієсловах доконаного виду

і - у префіксальних дієсловах недоконаного виду

вигребти

викоренити

випекти

замести

зберегти

наректи

причепити

вигрібати

викорінювати

випікати

замітати

зберігати

нарікати

причіпляти й зачіпати

У дієсловах із суфіксом -ува- (-юва-) з наголосом на коре- невий і та в похідних від цих дієслів іменниках на -ння: бреха-

набріхувати - набріхування, завертіти - завірчува-

завірчування, застебнути - застібувати - застібання, іти - очікувати - очікування, полоскати - виполіскува-

- виполіскування, але: вивершувати - вивершування, по- збувати - потребування, прищеплювати — прищеплювання; в) е (випадний) та й перед л, р (у дієслівних коренях):

челю - вислати - вистилати, беру - брати -вибирати, — замру - завмирати, стер - зітру — стирати, умер-

- умру — умирати.

Іозиційні евфонічні чергування 1. у — в

Чергування у з в може відбуватися, коли це не змінює зна- ення слова: увесь — ввесь, удар — вдар (дієслово), упасти —

	у ш	ллється
	На початку речення перед приголосними	У місті було свято; Увійшли до кімнати.
	Між приголосними	наш учений; залишились у сусіди
	завжди перед в, ф і букво- _к сполученнями льв, св, тв, та ін.	кинула у воду; сиджу у вагоні; зайшли у фойє; виникла у Львові; події у світі
	після паузи перед приго- лосним	Це трапилося... у Батуринг; Зустрів друга, учителя з Харкова.

149

в уживаєть	ля
на початку речення перед голос- ним	В Охтирці працює мій товариш.
між голосними	Я живу в Одесі вже сім років.
Після голосного перед приголос- ним (крім в, ф, буквосполучень льв, св, хв та ін.)	Прийшла в місто весна

2. і-й

Чергування і з й може відбуватися, коли це не змінює зна- чення слова: імовірно — ймовірно, імення - ймення, іти — йти, ішлося — йшлося.

і	пишеться
на початку речення	/ восени, і взимку бюджет не було затверджено; Ідуть осінні дощі.
між двома приголосними та після паузи перед приго- лосними	Минув і тиждень після звіту, і другий, а документи так і не було підготовлено.
Й]	уживається
на початку речення перед ^ голосним	Й уранці, й удень, і ввечері я не зміг відпочити.
між голосними	Школа й академія надіслали поздоровлення до ювілею.
після голосного перед при- голосним	Його ймення було мені відоме; Сьогодні й завтра завод не працюватиме.

Чергування не відбувається: 1. у з в:

а) у словах, у яких чергування може змінити значення: уда- ча, уклад, укладати, уникати, упливати, управа, уступ, уступати, усувати, ураження і вдача, вклад, вкладати, вникати, впливати, вправа, вступ, вступати, всувати, враження — з іншими значеннями;

150

5) у словах, які вживаються тільки з в, або тільки з у: взаєми-

ни, взуття, влада, власність; удар (іменник), узбереж- жя, увага, указ, учень та ін., а також у похідних утворен- нях: взаємність, владар; уважний, ударний та ін.; в) у власних назвах та словах іншомовного походження: Угор- щина, Удовенко, Ужгород, Умань, Урал; увертюра, ультима- тум, утопія та ін.; Вдовенко, Владивосток, Врубель та ін.

Увага! У деяких власних назвах чергування можли- ве: Влас - Улас, Всевишній - Усевишній, Вседержи- тель — Уседержйтель. Україна - Вкраїна чергується тільки в поетичній мові.

2. і з й:

а) при зіставленні понять: Батьки і діти; Війна і мир; Дні і ночі; Живі і мертві;

6) .перед словами, що починаються на й, є, ї, ю, я: Сьогодні

і йому треба бути у школі; Іван і Ярина - друзі; Уночі і їхати будемо.

різнення й та і і. Чергування й з і:

висіти - повісити, дитина - діти, злипатися - зліпити, сидіти — сідати;

2. В основах незапозичених слів пишеться і:

а) там, де і чергується з о або е: жінка — женити, очікува- ти - чекати, прізвище - прозивати, прірва - прорива- ти, чільний — чоло, щілина — ущелина;

б) у суфіксах -інь, -іш(ий), -ісіньк(ий), -юсіньк(ий): теплінь, широчінь, височінь, глибінь, стрункіший, сухі- ший, гарячіший, свіжісінький, малюсінький;

в) відповідно до вимови після м'яких або пом'якшених: білий, літо, ніжний, піна, сіно, тісний.

3. В основах незапозичених слів пишеться й:

а) відповідно до вимови після твердих приголосних (й не чер- гується з о та е): виноград, кислий, приріст, пиво, тихий;

б) у відкритих складах -ри-, -ли-: бриніти (хоча бренька- ти), гриміти, дрижати, кривавий, криниця, крихітний, кришити, стриміти, тривати, тривога, триножити, чорнобривий, глитати (але: гріти, дріботати, дріма- ти, зрікатися, зрілий, кріпацтво, тріщати).

4. Розрізняються суфікси:

а) -інн (я) з літерою і вживається у віддієслівних іменни- ках: везіння, волочіння, збайдужіння, кришіння, служін- ня, сушіння;

б) -инн (я) з літерою й вживається лише у збірних іменни- ках: баговиння, бурячиння, картоплиння, ластовиння, маковиння, шумовиння.

5. В абсолютному кінці слів після г, к, х пишеться й: дороги, завдяки, залюбки, навкруги, навпаки, по-батьківськи,

руки, скільки, тільки, трохи, шляхи, але у прикметниках та за- йменниках, що відповідають на питання які?, пишеться і: батьківські, високі, далекі, довгі, дорогі, сухі, тихі; усякі, такі.

6. Написання й та і після шиплячих

1	пишеться.
у деяких іменниках, прикметниках, дієсловах та похідних	вечірка, зачіска, жінка, кочівник, мишій, рижій, чільний, чіп, чіпець, чіпляти, чіт, чіткий, щілина,
від них	щіпка, щімкий, щільний, щітка, ящірка
у Р., Д. та М. відмінках однини іменників ж. та с. роду	мережі, очі, печі, ночі, речі, суміші
у Н. відмінку множини іменників, прикметників, числівників	вірші, гроші, дріжджі, ключі, ласощі, межі, очі, пестощі, рожі; гарячі, кращі, легші, рішучі, свіжі; двфі, перші, тричі
у прислівниках	мериуй, у вічі, удвічі, уночі, утричі, чітко, навпочіпки, щімко
у дієсловах наказового способу 1-ї та 2-ї особи множини	біжімо, мовчімо, печімо, пишімо; біжіть, мовчіть, печіть, пишіть
V	І пишеться
у наказовому способі дієслова	бережи, мовчи, пиши, полощі
у дієприслівниках	відповідаючи, згадавши, їхавши, поспішавши, читаючи
у прислівниках типу	по-ведмежи, по-вовчи, по-заячи
у прийменнику та похідних	межи (між), межиріччя

152

Правопис префіксів

	пишеться лшііе перед глухими приголосними к, ф, я, т, х - (Кафе «ПТаХ»)	сконкретизувати, сформований, спи- тати, стверджувати, східці та ін.
Гг	перед усіма іншими	зшитий, зігнорувати, зжитися, зцідити, зчеплення, зорієнтований, зсадити, зумйсно, зсохся, зцілити
& ^ і__	коли корінь слова починається сполученням приголосних	зізнатися, зідрати, зіпсувати, зі- ставлення, зігнутий, зібгав, зім'яв, зів'яле, зіп'ялися тощо

не змінюються префікси:

ї	розшитий, розчистити, розщеплений, розстелити, розстріл, розформована, розтуляють, розказувати, розпитав, розжитися, розхитати, розчинити (І)" Увага! Для милозвучності при збігу кореневих приголосних пишеться розі-: розіслати, розірвати
1	безжурність, безшумно, безкорисливий, безперий, безчесність, безперервний, безформений, безтактність, безхарактерність
	возз'єднання, возвеличувати (але: воскресіння, восхва- лити, воспрянути, восторжествувати, восславити)
К" 1\| через-	черезплічник, черезсмужжя, черезсідельник
ЇЇМж- г	міжміський, міжгалузевий, міжпортбві, міжфіґурний, міжконтинентальний, міжсесійний, міжпланетні, міжщелепний
	надмірний, надприбуток, надзвичайно, надвечір'я, надбрів'я, надкусити, надпиляти, надпити
ш*>-	підхвалювати, підповзти, підкинути, підштовхнути, піддати, підтрухнути (підгнити)
г	відкладати, відтінювати, відтоптати, відхилився, відчистити

153

перед-	передплачувати, передсвятковий, передчасний
об-	обґрунтувати, обписати, обсаджувати, обтрушувати, обхлюпувати, обшити

УвагаІ Не належить до префікса частина нат- у сло- вах: натще (натщесерце), натхнення й похідних.

Слід розрізняти префікси пре-, при-, прі-, пере-:

пре- вживається переважно для утворення якісних при- кметників і прислівників найвищого ступеня ознаки: пре- поганий - препогано, премудрий - премудро, пречудовий - пречудова та ін., а також у словах: презирство, престол, преосвященний, преподобний;

при- вказує на ознаку дії наближення (.приїжджати, прий- ти), приєднання (.пришити, причепити); частковість (.при- тулити, примружити); результат (.приборкати, привабити), а також в іменниках та прикметниках на ознаку приналеж- ності чи причетності: Примор'я, Придністров'я, Приволжя, Приуралля, приміський, присадибний, привокзальний;

прі- вживається лише в словах: прізвище, прізвисько, прірва, пріфікс (фр. - тверда ціна);

пере-вказує на повторність (перечитати, переміряти) або надмірність дії (переїсти, переспати); подолання (пе- ребути, перетерпіти); подолання відстані (перебігти, пере- пливти); подолання перешкоди (перестрибнути, перелізти), а також у словах: переконати, перешийок, переінакшувати, перешкода, перегородка та &.

Запам'ятайте слова, у яких пре- та при- є складовою ча- стиною кореня, а не префіксом

пре-

при-

президент, презент, прерогатива, пре- парат, прейскурант, престиж, преам- була, прелюдія, пресвітер, президія, преміювати, прем'єра, презентація, пре- тензія, прецедент, претендент, пре- вентивний, предикат, префектура, превалювати, преферанс, презумпція

приватний, привілей, при- четний, примати, примха, призер, непритомний, прин- цип, принаймні, прилад, приз- ма, присудок, притаманний, природа, пригода, приймак, приймач, прикмета

Запам'ятайте слова, що пишуться лише з пери-: перигей, перикард, периметр, перипетія, перископ, перистальтика, перистий, перитоніт, периферія, перифраза.

154

Правопис суфіксів І. Іменникові суфікси

Суфікси

Приклади

-ир

"-ист

-изм

після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р пишеться й командир, проводир (але: ганчірка, п'ятірка) бандурист, кларнетист, таксист, фашист афоризм, бонапартизм, класицизм, стоїцизм, тероризм

-ір -іст

-ізм

після решти приголосних — І банкір, вампір, пломбір

ісламіст, лобіст, пацифіст, піаніст, спеціаліст, танкіст

кальвінізм, конформізм, кубізм, плюралізм, фавізм, утопізм

- Примітка. В утвореннях від власне

(у| українських коренів і після решти приголосних пишеться -ист, -изм; боротьбист, побутовизм, речовизм.

-їр

-їст

-їзм

після голосних пишеться І конвоїр

Л , Л ,Л

альтруїст, гобоїст, егоїст, копіїст атеїзм, героїзм, ламаїзм

їишуться з й суфікси

.-ник

гірник, дворушник, макетник, пожежник

0 Увага! У словах: алергік, історик, медик, механік, прозаїк, стоїк, фізик, хімік пишеться й, і (0 відповідно до правил правопису іншомовних слів.

-івник

-чик

-щик

газівник, працівник, трудівник

небіжчик

бакенщик, волйнщик, денщик, прапорщик

155

-ив(о)

у прізвищах Бабич, Гнідич, Зварич, Мотрин; в іменах по батькові Кузьмйч, Лукич, Хомйч

(збірні поняття - матеріал або продукт праці)

добриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, але марево (абстрактне поняття)

У словах (переважно з емоційно-неґативним відтінком), утворених від іменників усіх родів

-иськ (о) -ищ (е)

після приголосного пишеться й

дівчисько, хлопчисько

вогнище, звалище, згарище, селище, становище

після голосного пишеться

-їськ (о) -ЇЩ (Є)

гноїсько побоїще

В іменниках середнього роду пишуться

-инн (я)	збірні поняття баговиння, ластовиння, павутиння, шумовиння
-інн (я)	утворені від дієзів із голосними основи й, і володіння, говоріння, голосіння, жаління, носіння, служіння, тяжіння, хотіння, хрустіння, шарудіння 0 Примітка. Цей суфікс мають і деякі збірні поняття, утворені від іменників на -інь: каміння, коріння.
-анн (я) -янн (я)	утворені від дієслів із голосним основи а (я) зростання, співання, сприяння
-енн (я)	віддієслівні іменники з наголосом на корені звернення, напруження, піднесення, порушення, розділення, удосконалення