2. У коренях дієслів

	Л-ДЖ	водити - воджу, проводжати	т— ч	платити - плачу
і	'зд-ЖДЖ	їздити — їжджу, в'їжджати	п— ля	терпіти- терплю
	з— ж	возити - вожу, вивожу	м— мл	громити - громлю
	о— ш	висіти -вишу, вивішувати	ф— фл	графити - графлю
	. ст— щ	розмістити -розмішу, розмішувати	Т— Д	вести - водити, виводити
	б-бл	любити- люблю, полюбляти	в— вл	ловити — ловлю, виловлювати

Примітка. Утрачається елемент ва у формі тепері- шнього часу: купувати - купую, друкувати - друкує, марнувати -марнують, фарбувати -фарбую, готува- ти - готує (але: співати - співаю, ховати - ховаю, бува- ти - буваю, убивати - убиваю, відчувати - відчуваю).

3. У різних частинах мови:

д—ж городити - огорожа, погода — погожий,

переходити — перехожий, правда — справжній т—ч освіта - освічений, плата - сплачений

Примітки: 1. ж, ч, ш, щ, т(ь) у Д. та М. відмінках

іменників (ж. р.) та в дієсловах перед постфіксом -ся зберігаються: діжці, книжці, дочці, юшці, квітці; не вріжся, не морочся, радишся, змбргцся, спиться.

2. Глухі приголосні основи перед дзвінкими збері- гаються: бороти — боротьба, молотити — молотьба, просити - просьба; так само і дзвінкі перед глухими: бабка, борідка, вогкий, дігтяр, кігті, книжка, легкий, нігті.

3. Дієслово лити має форми з лл: зіллє, виллє, наллє, ллє, лляти та ін.

4. Пишемо з т: натхненний, натхненник, натхен- ня, зітхати (і спільнокореневі), хоча вони походять від слів дихати, надихати.

5. Пишемо транскрипція, хоча затранскрибувати.

145

Чергування голосних

1. о, е у відкритому складі часто чергується з і в закрито- му складі.

Чергування відбувається

а) при словозміні: Хар-ків — Хар-ко-ва, Кй-їв — Кй-є-ва, сіл — се-ла, ра-дість — ра-до-стг, бать-ків — бать-ко- во-го, сім — се-мй - сьб-ма, Чер-ні-гів — Чер-ні-го-ва, кбж-но-го — (у) кож-нім, кло-піт — клб-по-ту, ніс — не-се, ко-рінь — ко-ре-ня, міць — мо-ці;'

б) при словотворенні: бу-до-ва — бу-дів-нйк, зе-ло — зіл- ля, во-ля — віль-ний, но-га — пгд-ніж-жя, кло-піт-лй- вий — кло-по-та-ння, сіль-ськйй — се-лян-ський, сім- сот — се-ми-річ-ний — сьб-мий.

Примітка. Деякі слова мають паралельні форми: брівка і бровка (край дороги, канави), клешня і клішня, хорт і хірт - стилістично нейтральні; народ і нарід, вільний і вольний - стилістично забарвлені.

Чергування не відбувається

1) при словозміні коли звуки о, е вставні або випадні: дерти - драти, перти — прати;

65535. в іменниках із суфіксами -ок, -очок, -оть, -ень, -ець фонема о або е вживається в суфіксі перед нульовим закінченням і зникає перед закінченням із голосним: гурток — гуртка, кілок — кілочка, лікоть — лікті, травень -травня, кінець -кінця, але бюлетень — бюлетеня, дерен — дерну (дернина) хоча дерен — дерену (кизил);

65535. у непохідних іменниках типу: день — дня, вітер - вітру, сон — сну, але рот - рота, лоб - лоба, мох - моху, лев - лева;

2. у групах -ов-, -ор-, -ер- між приголосними в корені слів: вовк ~ вовка, товк - товкти, шовк — шовку, торг — торговельний, хорт — хорта, червоний - червень, смерть — смертельний, але погорда — погірдний;

2. у повноголосих звукосполученнях -єре-, -еле-, -оло-, -оро-: берег, дерева, ожеледь, велет, молот, голос, со- рок, боровся.

146

Виняток становлять слова: моріг, оборіг, поріг, про- сторінь, сморід та форми Р. відмінку множини частини іменників (наголос на другий компонент): береза — беріз, борода — борід, борона — борін, ворота — воріт, го- лова - голів, долото — доліт, дорога — доріг, сторо- на - сторін;

4. у Р. відмінку множини віддієслівних іменників серед- нього роду на -ення: доручень, передбачень, сходжень;

4. коли о, е входять до складу префіксів:

4. воз- роз- без-

возвеличити розпис

безхліб'я

6) коли о, е входять до складу суфіксів:

-енк- Петренко

-очк- у садочку

-тель- мислитель, цінитель

-еньк- Сивенький

7. у словах іншомовного походження: атом, марафон, ма- ренго, том, фактор, фантом, чек, шеф;

7. у Р. відмінку множини іменників жіночого роду І відміни (істота — істот, межа — меж, установа - установ), а також в іменниках середнього роду віддієслівного по- ходження: значення - значень, відхилення - відхилень, твердження - тверджень;

7. в особових формах дієслів: вихрдь, дозвольте, ідеш, при- везеш;,

10) в абревіатурах, складноскорочених словах: колгосп, неп, профком, радгосп, страйкком, торгпред та ін.;

11) в окремих іменах: Андрбн, Артем, Євген, Мирбн, Платан, Семен, Тадей, Федот, Харитон, але Прокіп — Прокопа, Федір - Федора, Яків - Якова);

12. у присвійних прикметниках, утворених від власних імен на -ов, -ев (-єв): Серпухов - серпуховський, Крйчев — крйчевський, Колгуєв - колгуєвський;

12. у старокнижних словах: верховний, вирок, головний, за- кон, народ, основний, прапор, словник, але: табір - табо- ру, школа — шкіл, якір - якоря;

12. в окремих українських прізвищах (під впливом книжної мови): Артембвський, Боровиковський, Голованівський,

147

Дідківський, Котляревський, Писаревський, Чабанівсь- кий, Чайкбвський та под.;

15) у наголошених кінцевих частинах складних слів - -вод, -воз, -нос, -роб, -лов: діловод, молоковоз, медонос, хлібо- роб, тигролов, але в частинах -хід, -ріг: пішохід - пішохо- дець, всюдихід — всюдихода (хоча скороход — скорохо- да), Козоріг — Козерога (сузір'я), носоріг — носорога.

У вага! Мелітополь — мелітопольський, Севастополь — севастопольський, Тирасполь — тираспольський Свід грец. слова «поліс» — місто) — немає чергування.

Але: Бориспіль — Борисполя — борйспільський, Терно- піль — Тернополя — тернопільський (від поле — піль).

2. е та о після ж, ч, ш, щ, дж, й

е - перед м'яким приголосним та перед складом з е або й (що походить від давньоруського й): джерело, женити, пше- ниця, учень, шести, щеміти;

о - перед твердим приголосним та складами з а, о, у та й (що походить від давньоруського м): бджола, жонатий, знайо- мий, його, копійок, учора, чого, чоло, чоловік, чохол, шостий, щока.