Ь не пишеться

після губних б, п, в, м, ф	голуб, насип, любов, вісім, верф
після шиплячих ж, ч, ш, щ	ніж, ніч, розкіш, змагаєшся, борщ
після р у кінці складу	гіркий ('але Гбрький), секретар, харківський, чотирма
між двома однаковими літерами на позначення подовженого приголосного	зусилля, Ілля, клоччя, молоддю, навчання, стаття, роздоріжжя Сале: підносься, кицьці, тратьте)
після н перед шиплячими та суфіксами -ськ(ий), -ств(б)	Грінченко, інший, кінчик, конче, жнший, паншина, тонший, (але: женьшень, Маньчжурія, Покйньчереда); тайванський, коростенський, панський, уманський, Яблбнський, громадянство, панство
між приголосними, якщо перший пом'якшується під впливом другого	кінця, радість, радістю, якість, якістю (але: цькувати, мільдью, різьбяр, тьмяний, бо різьба, пітьма)
після д, н, т перед суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин	Федченко, Радчук, Федчйшин, безбатченко (але після л пишеться ь: Михальченко, Ковальчук, Покальчйшин)
лісля я у суфіксах -апн(о), -илн(о)	держално, пужално, сапилно, ціпилно (але: держальце, пужальце, ціпйльце)

136

скороченнях теля ц та в

. прізвищах, що походять вигуків, звуконаслідуваних пів

/спец

Буц, Гоц, Пац

в імегашках чоловічого роду іншо- мовного походження після ц

абзац, кварц, палац, паяц, шпіц, шприц

у неслов янських прізвищах та географічних назвах після ц

Гурвіц, Клаузевіц, Лівшщ, Мбріц, Суец, хоча суецький (але Єлець)

у буквосполученнях лц, лч, нц, нч, що походять із лк, нк

балці, голці, матінці, монголці, рибалці, спілці; рибалчин, спілчанський, матінчин

у буквосполученнях

-зк-, -ск*, які не є суфіксами

боязкий, дерзкий, ковзко, різко, баский, жаский, Дамаск, хоча дамаський, порско

на межі складних числівників

дев'ятсот, п'ятдесят, шістнадцять

Увага! Не пишеться знак м'якшення в таких словах: дяк, кутя, мадяр, нюанс, попадя; Касян, Наталя, Омелян, Севастян, Тетяна, Уляна; Дяченко, Дячук, Костенко, Касянчук, Третяк, Уляненко, Улянчук.

Уживання апострофа Апостроф пишеться

після б, п, в, м, ф

та р

перед я, ю, є, ї

б'єф, риб'ячий, комп'ютер, П'єта, уп'ятьох, В'єтнам, в'юн, м'яч, прем'єр, мереф'ямський, торф'яний, ф'ючерсний, Кир'ян, сузір'я

після префіксів та слово- твірних частин, що закін- чуються на приголосний, перед я, ю, Є, Т

возз'єднання, з'явитися, об'єднати, під'їхати, дит'ясла, ін'юрколегія, пів'ящика, пів'юрти, Мін'юст, пан'європейський, між'ярусний, транс'європейський, пост'ядерний

137

Увага! Апостроф пишеться в усіх похідних від цих слів, коли наявний звук й і тверда, роздільна вимова.

Апостроф не пишеться:

теля к перед я

в Іншомовних власних назвах теля часток д (від де) та о

в іншомовних слешах після префіксів, словотвірних частин, що закінчуються на приголосний, а також

ПІСЛЯ Г, Ґ, Ж, К, X, Ш

перед я, ю, є

Лук'ян

Д'Арсанваль, Жанна д'Арк, О'Генрі, О'Кейсі

ад'єкпшваиія,ад'ютант,ад'юнкт, диз'- юнкція, ін'єкція, кон'єктура, кон'юнґація, кон'юнктура, кон'юнктивіт, фельд'єґер; Т'юз, Г'юм, г'юмєн рипейшнз, Г'юстон, Маг'я-Прадеш, Апіґ'єрі, Джоґ'якарта, Руж'є, Ак'яб, Ак'яр, К'ю Кпакс Клен, к'янті, к'янт, К'єркеґор, К'єза, сек'юрипа, Рейк'явік, Монтеск'є, акх'яна, Донах'ю, Ьс'ямас, Адабаш'ян, миш'як

коли перед губним звуком є приголосний (окрім р), що належить до кореня перед я, ю, є

після м якого р у власне українських словах і після пом'якшених губних б, п, в, м, ф у словах іншомовного походження з наступними я(а), ю(у), є(е)

дзвякнути, духмяний, мавпячий, морквяний, свято, тьмяний, різдвяний, різьбяр, цвях, Довбяга, Лихвяк, Ужвюк (але: Карп'юк,Стеф'юк)

буряк, буря, кряче, брязкіт, рясно, рябий, ряжанка, крючок; бювет, бюджет, бюрґер, бюро, бюст, бюрократ, рюкзак, бязь, Вязьма, Мюнхен, Вюртенберґ, комюніке, купюра, пюре, пюпітр, мюзикл, фюзеляж, ревю, рюш, Репін, Рязань та ін.

Увага! Апостроф не пишеться в усіх похідних від цих слів, коли відсутній звук й і немає твердої, розділь- ної вимови.

138

Подвоєння приголосних

Подвоєння відбувається в таких випадках:

1. Коли збігаються два однакових приголосних:

а) на межі префікса й кореня: вважати, ввічі, ввічливий,

віддаль, оббігати, піддашшя, піввійська, роззброї- ти;

б) на межі кореня та суфікса: годинник, денний, закон- ний, корінний, туманний;

в) на межі двох суфіксів: іменник, письменник, приймен-

ник (але священик);

г) на межі дієслівної основи та постфікса -ся: вознісся, зрісся, обвйсся, пасся;

д) на межі двох частин складноскорочених слів: деффак (дефектологічний факультет), міськком (міський ко- мітет), юннат (юний натураліст).

2. У збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн-: здо- ровенний, силенний, численний.

2. У прикметниках із наголошеними суфіксами -анн(ий), -янн(ий), -енн(ий): невблаганний, незрівнянний, не- скінченний (але довгожданий, полонений).

2. У прикметниках на -енн(ий), -янн(ий) старослов'янсь- кого походження: благословенний, блаженний, божествен- ний, мерзенний, огненний, окаянний, священний, спасен- ний (але: свячений, хрещений).

2. В іменниках на -ість і прислівниках, утворених від прик- метників із подвоєними нн: здійсненність, невблаган- ність, невинність, невпинність, непримиренність, ста- ранність, численність; здійсненно, невблаганно, невйнно, невпинно, непримиренно, несказанно, старанно, числен- но.

6. В іменниках старослов'янського походження: богоявлен- ня, вознесення, воскресення, спасення, усікновення, ус- пення й под.

6. У таких словах, як: бовван, гаття, лляний, овва, пан- на, ссати.

Увага! Подвоєння зберігається в похідних від наве- дених слів: сйла-силенна, бовваніти, ссавці.

139