1. Сутність податків. Види платежів до бюджетів та їх характеристика, функції податків.

Виникнення податків обумовлене переходом від натурального господарства до товарно-грошових відносин. Ті види податків, що існують зараз, а також порядок їх обчислення та сплати сформувалися недавно, хоча тенденція до їх виникнення з’явилася ще в Стародавньому світі, про що і говорять історичні факти. Податки є однією з найважливіших фінансових категорій. За своєю економічною сутністю податки – це фінансові відносини між платниками і державою з приводу утворення фондів грошових коштів необхідних для виконання державою своїх функцій.

 

Податок  - це   обов'язковий,   безумовний   платіж    до відповідного   бюджету,   що   справляється  з  платників  податку відповідно до ПКУ.

Збором  (платою,  внеском)  є  обов'язковий  платіж   до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на  користь  таких  осіб  державними органами,  органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.              

Основна функція податків – фіскальна – завдяки її реалізації забезпечується надходження грошових коштів до бюджету, а за допомогою під функцій, здійснюється розподіл і перерозподіл цих коштів та контроль за своєчасністю і повним надходженням цих коштів.

Соціальна повинна забезпечувати соціальний захист платників податків, зокрема малозабезпечених верств та сприяти добробуту населення в цілому.

Регулююча реалізується за допомогою своїх під функцій.

Стримуюча забезпечує отримання певного рівня стягнення податків та сприяє забезпеченню доброякісної конкуренції.

Відтворювальна розповсюджується на платників податків природо-користувачів і сприяє відтворенню та збереженню природних ресурсів.

Пільгова (стимулююча) – забезпечує врахування особливостей платників податків з приводу встановлення пільг при оподаткуванні.

Податки є однією із суттєвих фінансових категорій, завдяки якій здійснюється виконання державою своїх функцій та формуються джерела коштів щодо бюджетного фінансування.

  

2. Елементи системи оподаткування.

При функціонуванні податкової системи розрізняють наступні основні елементи:

         Об’єкт оподаткування;

         Суб’єкт оподаткування;

         База оподаткування;

         Ставка податку;

         Звітний податковий період

Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина,  обороти з реалізації товарів (робіт, послуг),  операції з постачання товарів (робіт,  послуг)  та  інші об'єкти,  визначені  податковим  законодавством,  з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Об’єкт оподаткування – це те, що в силу діючого законодавства підлягає оподаткуванню (прибуток, додана вартість, земельна ділянка, транспортний засіб тощо).

Суб'єкт – юридичні або фізичні особи, на яких в силу діючого законодавства покладено зобов’язання щодо внесення податків до бюджету. При цьому слід розрізняти суб'єктів оподаткування від суб’єктів податкових правовідносин.

Ставка податку – це частка об’єкта оподаткування, як правило у відсотках, яка належить до внесення до бюджету. Розрізняють види податкових ставок:

• Базова – в основному ставкою при сплаті того чи іншого виду податків і яка не враховує особливостей платників податків;

• Підвищуюча;

• Знижуюча.

Ці дві ставки враховують особливості платників податків та їх видів діяльності і при цьому знижуюча податкова ставка є податковою пільгою.

Неоподатковуваний мінімум – це нормативно встановлений розмір відрахувань, на базі якого формуються або можуть формуватися податкові ставки.

 Існують такі підходи до встановлення податкових ставок:

a.     універсальний ( для всіх платників встановлюється єдина податкова ставка);

b.            диференційований (для різних платників існують різні рівні ставок).

За побудовою ставки бувають:

тверді (специфічні)  (встановлюються у грошовому виразі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні). Вони бувають:

а) фіксовані – встановлені конкретних сум;

б) відносні – визначені відносно до певної величини (наприклад., у процентах до мінімальної заробітної плати).

процентні (адвалорні)  -  ставки встановлюються у відсотках або кратно щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вираз. Вони поділяються на три види:

а) пропорційні ставки, які не залежать від розміру об`єкта оподаткування;

б) прогресивні ставки розмір яких зростає разом в міру збільшення обсягів об`єкта оподаткування:;

в) регресивні ставки, на відміну від прогресивних, зменшуються в міру зростання об`єкта оподаткування.

База оподаткування  -  це  фізичний,   вартісний   чи   інший характерний  вираз об'єкта оподаткування,  до якого застосовується податкова ставка і який використовується  для  визначення  розміру податкового зобов'язання.

Звітний податковий період – період, протягом якого платник податку зобов’язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.