5.8. Методичні рекомендації з організації та проведення моментно- вибіркових спостережень використання робочого часу на підприємствах.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Облік втрат робочого часу на промислових підприємствах проводиться з метою виявлення внутрішніх резервів робочого часу, раціональне та економічне використання яких забезпечить максимальне зростання продуктивності праці на кожному робочому місці.

1.2. Облік втрат робочого часу передбачає визначення фактичного розміру внутрішньозмінних простоїв робочого часу у всіх структурних підрозділах основного виробництва.

1.3. Облік втрат робочого часу проводиться за методом моментних спостережень протягом будь-якої доби місяця спостереження (в І, II зміни при двохзмінному режимі роботи та в І, II, III - при трьохзмінному режимі роботи).

1.4. Облік втрат робочого часу на промислових підприємствах методом моментних спостережень передбачає наступні етапи його проведення:

І. Формування вибіркової сукупності робочих, які підлягають спостереженню.

II. Підготовка виконавчих кадрів, які проводять спостереження.

III. Підготовка інструментарію спостереження.

IV. Проведення спостереження.

1.5. Формування вибіркової сукупності здійснюється працівниками науково-дослідницьких закладів, які приймають рішення щодо способу відбору одиниць чи груп генеральної сукупності, враховуючи намічені цілі дослідження.

1.6. Підготовка виконавчих кадрів здійснюється також поетапно: на першому етапі працівники науково-дослідницьких закладів готують інструкторів із числа представників підприємства, у масштабах якого проводиться спостереження; на другому етапі інструктори проводять пробне дослідження, необхідність якого викликана рішенням ряду організаційних питань спостереження, таких як:

1) знайомство зі структурними підрозділами підприємства, в яких проводиться спостереження;

2) вивчення виробничого процесу, в якому беруть участь робітники;

3) вивчення та складання раціональних маршрутів спостереження (складається маршрутна карта знаходження робочих місць);

4) визначення навантаження для спостерігачів;

5) визначення необхідної кількості спостерігачів для кожного підрозділу підприємства;

6) розробка маршрутного листа спостереження;

7) визначення кількості моментів спостереження;

8) складання графіку обходів спостерігачів за маршрутами спостереження.

На третьому етапі інструктори навчають необхідним навичкам безпосередніх спостерігачів.

1.7. На підставі пробних спостережень уточнюється інструментарій спостереження.

1.8. Генеральне спостереження проводять підготовлені інструкторами спостерігачі у встановлені строки та час його проведення.

2. Моментне спостереження та його характеристики.

2.1. Моментне спостереження за використанням робочого часу робітників є вибірковим лише по відношенню до вивчаємого масиву часу, так як передбачається протягом кожної зміни спостерігати робочий час робітників протягом доби у всіх структурних підрозділах промислового підприємства. Данні, які отримані в результаті спостереження, поширюються на всю генеральну сукупність, тобто на весь робочий час робітників з урахуванням помилки вибірки за верхньою межею.

2.2. Одиницею спостереження як джерелом інформації про причини втрат робочого часу працівників, в першу чергу, є працівник, він - головне джерело інформації, але не єдине. В разі необхідності спостерігач може уточнити отриману інформацію у представників керівництва структурного підрозділу, де проводиться спостереження (бригадира, майстра, начальника зміни і т.д.).

2.3. Моментне спостереження за використанням робочого часу працівників більшою частиною повинно бути організовано так, щоб охопити усіх працівників структурного підрозділу, в якому досліджуються причини втрати робочого часу. Тому генеральна сукупність представляє собою фактичний фонд часу роботи усіх працівників даного підрозділу. Вибіркова сукупність буде представляти частину фонду часу працівників, протягом якого реєструється стан об'єктів, здійснюється контроль за використанням робочого часу працівників.

2.4. При розробці матеріалів спостереження необхідно враховувати його вибірковий характер; оцінка репрезентативності проводиться за формулою граничної помилки вибіркової частки при безповторному відборі. При цьому в якості величини вибіркової сукупності приймається число записів моментного спостереження (число моментів спостереження). З урахуванням помилки вибіркового спостереження розраховуються межі втрат часу.

Для отримання репрезентативних даних щодо використання робочого часу робітників гранична помилка моментного вибіркового спостереження не повинна перевищувати 5% від встановленого в процесі результатів спостереження величини втрат часу.

2.5. Пристосовуючись до поставлених цілей моментного спостереження складається програма спостереження.

При складанні програми моментного спостереження за використанням робочого часу робітників необхідно, щоб вибраний варіант програми спостереження відповідав наступним вимогам:

1) відповідав поставленій меті дослідження;

2) зв'язував би в єдине ціле технологічні, допоміжні та обслуговуючі процеси на спостерігаємій ділянці виробничої діяльності (тобто процеси транспортування, процес постачання робочого місця сировиною та матеріалами і т.д. пов'язані з процесом виготовлення промислової продукції);

3) не викликав негативних психологічних реакцій зі сторони робітників, а навпаки, отримував їх підтримку;

4) забезпечував би можливість контролю за ходом роботи та внесення в разі необхідності подальших корективів;

5) мав імовірний ефект дослідження (краще використання робочого часу працівниками).

Запропонована нами програма моментного спостереження за використанням робочого часу працівниками міститься у формі 1 “Коди та перелік причин втрат робочого часу” та у формі 2 “Маршрутний лист спостереження за використанням робочого часу”.

Перелік причин втрат робочого часу готувався з урахуванням накопиченого досвіду дослідження використання робочого часу у практиці статистики. На основі цього пропонується враховувати простої за їх характером в розрізі трьох груп:

• які не залежать від підприємства;

• які залежать від підприємства;

• які залежать від робітника.

Виділення цих груп пояснюється нерівнозначністю заходів з їх усування та частки в загальній сумі простоїв. В кожній з цих трьох груп виділяються підгрупи простоїв з причин. Для зручності проведення дослідження використання робочого часу та розробки матеріалів кожної групи простоїв присвоюється визначений двозначний код та встановлюється робоче умовне позначення за допомогою поєднання букв українського алфавіту, відповідне до найменування причин.

Нижче проводиться запропонована класифікація причин втрат часу, їх код та робоче умовне позначення.

Перша група причин - причини, які не залежать від підприємства.

Ці причини при належній організації матеріально-технічного постачання, які викликані нестачею матеріалів, енергії тощо, могли б бути ліквідовані.

Причина 1.3. “Характер технологічного процесу” виділена в зв'язку з тим, що вона викликана специфікою технології в тих випадках, коли робочий період - час безпосереднього прикладання праці - переривається на процеси, які відбуваються незалежно від волі робітника (розігрів, розчинення, розмішування і т.і.), устаткування в цих випадках працює, а робітник ні. Виникає необхідність ущільнення часу робітника, збільшення віддачі від нього, що, в свою чергу, може і повинно відобразитися на збільшенні його заробітку і т.і. Якщо ж робітник виконує функції, наприклад, транспортування чи завантажувальних-розвантажувальних операцій і т.і., тоді відбувається перерва в роботі устаткування - в ціх випадках робітник працює, а устаткування простоює.

Слід мати короткі описи тих технологічних процесів, в яких час виробництва та робочий період не співпадають. А також мати уяву, які функції робітника під час перерв часу виробництва з технологічних причин.

Спостерігач у кожному виробництві повинен мати опис технологічних процесів та функцій робітника, щоб порівняти те, що є насправді, з тим, що повинно бути.

Форма 1

Код причини втрат часу	Вид причин втрат часу	Умовне позначення на маршрутному листі
1	2	3
1.0.	Які не залежать від підприємства
1.1.	Відсутність матеріалів, пального, заготовок, деталей, які не були поставлені зі сторони	МС
1.2.	Відсутність електроенергії теплоенергії , стиснутого повітря і т.і. зі сторони	ЕС
1.3.	Характер технологічного процесу	ТП
1.4.	Надлишок устаткування (резерв)	НУ
2.0.	Які залежать від підприємства
2.1.	Відсутність на робочому місці матеріалів, заготовок, деталей, інструментів, які є на підприємстві	МП
2.2.	Відсутність електроенергії, теплоенергії, стиснутого повітря свого виробництва	ЕП
2.3.	Аварія	АВ
2.4.	Несправність чи незапланований ремонт	РН
2.5	Реконструкція (модернізація)	МР
2.6.	Плановий ремонт	РП
2.7	Незайняте робоче місце працівником	НМ
2.8.	Переведення працівника на інше місце	ДМ
2.9.	Виробнича необхідність	ВН
2.10.	Відсутність працівника з причини виконання державних зобов`язань	ДЗ
2.11.	Відсутність працівника за дорученням адміністрації з причини виконання суспільних зобов’язань	СЗ
2.12.	Відсутність працівника за дорученням адміністрації з причини виконання робіт не за спеціальністю	НЕ
2.13.	Інші причини	ДП
3.0.	Які залежать від працівника
3.1.	Невихід на роботу (цілодобовий простій) працівника	НО
3.2.	Запізнення на роботу працівника	ЗН
3.3.	Відсутність працівника з дозволу адміністрації з причин особистого характеру	ВА
3.4.	Передчасне залишення працівником свого робочого місця	ПВ
3.5.	Відсутність працівника на робочому місці в зв'язку з порушенням дисципліни чи за невідомими причинами	ТД
3.6.	Залишення працівником роботи чи перерва у роботі в зв'язку з самопочуттям чи за особистими потребами	О.П.
4.0.	Разом за усіма групами причин

Причина 1.4. - “Надлишок устаткування (резерв)” - призначена для характеристики робочої ділянки, збалансованості устаткування та його потужності з робочою силою, яка застосовується. Специфіка галузей така, що технологічний процес потребує певної послідовності використання устаткування у його роботі. З його допомогою можна з'ясувати як нестачу, так і надлишок устаткування - наприклад, вже не потрібне устаткування у випадку переорієнтації на випуск іншої продукції і т.і.

Друга група причин - причини, які залежать від підприємства.

Позиція 2.8. “Переведення на інше робоче місце” пов'язана з втратами робочого часу та втратами часу у роботі устаткування, так як через переведення робітника на нове робоче місце втрачається частина робочого часу та часу роботи устаткування.

Позиція 2.9. “Виробнича необхідність” відображає втрати робочого часу та простої устаткування, які виникають в результаті виконання тих чи інших завдань, пов'язаних з необхідністю перебудови графіку ритмічності випуску продукції та ін.

Причини 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. не потребують пояснень. Причина 2.5. “Реконструкція (модернізація)” та 2.6. “Плановий ремонт” віднесені до цієї групи на основі того, що час, який передбачений за планом на реконструкцію, модернізацію, ремонт, нерідко не відповідає фактичному часу, який витрачається на цю роботу. Постановка цих питань ставить за свою мету врахувати втрати робочого часу та втрати від додержання строків ремонту, тобто втрати від невикористаного виробничого устаткування. Так нерідко ремонти, які проводяться (поточні, середні, капітальні) не відповідають за часом галузевим стандартам. У вартісному вираженні вони вимірюються розміром амортизаційних відрахувань, які не забезпечені необхідним обсягом продукції.

Позицію 2.7. - “Незайняте робоче місце” - потрібно розуміти як незабезпеченість робочого місця спеціалістом, а не “невихід на роботу” з будь-якої причини, яка встановлюється за даними табельного обліку та відображається у статистичному звіті.

Пункт 2.7. призначений для отримання інформації щодо збалансованості кількості робочих місць та кількості робітників у зміні. Данні спостереження за цім пунктом можуть бути використані для підготовки майбутньої атестації робочих місць, для з'ясування поточних змін після атестації, для виявлення таких робочих місць, які повинні бути заповнені та такі, які можуть бути скорочені.

Втрати, які виникають з причин 2.10.-2.12., пов'язані з виконанням робіт за спеціальністю, а також з відлученням працівників від робочого місця для виконання суспільних та державних зобов’язань.

Позиція 2.13 “Інші причини” відображає втрати у роботі як у працівників, так і устаткування, які викликані технологічними причинами, а також перевантаженням транспортної лінії готовими виробами, які, в свою чергу, заважають поставці заготовок на робочі місця та ін.

До третьої групи причин втрат робочого часу включені втрати, які залежать від робітника, від його особистого відношення до справи, дисциплінованості, відповідальності. Причому причини втрат залежать не тільки від працівника, але й від керівництва цеху, ділянок, бригади та дозволяють дати оцінку організації робочого часу на конкретному робочому місці. Необхідно відмітити, що скорочення втрат робочого часу по цій групі причин можна отримати порівняльне швидко.

2.6. Форма 2 (“Маршрутний лист спостереження за робочим часом”) містить у собі записи:

1. На титульному листі містяться питання, на підставі яких конкретизується місце та час спостереження; визначається нормативна кількість працівників, робочих місць. Міститься інформація (П. І. По-б.) щодо керівників виробничих підрозділів, які можуть знадобитися спостерігачу для з'ясування причин простоїв, які були визначені у процесі спостереження. Правий стовпчик титульного листа призначений для машинної обробки інформації маршрутних листів та заповнюється після проведення моментного спостереження.

2. Маршрутний лист спостереження за використанням робочого часу містить П. І. По-б. працівників, інформацію щодо соціально-демографічних характеристик працівників, номери та коди робочих місць, які знаходяться за ходом спостереження (маршруту знаходження робочих місць на ділянці, лінії і т.д.), містить число граф (моментного спостереження), куди заносяться причини втрат робочого часу.

3. На зворотній стороні маршрутного листа містяться короткі вказівки щодо ведення записів у маршрутному листі.

2.7. Найважливішим питанням теорії моментного вибіркового спостереження за використанням робочого часу працівників є питання щодо кількості моментів спостереження. Воно повинно бути оптимальним, щоб дати вірну оцінку використання робочого часу. При цьому необхідно враховувати особливості процесу виробництва, знаходження робочих місць та розміщення устаткування.

2.8. Для розрахунку кількості моментних записів використовують наступну формулу:

;

де n - кількість спостережень (людино-моментів);

t - довірчий коефіцієнт точності результатів;

W_t - орієнтовний коефіцієнт втрат робочого часу працівниками (у частках одиниць);

1-W_t - орієнтовний коефіцієнт використання робочого часу працівниками (у частках одиниць);

ΔW_t - встановлена чи припустима точність результатів (у відсотках) чи відносна помилка вибірки.

Наприклад. У цеху вулканізації, де проводиться обстеження, працюють 33 працівника. За даними фотографії робочого дня був встановлений орієнтовний коефіцієнт використання робочого часу кожним працівником, у середньому по цеху він складав 75% загального фонду часу. Приймаємий коефіцієнт довіри t = 2, який забезпечує надійність результатів з імовірністю 0,954.

n ₌ 2²·0,25·100² = 535 (людино-моментів чи

(1-0,25) ·5² моментних записів)

при ΔW_t =± 5%

Кількість обходів дорівнює частці від ділення обсягу запланованої роботи на кількість працівників: 535 : 33 = 16.

Отже, за зміну кожного працівника необхідно відвідати 16 разів.

Протягом робочої зміни спостерігач робить 16 обходів ( 480 хв : 30хв = =16) та на маршрутному листі фіксує 16 записів (моментів спостереження). Згідно з розрахунком у нашому прикладі тривалість одного обходу склала 30 хв.

Таким чином, 30 хв. є отриманим інтервалом між моментами спостереження у даному прикладі. Звідси - якщо спостерігач зафісував момент простою, то розмір простою він прирівнює до 30 хв. та використовує цей інтервал в аналізі результатів спостереження.

Необхідно відмітити, що кількість моментів не обов'язково визначається за вищенаведеною формулою. Можна на основі експериментальної оцінки та специфіки вивчаємого виробничого підрозділу практично визначити кількість моментів спостереження.

2. Оганізація праці з обліку втрат робочого часу.

3.1. Облік втрат робочого часу потребує старанного ознайомлення спостерігачів з процесом виробництва на підприємстві. Вивчення процесу виробництва на тій чи іншій виробничій ділянці орієнтує спостерігача на правильне пояснення причин перерви у роботі, що необхідно при аналізі кінцевих результатів спостереження для розробки конкретних пропозицій та рекомендацій щодо скорочення виявлених втрат часу.

Допомогу спостерігачу у вивченні цього питання повинні надавати виробничо-технологічні служби вивчаємого структурного підрозділу.

Ознайомившись з виробничим підрозділом та процесом виробництва, спостерігач вивчає маршрутну карту знаходження робочих місць на даній ділянці, яка підготовлена працівниками - організаторами спостереження. Вірно складена маршрутна карта полегшує завдання спостерігачу за використанням робочого часу на кожному робочому місці, а також сприяє більш точному визначенню кількості спостерігачів на тій чи іншій ділянці виробничого процесу. На маршрутну карту наносяться усі робочі місця, напрямок маршруту спостерігачів, причому пункти та місця, які є початком та кінцем маршруту, намічають заздалегідь. Маршрут спостерігача починається та закінчується в одному місці.

3.2. Після складання маршрутних карт визначається навантаження на спостерігача.

Навантаження на кожного спостерігача залежить від причин:

1) кількості досліджуємих працівників;

2) знаходження робочих місць у цеху, ділянці, лінії тощо;

3) виробничо-територіальної площі досліджуємого підрозділу;

4) умов утримання праці працівників;

5) змінного режиму праці виробничого підрозділу;

6) причин, обставин.

Спостерігач повинен обходити робочі місця не поспішаючи, з'ясовуючи за ходом свого маршруту причини простою працівників та роблячи у відповідності з ними необхідні відмітки у листі спостереження. Кінцева відповідь щодо необхідної кількості спостерігачів дає організоване пробне спостереження. Навантаження на спостерігача повинно бути таким, щоб до кінця зміни він не втратив своєї працездатності. Надмірне навантаження на одного спостерігача створює незадовільні наслідки щодо результатів проведення спостереження - помилки у записах.

Стомлення спостерігача призводить до бажання скоротити обходи робочих місць.

3.3. Для більш чіткої роботи спостерігачів складається графік обходів за використанням робочого часу на весь період спостереження (позмінно). Кожний спостерігач має свій графік (тобто графік своєї зміни).

3.4. На рівні підприємства методичне керівництво за використанням робочого часу слід покласти на відділ праці та зарплати. Моментне спостереження повинно проводитися працівниками загальнозаводських економічних та технічних служб, що дозволяє використовувати усі переваги зовнішніх - по відношенню до внутрішньозаводських виробничих підрозділів -спостережень. Бажано залучати до проведення досліджень втрат робочого часу економістів, технологів та норміровщиків у ті цехи, працівниками яких вони не є.

Навчання спостерігачів методиці проведення моментного спостереження потрібно проводити з залученням працівників науково-дослідницьких закладів, які її розробили, що разом з керуючими працівниками відділу праці та зарплати та безпосередньо спостерігачами повинні провести декілька практичних занять у вигляді пробних спостережень на даному промисловому підприємстві.

3.5. Облік втрат робочого часу потребує підготовки спеціального інструментарію обстеження, тобто того, чим повинен бути забезпечений спостерігач у період спостереження.

У кожного спостерігача повинна бути папка, в якій знаходяться:

1. Графік обходів (складається на кожну зміну, в залежності від режиму роботи виробничого підрозділу).

2. Маршрутна карта (карта знаходження робочих місць за маршрутом слідування спостерігача).

3. Маршрутні листи спостереження.

4. Перелік причин втрат робочого часу працівниками з зазначенням умовних позначень причин.

У кожного спостерігача повинен бути годинник. Для спостерігання краще всього підходить папка у твердій обкладинці з зажимом, щоб вона могла слугувати одночасно опорою для записів та місцем зберігання документів спостереження.

Список працівників, які підлягають спостереженню, та найменування устаткування на якому вони працюють, заноситься у лист спостереження у період пробного обходу.

Необхідність у проведенні пробних спостережень пов'язано з рішенням питань з організації безпосереднього спостереження, з набуттям необхідних навичок у спостерігачів у роботі з працівниками (вміння отримати у працівників шляхом інтерв'ю необхідну інформацію щодо втрат робочого часу і т.і.), а також з представниками керівництва ділянки, бригади, цеху.

3.6. Наступний етап в організації моментного спостереження - генеральне спостереження. Техніка виконання моментного спостереження за використанням робочого часу працівниками неважка: спостерігач йде за маршрутом з папкою документів та відмічає в листі спостереження, чи працює працівник у даний момент чи ні. Якщо ні, тоді з'ясовує причину перерви, а потім вже заносить у лист спостереження причини простою. Коли маршрут пройдено, спостерігач згідно з графіком обходів робить другій, третій тощо періодичний обхід через встановлений раніше інтервал часу.

3.7. Від правильної організації обліку втрат робочого часу залежить точність та достовірність результатів. Успішне його проведення впливає на усю наступну роботі зі зведення, групування та програмному забезпеченню результатів моментного спостереження за використанням робочого часу працівниками промислових підприємств.

Форма №2

Маршрутний лист

спостереження за використанням робочого часу робітників

Цех Маршрут Зміна Спостереження Нормативна кількість робітників Кількість робочих місць

Час спостереження

Тривалість зміни

Початок спостереження

П.І.Б. спостерігача

П.І.Б. нач. зміни

П.І.Б. майстра

П.І.Б. механіка

П.І.Б. бригадира

П.І.Б	Код робо- чого місця		Табель ний №		Спеціа льність		Стать		Вік		Освіта		Стаж роботи на заводі		Роз ряд		Сімейне стано-вище		К-ть дітей		Місце прожи вання		№ моменту спостережень
																							1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16

Короткі вказівки спостерігачу

по веденню записів в маршрутному листі.

1. На сторінці 1. Всі пункти на титульному листі заповнюються до початку спостереження.

На сторінці 2. Графи 1-2 заповнюються під час першого обходу (моменту).

Графи 3-14 заповнюються після спостереження. За умови, що данні граф 4-14 заповнюються з особистих карток робітників.

Примітки спостерігача:

2. Порядок запису: П.І.Б. робітника, код робочого місця за маршрутом, позначення причини втрати часу. Робочі місця позначаються на маршрутному листі наступним чином: прямою лінією заповнюються стільки строк листа, скільки робітників розташовано на кожному робочому місці під час спостереження. Графа 3 призначена для машинної обробки інформації даного маршрутного листа.

Коментарії:

3. У складних випадках, визначаючи причину простою, спостерігач записує свою думку на окремому листі на основі отриманих їм роз’яснень і особистих вражень, а потім записує уточнену причину простою в маршрутному листі. Слід вказувати особу, від якої отримані дані (П.І.Б., посада).

1 Маркс К. К критике политической экономии // К. Маркс и Ф. Энгельс - Соч., 2-еизд. -т. 13, с. 1-167.

2 Маркс К. і Енгельс Ф. Тв., т.23, ст. 47