5.5 Показники змінності, безперервності, інтегральний показник завантаження робочих місць.

Для характеристики рівномірності або нерівномірності розподілу робочої сили по змінах, визначення ступеня використання змінного режиму і робочих місць у статистичній практиці застосовуються відносні показники - коефіціенти змінності, використання змінного режиму, безперервності й інтегральний (повний) показник завантаження робочих місць.

Коефіцієнт змінності характеризує рівномірність завантаження змін працівниками. Він розраховується шляхом розподілу кількості людино-днів, відпрацьованих у найбільше заповнену зміну (при розрахунку показника за період).

При визначенні коефіцієнта змінності на дату замість показника відпрацьованих людино-днів використовується показник чисельності робітників.

Наприклад, на підприємстві, де є 800 робочих місць, за місяць, що складається з 24 робочих днів, відпрацьовано по змінах наступне число людино-днів:

Цех	І зміна	II зміна	III зміна	Усього
№ 1 № 2	10100 10000	4600 10600	1000 4000	15700 24600
Разом	20100	15200	5000	40300

Якщо на підприємстві в різних цехах найбільша за чисельністі є не одна зміна, а різні зміни (як у нашому випадку), коефіцієнт змінності розраховується шляхом розподілу людино-днів, відпрацьованих у всіх змінах по всіх цехах, на суму людино-днів, відпрацьованих у кожному цеху в найбільше заповнену зміну:

К _{змінності по заводу} = 40300 = 403000 =1,95 (зміни)

10100+10600 20700

Це означає, що кожне фактично зайняте робоче місце щодня використовувалося в середньому 1,95 рази або підприємство фактично працювало в середньому 1,95 зміни.

Відношення коефіцієнта змінності до числа встановлених на підприємстві змін називається коефіцієнтом використання змінного режиму і показує рівномірність або нерівномірність розподілу робітників по змінах. У нашому прикладі:

К _{використання} = 1,95 = 0,65 або 65%

^{змінного режиму} 3

Тобто змінний режим в цеху був використаний на 65%.

При наявності декількох змін вищою межею коефіцієнта використання змінного режиму є одиниця, або 100%, що характеризує рівномірний розподіл робочої сили по змінах або повне використання змінного режиму. Проте це не означає повного використання робочих місць. Тому розглянуті вище коефіцієнти доповнюються коефіцієнтом безперервності .

Коефіцієнт безперервності визначається як відношення числа відпрацьованих людино-днів у найбільшу за чисельністю робітників зміну до числа людино-днів, які могли би бути відпрацьовані в одну зміну при повному завантаженні робочих місць. Така методика застосовується при визначенні коефіцієнта безперервності за той або інший періоди.

За даними приклада коефіцієнт безперервності складає:

К _{неперервності} = 20100 = 20100 = 0,958, або 95,8% (-4,2%)

900 * 24 21600

Це означає, що робочі місця в найбільш численній зміні були завантажені на 95,8%. Отже, 900 людино-днів (21600-20700) не були використані через неповне завантаження робочих місць .

Коефіцієнт безперервності може бути обчислений і на визначену дату шляхом відношення чисельності робітників, зайнятих у найбільшій зміні , до числа робочих місць .

Таким чином, аналіз обчислених коефіцієнтів змінності і безперервності показує, що за рахунок нерівномірного завантаження змін невикористання робочих місць у найбільшу зміну складає (-4,2%) . Спільний вплив цих чинників характеризує інтегральний (повний) показник використання робочих місць (Кj). Він може бути обчислений двома шляхами:

1. Як добуток коефіцієнта використання змінного режиму і коефіцієнта безперервності У нашому прикладі :

Кj = 0,65 * 0,958 = 0,622 або 62,2% (-37,8%)

2. Як частка від розподілу кількості відпрацьованих людино-днів за весь розглянутий період на число людино-днів , що могло бути відпрацьоване при повному використанні робочих місць в усі робочі зміни. За даними приклада:

Kj = 40300 = 40300 = 0,622 або 62,2% (-37,8%)

900 * 24 * 3 64800

Отриманий показник свідчить про те, що робочі місця у всіх змінах були використані лише на 62,2%. Різниця між чисельником і знаменником показує, що внаслідок неповного завантаження робочих місць не були використані 24500 людино-днів. Якщо припустити, що середньодобовий випуск на підприємстві дорівнює 120 грн., то за 24500 людино-днів недовироблено продукції на 2940 тис. грн. (24500 * 120) .

Необхідно відзначити, що коефіцієнт використання робочих місць на більшості підприємств не визначається, що зв'язано з труднощами у визначенні числа робочих місць, особливо в умовах багатоверстатного обслуговування.

Коефіцієнт змінності може бути визначений за даними річної статистичної звітності підприємств по праці (форма № 2-ПВ річна). У формі вказується явочна чисельність робітників промислово-виробничого персоналу на кінець звітного року, у тому числі в найбільше численній зміні (загальна й в основних цехах). Таким чином, статистична звітність дозволяє визначати коефіцієнт змінності робітників на дату (один раз на рік), а не за період, що дає лише приблизне уявлення про змінність.